22. Характеристика організаційно-економічних відносин.

Організаційно екон.відносини.:-розподіл праці спеціаліз, кооперація; -організація господарської діяльності ( натуральне та товарне виробництво); -управління економікою(стихійно-ринкова,адмін..-планова) відносини між людьми з приводу організації виробництва (у тому числі безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг, вивчення ринку, обміну досвідом та ін. Основними елементами організаційно-економічних відносин є менеджмент, маркетинг, обмін виробничим досвідом, організація різних систем заробітної плати, діяльності різних типів бірж (фондової, товарної, біржі робочої сили), організація банківської, бюджетної системи тощо. В межах кожного елементу можна виокремити такі етапи: прийняття рішень на основі збору та систематизації інформації; перетворення рішення на різні форми команд та контроль за його виконанням; аналіз ефективності прийнятих рішень та його коригування у майбутньому в разі необхідності.Сферою організаційно-економічних відносин є відносини між людьми з приводу створення організації, формування її структури, системи управління тощо.

23. Власність як економічна категорія

Власність - відношення між людиною, групою чи співтовариством людей (суб'єктом), з одного боку, і будь-якою субстанцією матеріального світу (об'єктом), з іншого боку, що полягає в постійному або тимчасовому, частковому або повному відчуженні, від'єднанні, присвоєння об'єкту суб'єктом.

Суб'єкт власності (власник) - активна сторона відносин власності, що має можливість і право володіння об'єктом власності.

Об'єкт власності - пасивна сторона відносин власності у вигляді предметів природи, речовини, енергії, інформації, майна, духовних, інтелектуальних цінностей, цілком або в якійсь мірі належать суб'єкту.

Відносини власності включають:

- Майнові або суб'єктно-об'єктні відносини між суб'єктом і об'єктом

- Відносини між суб'єктами власності або суб'єктно-суб'єктні. Відображають економічні взаємовідносини, які виникають у зв'язку з власністю.

Суб'єктно-об'єктні відносини включають: відносини володіння, користування, розпорядження і відповідальності.

Володіння - початкова, вихідна форма власності, яка відображає юридичну, документально закріплену фіксацію суб'єкта власності, або факт реального володіння об'єктом.

Власник може делегувати право управління власністю іншому суб'єкту або взагалі не користуватися правом володіння власністю.

Користування - означає застосування об'єкта власності відповідно до його призначення та на розсуд і бажанням користувача.

Розпорядження - спосіб реалізації відносин між об'єктом і суб'єктом власності, який дає право і можливість використовувати об'єкт в рамках закону практично будь-яким бажаним чином.

Форми розпорядження власністю:

- Право господарського відання

- Право оперативного управління

Відповідальність - "тягар власності" - означає інтерес до активного використання засобів виробництв, відповідальність за них, їх ефективне функціонування, відшкодування збитків, завданих об'єкту.

Суб'єктно-суб'єктні відносини діляться на 2 групи:

1) Розподіл або перерозподіл власницьких функцій.

2) Відносини власників з приводу взаємного формування новостворених об'єктів власності.