3. Психологічні особливості ігрової діяльності.

Ігрова діяльність. Гра посідає певне місце і в житті дорослого, але особливо важлива її роль у житті дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Вона є основною формою вияву активності дитини на перших етапах її розвитку. Гра є найбільш доступною для дитини діяльністю, вона найбільш відповідає її психічним і фізичним можливостям. Дитина грається тому, що її приваблює сам процес гри, зміст тих дій, які вона тут виконує. Так, мала дитина будує якусь будівлю із кубиків, тут же її руйнує, починаючи знову цю дію. Але як тільки інтерес до гри зникає, дитина припиняє її.

Гра в житті дитини виступає засобом пізнання нею навколишнього світу і підготовки її до навчання і праці.

Великий російський педагог К.Д.Ушинський підкреслював велике значення гри, яка готує дитину до творчої праці, діяльності, життя. Він відмічав, що в грі дитина шукає не тільки задоволення, але й серйозних занять, гра - це світ практичної діяльності дитини, яка задовольняє не тільки фізичні, але й духовні її потреби.

В процесі гри дітям приходиться проявляти вольові зусилля, а також зусилля думки. На це вказує А.С.Макаренко: "Гра без зусилля..., - зазначає він, - завжди погана гра".

Обов"язковими, невід"ємними супутниками гри є емоційне збудження, веселий бадьорий настрій, захоплення. Без задоволення немає гри, а його дитина одержує, ставлячи перед собою якусь ціль, і, досягаючи її.

Ігрова діяльність дитини за своїм змістом є соціальне обумовленим явищем. У своїх іграх діти наслідують життя і працю дорослих людей, відображають події суспільного життя: "будують будинки", "літають на літаках", "лікують хворих", "гасять пожежі", "виконують обов'язки капітана, пілота, шофера, учителя, лікаря" тощо.

Справедливо вказують, що гра - це школа думки, почуттів і волі. В іграх не тільки виявляються, а й формуються всі психічні процеси та властивості  дітей, формується їх сприймання, пам"ять, уява, мислення, почуття. воля, розпивається їх спостережливість, уважність, вдумливість, наполегливість, сміливість, рішучість, уміння, навички, здібності.

В ігровій діяльності відбувається не тільки психічний, а й фізичний і щиток дітей, розвивається фізична сила, спритність, швидкість і  якість рухів.

В іграх формуються всі якості особистості дитини, зокрема такі пральні, як колективізм, дружба, товаришування, правдивість, чесність тощо. Тому  ігри дошкільників відіграють важливу роль у підготовці їх до школи, до шкільного навчання. Це завдання треба мати на увазі при організації  ігрової діяльності дошкільників.

Дитина починає гратися ще в ранньому віці (предметні дії). В дошкільному віці вже можна спостерігати сюжетні ігри. В цих іграх задовольняються актуальні потреби дитини, її прагнення оволодіти Привабливими сторонами діяльності дорослих, відтворюючи ті чи інші житгєві ситуації, відношення між людьми.

Якщо  при цьому сама дитина бере на себе і виконує ту чи іншу роль, яка відповідає певним діям дорослих (роль лікаря, вчителя, батьків), то така сюжетна гра називається рольовою грою.

І поряд з сюжетними, рольовими іграми в дошкільному віці виникають і розвиваються і інші види ігор, зокрема дидактичні ігри та ігри з припилами.

Дидактичні ігри мають спеціальне призначення, вони не виникають  самі  за ініціативою дітей, а організовуються дорослими з метою навчання дітей. Ці ігри стоять на межі між ігровою і навчальною діяльністю дитини. Дидактичні ігри в дошкільному віці е важливим засобом формування їх мислення. Вони служать завданням підготовки дитини до школи. Дидактичні ігри використовуються і в процесі навчальної діяльності дитини в школі.

Характерною ознакою ігор з правилами є те, що їх зміст визначений Наперед: учасники гри ще до початку її знайомляться з тими цілями, які перед ними ставлять, засвоюють ті правила, яких вони повинні дотримуватись у процесі гри. Все це вимагає від дитини вміння підпорядковувати свою діяльність заздалегідь поставленій меті, свідомо контролювати свої дії, узгоджувати їх з прийнятими правилами. Тика діяльність виховує вольові якості особистості.

Ставши школярем, дитина не перестає гратися. Ігри в дітей молодшого шкільного віку дуже різноманітні: рухливі ігри, рольові ігри (Про них мова йшла вище), настільні, спортивні тощо.

Деякі з рухливих ігор близькі до спортивних. Вони дуже корисні для здоров"я. У багатьох є елемент боротьби за особисту першість або першість колективу. Крім фізичних якостей вони розвивають такі властивості особистості, як сміливість, витримку, наполегливість.

У молодшому шкільному віці в хлопчиків з"являється інтерес до техніки. Вони самостійно майструють літаки, автомашини, граються з ними. Дівчатка люблять в іграх займатись іграми побутового характеру: шиють одяг для ляльок, накривають стіл, миють посуд, перуть і прасують плаття для ляльок.

Такі ігри в майбутньому поступово переходять у трудову діяльність.

Корисні для розширення пізнавальних інтересів і для розумового розвитку настільні ігри. До таких ігор належать лото з картинками, словесні ігри з різними загадками, шарадами, ребусами, ігри-головоломки тощо. Водночас багато дітей починають грати в шашки, шахи.

Учителям початкових класів не слід стояти осторонь від ігрової діяльності школярів. Роль учителя полягає насамперед у тому, щоб спонукати дітей до корисних ігор, не допускаючи шкідливих, стежити щоб діти не сперечалися тощо. Але іграми треба керувати з великим тактом, обережно. Не можна стримувати самодіяльність дітей, їх природне прагнення до самостійності, треба заохочувати розумну дитячу вигадку та інші форми творчості, для яких в іграх не мало можливостей.