- •Поняття міжнародного права.
- •Функції міжнародного права.
- •3. Система сучасного міжнародного права.
- •Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Міжнародне публічне і міжнародне приватне право.
- •Міжнародне право та інші регулятори міжнародних відносин.
- •Поняття, ознаки та суть основних принципів міжнародного права.
- •Принцип суверенної рівності держав.
- •Принцип незастосування сили і погрози силою.
- •Принцип мирного вирішення міжнародних спорів.
- •Принцип невтручання у внутрішні справи.
- •Принцип рівноправності та самовизначення народів.
- •Принцип співробітництва.
- •Принцип добросовісного виконання зобов’язань за міжнародним договором.
- •Принцип територіальної цілісності держави.
- •Принцип непорушності державних кордонів.
- •Принцип поваги прав та основних свобод людини.
- •Поняття та види джерел міжнародного права.
- •Міжнародний договір як основне джерело міжнародного права.
- •Міжнародно-правовий звичай. Співвідношення договірних і звичаєвих норм.
- •Загальні принципи права як джерело міжнародного права.
- •Роль наукової доктрини у розвитку міжнародного права.
- •Рішення міжнародних судів у системі джерел міжнародного права.
- •Роль резолюцій міжнародних організацій у міжнародній правотворчості.
- •Поняття і види суб’єктів міжнародного права.
- •Держава як суб’єкт міжнародного права.
- •Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.
- •Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень
- •Міжнародна правосуб’єктність народів, які борються за створення незалежної держави.
- •Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.
- •Поняття міжнародного визнання. Теорії визнання.
- •2 Теорії:
- •Види та форми міжнародно-правового визнання.
- •Правонаступництво держав: поняття, види та сутність.
- •Правонаступництво України після розпаду срср.
- •Понятття населення в міжнародному праві
- •Міжнародно-правові питання громадянства
- •Правовий статус іноземців
- •Правовий статус осіб без громадянства.
- •40. Міжнародно-правовий статус біженців.
- •41. Поняття і види територій у міжнародному праві
- •48. Правовий режим Арктики
- •49. Міжнародно- правовий режим Антарктики
- •51. Поняття та види міжнародних спорів
- •53. Слідчі та узгоджувальні комісії
- •54. Добрі послуги та посередництво
- •58. Поняття і види міжнародних договорів
- •59. Укладення міжнародних договорів
- •61. Застереження до міжнародних договорів
- •63. Підстави недійсності міжнародних договорів
- •64. Припинення дії міжнародних договорів
- •65. Призупинення дії міжнародних договорів
- •71. Основні завдання консульських установ
- •72. Дипломатичне право міжнародних організацій
Правонаступництво держав: поняття, види та сутність.
Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта міжнародного права до іншого внаслідок виникнення чи припинення існування першого або зміни суверенітету над територією. Найчастіше правонаступництво виникає у випадку припинення держав, тому ми зосередимо свою увагу саме на правонаступництві держав. Хоча в історії відомі випадки правонаступництва міжнародних організацій та інших суб'єктів міжнародного права. Так, ООН є правонаступницею Ліги Наці.
Як зазначено вище, правонаступництво найчастіше виникає у випадках припинення існування держави, її поділу, виділення з неї іншої держави, передачі частини території іншій державі, об'єднання держав. Деякі вчені сюди також відносять і випадок, коли в державі відбувається соціальна революція, а також у разі капітуляції останньої.
У правовідносинах правонаступництва прийнято вирізняти два основних суб'єкти: державу-попередницю (унаслідок припинення, відокремлення чи поділу якої її права й обов'язки переходять до іншого суб'єкта) і державу правонаступницю (яка набуває вищеназвані права й обов'язки).
Що ж до об'єктів правонаступництва, то, як правило, вирізняють: правонаступництво щодо міжнародних договорів; правонаступництво щодо державної власності; Правонаступництво щодо боргів, правонаступництво щодо державних архівів та ряд інших.
(незнаю чи треба)Протягом існування цього інституту міжнародного права вчені виробили декілька концепцій правонаступництва, зокрема:
1. Універсального (повного) правонаступництва - згідно з якою державу ототожнюють з юридичною особою, яка складається з єдності трьох елементів: території, населення і публічної влади. Відповідно, у випадку правонаступництва до нової держави переходять усі права та обов'язки, які пов'язані з ними елементами.
2. Часткового правонаступництва - згідно з якою держава-попередниця зберігає всі права й обов'язки, які не пов'язані з суверенітетом над певною територією, усі решта зобов'язання переходять до держави-правонаступниці.
3. "Tabula rasa" ("чистої дошки" або "чистого листа") - згідно з якою новоутворена держава не відповідає за зобов'язання держави-попередниці, оскільки перехід прав і обов'язків не відбувався.
Правонаступництво України після розпаду срср.
Україна виникла в результаті розпаду колишнього СРСР, вона стала універсальною правонаступницею УРСР і частково – правонаступницею СРСР. 12 вересня 1991 р.Верховна Рада України прийняла Закон «Про правонаступництво», який містить такі основні положення:
– з моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України в депутатському складі Верховної Ради УРСР;
– до ухвалення нової Конституції України на території України діє Конституція УРСР;
– закони УРСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України;
органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції УРСР, діють до створення в Україні нових органів на підставі Конституції України;
– державним кордоном України є державний кордон СРСР та кордон між УРСР та колишніми радянськими республіками – Білорусією, Росією та Молдавією станом на 16 липня 1990 р.;
– Україна підтверджує свої зобов’язання за міжнародними договорами, які уклала УРСР до проголошення незалежності;
– Україна визнає себе правонаступницею тих прав і обов’язків за міжнародними договорами СРСР, які не суперечать Конституції та інтересам України;
– Україна дає згоду на обслуговування частини зовнішнього боргу СРСР станом на 16 липня 1990 р. Розмір цієї частки передбачалося встановити міждержавними угодами колишніх республік, що входили до складу СРСР. Україна відмовлялася нести зобов’язання за кредитними угодами СРСР, що були укладені після 1 липня 1991 р. без її згоди;
– усі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на її території, є громадянами України.
Стосовно правонаступництва щодо ядерної зброї, укладено Угоду про спільні заходи щодо ядерної зброї від 21 грудня 1991 р., в якій передбачено, зокрема, переміщення у Росію ядерних засобів колишнього СРСР з Білорусії, Казахстану і України і закріплення цими країнами свого статусу неядерних держав з приєднанням у цій якості до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р.
