Прибуток підприємтва
Рис.1 Склад прибутку підприємства
Функції прибутку:
1. стимулююча – є джерелом приросту капіталу, рушійною силою відновлення виробництва, джерелом соціальних благ для членів трудового колективу;
2. ефективності – наявність прибутку і його зростання, відповідний рівень прибутковості вказують на ефективність господарської діяльності підприємства;
3. доходності – прибуток до бюджетів надходить у вигляді податків.
Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку, прибуток поділяється на:
- валовий прибуток;
- прибуток від операційної діяльності;
- прибуток від звичайної діяльності до та після оподаткування;
- чистий прибуток.
Валовий (маржинальний) прибуток визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції та собівартістю цієї продукції (змінними витратами).
Прибуток від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – це загальна сума прибутку, отримана підприємством від усіх видів діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової).
Чистий прибуток – сума, яка залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків, надзвичайних збитків і підлягає перерозподілу за напрямами використання.
Рис. 1 Класифікація видів прибутку
Схему формування прибутку підприємства можна представити у вигляді рис. 2.
Рис. 2 формування валового прибутку підприємств в умовах ринкової економіки.
Формування прибутку підприємств.
Прибуток – частина додаткової вартості реалізованої продукції, що залишається після покриття витрат виробництва; це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує частину його винагороди за ризик у підприємницькій діяльності.
Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва. Одночасно прибуток є підсумковим показником, результатом фінансово-господарської діяльності підприємств.
На формування прибутку підприємства впливають результати його роботи, сфера діяльності, галузь господарства, установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.
ВАЛОВИЙ
ДОХІД (Р1) – загальний дохід (виручка)
від реалізації продукції, товарів,
робіт, послуг
(
ЧИСТИЙ
ДОХІД (Р2): валовий дохід – податки,
збори, знижкиРезервний фонд
)
Рис. 3 Формування та розподіл чистого прибутку згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
3. Собівартість продукції.
Склад витрат, що включають в собівартість продукції, визначає розмір прибутку підприємства, а отже, і податкових відрахувань до бюджету. Тому в процесі фінансового планування велика увага приділяється плануванню собівартості продукції.
Собівартість є узагальнюючим показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.
Собівартість продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).
Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Скорочення витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації.
Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка буде реалізована, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Виробнича собівартість – витрати на виробництво продукції, до її складу входять:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- загальновиробничі витрати.
Планування собівартості продукції передбачає можливість її зниження, оскільки керівництво підприємства весь час стоїть перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізації, номенклатури, асортименту і об’єму продукції, що випускається, кредитної і інвестиційної політики підприємства.
Поняття «собівартості продукції» - це синтетичний показник, що характеризує виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на підготовку до виробництва й виробництво продукції (робіт, послуг).
Джерелами інформації аналізу собівартості продукції й витрат на виробництво є:
- планова собівартість продукції;
- аналітичні розрахунки, норми й нормативи використання ресурсів;
- звітність підприємства;
- дані оперативного обліку: первинні документи, відомості, зведення, реєстри відпущених матеріалів на виробництво, табелі про нарахування заробітної плати, норми витрат матеріалів, технологічна документація, паспортні дані.
Угрупування витрат за економічними елементами припускає виділення наступних елементів витрат:
1) матеріальні витрати (витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, тару, що комплектують вироби, паливо, енергію всіх видів та інші матеріальні витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства);
2) витрати на оплату праці (загальна сума заробітної плати всього виробничого персоналу з надбавками й доплатами, премії, матеріальна допомога й інші витрати на оплату праці на підприємстві);
3) відрахування на соціальні потреби (відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування у Фонд соціального страхування на випадок непрацездатності, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи);
4) амортизація основних коштів (суми нарахованої амортизації основних коштів і нематеріальних активів);
5) інші операційні витрати (витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу попередніх елементів, а саме: витрати на відрядження, витрати із страхування майна, винагороди за винахідництво, раціоналізацію, оплату робіт із сертифікації продукції, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центів, охорони, орендна плата).
Калькуляція собівартості продукції – собівартість виготовлення одиниці продукції, передбачає наступну номенклатуру статей:
- сировина і матеріали;
- зворотні відходи;
- закупочні напівфабрикати й комплектуючі вироби;
- паливо й енергія на технологічні цілі;
- основна заробітна плата виробничих робітників;
- додаткова заробітна плата;
- відрахування на соціальні заходи;
- загальновиробничі витрати;
- витрати внаслідок технічно неминучого браку;
- інші виробничі витрати.
Аналіз собівартості продукції по статтях калькуляції дає можливість
- поглиблено перевірити зміни фактичної собівартості в порівнянні із плановою собівартістю,
- визначити рентабельність виробів,
- визначити шляхи зниження витрат на виробництво й реалізацію продукції за рахунок внутрішніх резервів підприємства.