- •Поняття міжнародного права.
- •Функції міжнародного права.
- •3. Система сучасного міжнародного права.
- •Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Міжнародне публічне і міжнародне приватне право.
- •Міжнародне право та інші регулятори міжнародних відносин.
- •Поняття, ознаки та суть основних принципів міжнародного права.
- •Принцип суверенної рівності держав.
- •Принцип незастосування сили і погрози силою.
- •Принцип мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Принцип невтручання у внутрішні справи.
- •Принцип рівноправності та самовизначення народів.
- •Принцип співробітництва.
- •Принцип добросовісного виконання зобов’язань за міжнародним договором.
- •Принцип територіальної цілісності держави.
- •Принцип непорушності державних кордонів.
- •Принцип поваги прав та основних свобод людини.
- •Поняття та види джерел міжнародного права.
- •Міжнародний договір як основне джерело міжнародного права.
- •Міжнародно-правовий звичай. Співвідношення договірних і звичаєвих норм.
- •Загальні принципи права як джерело міжнародного права.
- •Роль наукової доктрини у розвитку міжнародного права.
- •Рішення міжнародних судів у системі джерел міжнародного права.
- •Роль резолюцій міжнародних організацій у міжнародній правотворчості.
- •Поняття і види суб’єктів міжнародного права.
- •Держава як суб’єкт міжнародного права.
- •Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень
- •Міжнародна правосуб’єктність народів, які борються за створення незалежної держави.
- •Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.
- •Поняття міжнародного визнання. Теорії визнання.
- •2 Теорії:
- •Види та форми міжнародно-правового визнання.
- •Правонаступництво держав: поняття, види та сутність.
- •Правонаступництво України після розпаду срср.
- •Понятття населення в міжнародному праві
- •Міжнародно-правові питання громадянства
- •Правовий статус іноземців
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •40. Міжнародно-правовий статус біженців.
- •41. Поняття і види територій у міжнародному праві
- •48. Правовий режим Арктики
- •49. Міжнародно- правовий режим Антарктики
- •51. Поняття та види міжнародних спорів
- •53. Слідчі та узгоджувальні комісії
- •54. Добрі послуги та посередництво
- •58. Поняття і види міжнародних договорів
- •59. Укладення міжнародних договорів
- •61. Застереження до міжнародних договорів
- •63. Підстави недійсності міжнародних договорів
- •64. Припинення дії міжнародних договорів
- •65. Призупинення дії міжнародних договорів
- •71. Основні завдання консульських установ
- •72. Дипломатичне право міжнародних організацій
63. Підстави недійсності міжнародних договорів
У міжнародному праві діє презумпція дійсності договору. Проте за певних обставин договори можуть бути визнані недійсними, що не мають юридичної сили. Залежно від наслідків розрізняють абсолютну і відносну недійсність договорів.
Абсолютна недійсність (недійсність договору із самого початку) передбачає усунення всього здійсненого за договором. Підставами абсолютної недійсності можуть бути: обманні дії іншої держави; підкуп представника держави; примушування представника держави; примус держави в результаті застосування сили чи її погрози, порушуючи принципи Статуту ООН.
Договори також є нікчемними, якщо у момент укладення вони суперечать імперативній нормі загального міжнародного права
(тобто нормі, яка приймається і визнається міжнародним співтовариством держав у цілому як норма, відхилення від якої не допустиме, і яка може бути змінена тільки подальшою нормою такого ж характеру).
При відносній недійсності (недійсність з моменту оспорювання) договору дії, що сумлінно вчинялись до посилання на недійсність, не вважаються незаконними лише з причини недійсності договору. Підставами відносної недійсності є: порушення норми внутрішнього права (держава не має права посилатися на ту обставину, що її згода на обов'язковість договору була виражена в порушення положень її внутрішнього права, якщо тільки дане порушення не було явним І не стосувалося норми її внутрішнього права особливо важливого значення); перевищення представником держави правомочності на вираження згоди на обов'язковість договору; помилка, яка стосується факту або ситуації, що існувала при укладенні договору, якщо вони представляли істотну основу для згоди на обов'язковість.
Виникнення нової імперативної норми міжнародного права також передбачає недійсність договорів, що суперечать їй, або окремих положень.
Розрив дипломатичних або консульських відносин між учасниками договору, як правило, не впливає на правовідносини, встановлені міжнародними договорами.
64. Припинення дії міжнародних договорів
Припинення дії - втрата міжнародним договором своєї юридичної сили за умов, визначених самим міжнародним договором, або за вольовим рішенням сторін. Такий договір перестає породжувати права й обов'язки для його учасників.
Виділяють вольові (денонсація, скасування, новація або заміна, анулювання договору) і не вольові (закінчення строку дії договору, настання скасовувальної умови, виникнення нової імперативної норми, війни, припинення існування суб'єктів договору) способи припинення дії договорів.
Денонсація міжнародного договору - спосіб припинення дії міжнародної угоди в порядку та в строки, обумовлені в ній. Загальною умовою денонсації є повідомлення однієї з сторін договору про відмову від його виконання, що призводить до припинення дії договору. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. містить загальні правила денонсації та порядок врахування цих вимог у міжнародному договорі. Денонсація договору, як правило, здійснюється в тому ж порядку і тими ж органами, що і згода на його обов'язковість (ратифікація).
Анулювання, як і денонсація, є односторнньою відмовою від Міжнародного договору, коли є достатні для того підстави, визначені норами міжнародного права. При денонсації держава-учасниця не зобов'язана пояснювати причини виходу з договору, а шляхом анулювання повинна зазначити ці обставини (причини).
Анулювання договору означає визнання його недіючим, нікчемним з моменту висновку. Так у 1990 році Радянський Союз анулював секретні радянсько-німецькі протоколи 1939-1940 рр. про розділ Польщі і Прибалтійських країн як такі, що порушують основні принципи міжнародного права. Ці документи були визнані такими, що не породжують правових наслідків з моменту їх укладення.
Під новацією (заміною) розуміють укладення державами-учасницями нового договору з тих самих питань.
Скасування - це припинення дії договору за згодою всіх договірних сторін.
З-поміж підстав припинення дії договорів можна виділити внутрішні (передбачені в самому договорі) і зовнішні (умови, не передбачені договором). До внутрішніх відносяться: закінчення строку дії договору; виконання договору; денонсація договору; настання передбачених у договорі подій або умов (скорочення кількості учасників, встановленої договором). Зовнішні підстави припинення договорів: згода на припинення договору його учасників; анулювання договору; істотне порушення умов договору одним або декількома учасниками; припинення Існування суб'єкта договору; виникнення нової імперативної норми міжнародного права; докорінна зміна обставин; війна.
