4.Класична модель фінансової санації.
Дослідження фінансового страну підприємства і його оздоровлення варто вести поетапно.
Класична модель санації – являє собою сукупність етапів здійснення фінансового оздоровлення підприємства, є основою розробки механізму фінансової санації окремих підприємств (рис. 1).
Рис. 1. Класична модель санації
У рамках аналізу здійснюється діагностика фінансово-господарського стану підприємства, аналізуються його сильні й слабкі сторони. Проводиться аналіз коштів на всіх рахунках підприємства, коштів в розрахунках, довгострокові й короткострокові вкладення, матеріальні запаси й запаси готової продукції, невстановлене устаткування й незавершені капітальні вкладення, вільні виробничі й складські площі.
Попередній експрес-аналіз цих елементів підприємства дозволить виявити наявні ліквідні ресурси, які можуть вирішити найбільш гострі проблеми підприємства. На даному попередньому етапі повинні бути використані всі можливості.
Прогноз на основі сформованих завдань може бути короткостроковим і середньостроковим. Такий прогноз повинен показати ступінь небезпеки сформованих негативних і не занадто помітних тенденцій, ймовірне посилення ще малопомітних тенденцій.
Наступні дії з прогнозування повинні показати можливість і, навпаки, неможливість при складних зовнішніх тенденціях і потенціалі підприємства розрахувати на оздоровлення підприємства шляхом використання лише внутрішніх ресурсів і без бначної перебудови роботи підприємства.
Далі в класичній моделі постає вибір між ліквідацією підприємства і його санацією. Ліквідація може здійснюватись н добровільній основі й у примусовому порядку.
Добровільна ліквідація підприємства-боржника – це процедура ліквідації неплатоспроможного підприємства, що здійснюється позасудовими органами на основі рішення власників або договору, складеного між власниками даного підприємства й кредиторами під контролем останніх.
Примусова ліквідація підприємства – процедура ліквідації неплатоспроможного підприємства, що здійснюється за рішенням господарчого суду (як правило, у процесі порушення справи про банкрутство).
При визначенні цілей у класичній моделі санації варто враховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси, обмежені можливості збуту продукції й повинне здійснювати свою діяльність у межах правового поля.
Головною метою стратегічної санації є поновлення ефективної діяльності в довгостроковому періоді.
Розробка стратегії починається з найбільш повного опису підприємства-банкрута. Цей опис є попереднім і уточнюється під час вирішення поствленого завдання.
Відповідно до обраної стратегії санації розробляється програма санації – послідовний перелік етапів і заходів, які передбачається виконувати в ході фінансового оздоровлення підприємства.
Детальний опис програмних заходів здійснюється в плані санації.
Основним документом фінансового оздоровлення підприємства є бізнес-план, у якому аналізуються процеси зміни підприємства, визначаються дії керівництва підприємства щодо здолання фінансової кризи на підприємстві, намічені шляхи попередження банкрутства.
Бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства – опис стратегії фінансового оздоровлення і має за завдання – визначити основні напрямки робіт і очікувану загальну ефективність.
Програма фінансового оздоровлення підприємства формується на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновки про можливості залучення зовнішнього капіталу й стратегічних завдань санації.
Наступним елементом класичної моделі санації є її проект, що розробляється на основі санаційної програми. Вибір форми санації залежить від її ефективності, що визначається шляхом співвіднесення результатів (ефекту) і витрат на здійсненя санації в запропонованій формі.
Найважливішим елементом санаційного процесує є координація і контроль якості реалізованих запланованих заходів. Менеджмент підприємств повинен вчасно виявляти й використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об’єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод при здійснення оздоровчих заходів.