4. Методи планування прибутку.

Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку має кість його планування.

Планування прибутку – процес, що включає глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому періоду.

Прибуток підприємства як фінансовий результат від його звичайної діяльності планується на рік, квартал, місяць за елементами, які його формують за чинними стандартами бухгалтерського обліку і звітності.

Спочатку обчислюють плановий обсяг валового прибутку ( ):

,

де - виручка від реалізації товарів, робіт, послуг в оптових цінах без ПДВ і акцизного податку;

- виробнича собівартість реалізованої продукції.

Методи планування валового прибутку від реалізації продукції.

1) метод прямого поасортиментного розрахунку полягає у розрахунку планового обсягу валового прибутку, тобто для розрахунку валового прибутку за кожною асортиментною позицією застосовується планова калькуляція собівартості виробів, а також обсяги реалізації, визначені при плануванні виручки від реалізації.

Об’єктом планування є елементи чистого прибутку, насамперед прибутку від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

-основою розрахунку слугує прогнозований обсяг продажу;

-розробляється виробнича програма на основі укладених контрактів;

-складаються кошториси.

На підставі названих розрахунків формується план з прибутку від реалізації продукції.

,

де - обсяг реалізованої продукції, обчислений у двох оцінках: за цінами продажу та повною собівартістю;

- залишок готової продукції на початок періоду, обчислений у двох оцінках: за цінами продажу та повною собівартістю;

- залишок готової продукції на кінець періоду, обчислений у двох оцінках: за цінами продажу та повною собівартістю;

- обсяг випуску товарної продукції, обчислений за цінами продажу і за повною собівартістю.

Після того, як обсяг реалізованої продукції розраховано, визначається прибуток від реалізації:

,

де - виручка від реалізації продукції;

- собівартість реалізованої продукції.

Основними позитивними якостями такого методу є простота і достовірність.

Однак він обмежує можливості виявлення внутрішніх резервів зростання прибутку в процесі планування, бо дає лише кінцевий результат – план валового прибутку, не враховуючи впливу окремих факторів на планову величину прибутку.

2) Аналітичний метод планування валового прибутку від реалізації товарної продукції ґрунтується на вивченні факторів, які визначають рівень прибутку в базовому періоді, врахуванні їх, а також інших факторів, які наявні вже в плановому періоді.

Даний метод застосовується у разі незначних змін в асортименті продукції та за відсутності інфляції. У разі використання даного методу розрахунок ведеться окремо за порівняною і не порівняною товарною продукцією (порівняна продукція випускається в базисному році, щодо неї є вся необхідна інформація).

На основі наявних даних розраховується рентабельність:

,

де - очікуваний прибуток;

- собівартість товарної продукції базисного року.

Подальший розрахунок здійснюється у такій послідовності:

- за допомогою базисної рентабельності розраховують прибуток планового року, але за базовою собівартістю;

- розраховується зміна собівартості продукції у плановому році;

- визначається вплив зміни асортименту, якості, сортності продукції;

- після обґрунтування ціни на готову продукцію планового року визначається вплив зростання (зниження) цін;

- підсумовується вплив на прибуток всіх перелічених факторів. Прибуток від виробництва порівняної продукції у плановому році визначається з урахуванням прибутку, обчисленого на всіх попередніх етапах;

- враховується зміна прибутку в нереалізованих залишках готової продукції на початок і кінець планового року.

3) Метод розрахунку на основі показника витрат на 1 гривню продукції – використовується для розрахунку прибутку від випуску і реалізації продукції всього по підприємству.

4) Метод точки беззбитковості базується на принципі розподілу витрат на постійні і змінні та розрахунку маржинального прибутку.

З виторгу від реалізації продукції (без ПДВ, акцизів, мита) віднімаються змінні витрати і залишається маржинальний прибуток. Далі від маржинального прибутку віднімаються постійні витрати і визначається кінцевий фінансовий результат.

Точка беззбитковості – це такий розмір виручки, за якого підприємство не має ні прибутків, ні збитків.

В натуральних одиницях точку беззбитковості можна знайти за формулою:

,

де - обсяг продажу в натуральних одиницях;

- постійні витрати;

- ціна за одиницю продукції;

- змінні витрати.

Після визначення точки беззбитковості планування прибутку будується на основі ефекту операційного (фінансового) важеля, тобто запасу фінансової міцності, за якого підприємство може дозволити собі знизити обсяг реалізації, не зазнаючи збитків.

Ефект операційного (фінансового) важеля – будь-яка зміна виручки від реалізації приводить до ще більшої зміни прибутку. Дія цього ефекту пов’язана з непропорційним впливом постійних і змінних витрат на фінансовий результат у разі зміни обсягу виробництва і реалізації. Сила операційного важеля визначається за формулою:

,

де - сила операційного важеля;

- виручка від реалізації продукції;

- змінні витрати;

- прибуток від реалізації.

На формування величини прибутку впливає сукупність багатьох факторів, які можна розподілити на зовнішні і внутрішні (рис. 4).

Рис. 4 Фактори впливу на формування прибутку підприємства

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвими.