- •Розділ загальна психологія
- •14. Діяльність: типологія, структура, зміст.
- •Структура діяльності
- •Розділ вікова і педагогічна психологія
- •1.Вікові періодизації: принципи, критерії, зміст, соціальне призначення.
- •1. За л.С. Виготським:
- •2. Психічний розвиток: ознаки, чинники, причини нерівномірностей.
- •3. Психологічні особливості ігрової діяльності.
- •Основні особливості новоутворення в ранньому віці.
- •Генотипна і середовищна зумовленість розвитку.
- •Основні особистісні новоутворення в дошкільному віці.
- •Психологічні особливості обдарованих дітей.
- •Основні особистісні новоутворення в юнацькому віці.
Розділ загальна психологія
14. Діяльність: типологія, структура, зміст.
Діяльність - це важлива форма прояву активного ставлення людини до навколишньої дійсності, через яке встановлюється реальний зв'язок між людиною й світом і досягається свідомо поставлена ціль.
Діяльність - це свідома активність людини, що виявляється у системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Людська (людини як носія свідомості) діяльність знаходиться в прямолінійній залежності від розвитку суспільних відносин в людському суспільстві. У зв'язку з тим, що діяльність однієї людини тісно пов'язана з діяльністю інших, вона має суспільно-свідомий характер, чим різко відрізняється від інстинктивної діяльності тварин.
Структура діяльності
Діяльність обов'язково спрямована на якусь ціль, мету та детермінована мотивами і потребами. Наприклад, щоб задовольнити потребу в їжі, людина йде на роботу, мотивуючи свою дію тим, що за діяльність, проведену своєю працею, вона отримає кошти, на які зможе задовольнити свою потребу. В цьому виражається така риса діяльності, яка полягає в тому, що породжена потребою як джерелом активності, діяльність управляється свідомою метою як регулятором активності.
Діяльність можна визначити як специфічний вид людської активності, спрямований на пізнання і творче перетворення зовнішнього світу, включаючи самого себе та умови існування. Творчий характер людської діяльності проявляється в тому, що за її допомогою людина виходить за межі своєї "природної обмеженості". Історичний прогрес останніх десятків тисяч років зумовлений діяльністю людини, а не удосконаленням її біологічної природи.
Структура діяльності в психології має істотне обгрунтування в результаті багатьох теоретичних і емпіричних досліджень. Головна детермінанта людської діяльності - це потреба. Вітчизняна психологія виділяє групу елементів, які будуть описані нижче.
Перший елемент цієї схеми - потреба. Її визначають як стан пекучої незадоволеності, яке стимулює активність, спрямовану на пошук об'єкта, що вгамує цей стан. Потреби людини схильні до впливу не тільки природи і фізіології, а й соціалізації та виховання.
Ось з таких елементів складається структура діяльності в психології. Схема, зображена нижче, допоможе візуально сприйняти інформацію: Потреба - Мотив - Мета - Дія - Результат.
Охарактеризуємо кожний структурний компонент діяльності. Детермінантою будь-якої діяльності є потреба.
Потреба - це такий стан живої істоти, який виявляє залежність від конкретних умов її існування і породжує активність по відношенню до цих умов
Людські потреби формуються в процесі соціалізації й поділяються на види залежно від: предмета (матеріальні, духовні) та походження (природні (нижчі) і культурні (вищі).
Потреба завжди є поштовхом до прояву активності, однак людина в діяльності керується також певними мотивами.
Мотив - це спонукання до діяльності, що пов'язане із задоволенням потреб, в яких визначається спрямованість суб'єкта
Потреби становлять сутність, основну рушійну силу різних видів людської активності, а мотиви є конкретними різноманітними проявами цієї сутності. Мотиви та мотивація розглядаються в психології як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діяльності суб'єкта. Мотиви бувають усвідомлюваними (ті, які людина може виразити словесно) та неусвідомлюваними (як результат витіснення, через вік, підсвідоме походження тощо).
Мотиви не завжди ідентично співвідносяться з метою - при різних мотивах може бути однакова мета, і навпаки.
Мета-це уявний кінцевий результат діяльності (те, чого людина прагне досягнути)
Мета може мати матеріальне та психічне уособлення, які досить часто пов'язані. Оскільки досягнення цілі часто має перспективний характер, то вона втілюється в окремі завдання, вирішення яких наближає до самої мети.
Дія - це реалізаційний компонент діяльності, спрямований на виконання певного завдання
Діяльність - це зовнішньо-фізична та внутрішньо-психічна активність, тому і дії можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми.
Дії відносяться до того, що людина робить, однак не менш важливим є те, яким чином вони здійснюються. Мова йде про операції діяльності.
Операція - це спосіб виконання дії, що залежить від умов, в яких вона відбувається і, як правило, є малоусвідомленим або неусвідомленим
Операції характеризують технічний бік дії, що виконується. Одну і ту саму дію можна виконати за допомогою різних операцій або різними способами.
Результатом діяльності є досягнення (недосягнення) визначеної мети (матеріальний, духовний продукт), який супроводжується контролем і оцінкою.
Контроль - співставлення отриманих результатів з метою. Заключний контроль здійснюється по завершенні діяльності.
Оцінка - виявлення ступеня збігу результатів і мети. В основі оцінки покладений заключний контроль. Якщо досягнення збігаються чи перевищують очікування людина оцінює діяльність позитивно. У випадку отримання результатів, нижчих за заплановані, оцінка є негативною.
