6. Функціональна структура

1. Економіка - це насамперед людина,люди..

Праця як доцільні дії проявилась насамперед у веденні господарства.

Людина являє мету економіки. У той же час люди є засобом економіки.

Людина як частина економіки та її учасник виступає в трьох особах:

- людина-виробник;

- Людина-споживач;

- Людина-управлінець (координування й узгодження дії).

2. Друга частина економіки - природа. Природа - середовище проживання людей (зовнішнє середовище).

3. Третя складова частина економіки - «штучна (антропогенна) природа» - все, що створено людиною, виникло в результаті діяльності людей (включає матеріально-речову, енергетичну, інформаційну частини).

4. Інфраструктура - це сукупність об'єктів, що забезпечують функціонування виробництва (виробнича інфраструктура) та умови життєдіяльності людей (соціальна інфраструктура).

5. Предмети споживання (споживчі товари) - все, що покликане задовольняти особисті потреби людей.

6. Інформація - це знання, інтелектуальний продукт, представлені найчастіше у формі застосовуваних у виробництві результатів наукових досліджень, проектів, а також інформація, яка споживається людьми.

7. Галузева структура економіки

Структура економіки - багатопланове поняття, розглядати її можна з різних точок зору, що показують співвідношення різних елементів господарської системи. Звичайно виділяють соціальну, галузеву, відтворювальну, регіональну (територіальну) і зовнішньоторговельну структури.

Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки.

Галузеві зрушення на макрорівні, якщо розглядати їх у тривалих історичних рамках, проявлялися спочатку у швидкому росту «первинних галузей» (сільське господарство й добувна промисловість), потім «вторинних» (промисловість і будівництво), а в останній період - «третинних галузей» (сфера послуг).

Господарський комплекс має певну структуру, що передбачає наявність складових частин і зв'язків між ними. Головними його складовими є дві сфери: виробнича сфера, у якій виробляються матеріальні блага, і сфера послуг (невиробнича сфера), яка здебільшого надає послуги населенню.

Ці сфери, у свою чергу, поділяють на галузі національного господарського комплексу, під якими розуміють сукупність підприємсв і установ, що задовольняють однорідні потреби суспільства (промисловість — у промисловій продукції, транспорт — у переміщенні вантажів і перевезенні населення, освіта — у наданні освітніх послуг тощо). Кожна галузь займається певним видом економічної діяльності. Так, сільське господарство — рослинництвом і тваринництвом, будівельна галузь — будівництвом цивільних та промислових об'єктів. 

Провідними галузями, що входять до виробничої сфери, є промисловість будівництво, сільське й лісове господарство.

Сферу послуг за значенням у житті суспільства можна поділити на дві важливі групи галузей. Першапокликана забезпечувати матеріальні умови життя населення. Вона охоплює такі галузі, як транспорт, торгівля, готельний і ресторанний бізнес, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління. Друга група сфери послуг покликана задовольняти здебільшого духовні й фізичні потреби населення. Вона охоплює освіту, охорону здоров'я, соціальну допомогу, а також науку, культуру і мистецтво.

Обидві сфери, як і окремі галузі, впливають одна на одну, формуючи галузеву структуру.