1. Поняття міжнародного права.

“міжнародне публічне право” , котре, на нашу думку, потрібно розуміти як систе­ му договірних та звичаєвих норм, які регулюють взаємовідносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права, визна­ чають взаємні права та обов’язки, виражають їх узгоджену волю 1 направлені на врегулювання міжнародних відносин з метою розвит­ ку міжнародного співробітництва та забезпечення міжнародного Миру і безпеки.

2. Функції міжнародного права.

функції міжнародного права — це способи та форми впливу міжнародного права на міжнародні відносини, які зумовлені об’єктом, предметом і методом правового регулювання, правами та обов’язками суб’єктів і його джерелами.

На думку Ю. Колосова

• координуюча функція — полягає в тому, що за допомогою його норм встановлюють правила поведінки, які є стандартами для всіх держав у їх взаємовідносинах, щоб взаємодіяти сприяючи, а не заважаючи одна одній;

• регулююча функція — полягає в тому, що в нормах і загальновизнаних принципах держав закріплюються правила, без яких неможливе їх спільне існування та спілкування;

• забезпечувальна функція — полягає в тому, що міжнародне право містить норми, які спонукають держави дотримуватись певних правил поведінки як у мирний час, так і в період війни;

• охоронна функція — полягає в тому, що міжнародне право закріплює механізми, які захищають законні права й інтереси держави та дозволяють спільно (колективно) карати порушників.

Серед різних функцій І. Лукашук виокремлює такі: — гармонізація національних інтересів держав із загальнолюдськи­ ми інтересами; — відвернення небажаного розвитку подій; — інтернаціоналізація, інтеграція; — інформаційно-виховна функція.

3. Система сучасного міжнародного права.

Система міжнародного права - внутрішньо єдина, цілісна сукупність взаємопов'язаних галузей міжнародного права, що мають свої принципи і поділяються на підгалузі, інститути і норми.

Система сучасного міжнародного права має об'єктивний характер і включає в себе основні принципи міжнародного права і його галузі: право міжнародних договорів; міжнародне морське право; міжнародне повітряне право; міжнародне космічне право; право зовнішніх зносин; право міжнародних організацій; мирні засоби вирішення міжнародних спорів;, міжнародне гуманітарне право; міжнародне екологічне право, міжнародне економічне право; право міжнародної безпеки; міжнародний захист прав людини; принципи і норми, що встановлюють режим державної та інших територій, та інші.

характерні риси міжнародного права як особливої системи права:

По-перше, додержання норм міжнародного права після їх створення забезпечується за потреби державним примусом, здійснюваним безпосередньо або опосередковано

По-друге, міжнародне право слугує своєрідним масштабом можливої і належної поведінки держав у міжнародних відносинах. У свою чергу в національному праві кожної держави, у тому числі й України, є норми, які регулюють діяльність державних органів у міжнародних відносинах

По-третє, для міжнародного права як особливої системи права характерним є те, що воно має свій специфічний предмет регулювання

По-четверте, суб'єктами міжнародного права, на відміну від внутрішньодержавного права, є головним чином суверенні держави, міжнародні організації, державоподібні утворення тощо.

По-п'яте, для міжнародного права характерний свій, лише йому притаманний, спосіб творення норм. Його основою є узгодження між собою позицій суб'єктів міжнародного права, що дає змогу досягати угод і створювати норми міжнародного права.

Зазначеними характерними рисами міжнародне право докорінно відрізняється від національних систем права тих чи інших держав