- •Методика викладання природознавства – педагогічна наука. План.
- •1. Предмет методики викладання природознавства.
- •2. Зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
- •Знання з природознавства. Методика організації засвоєння знань.
- •Індивідуалізація у процесі навчання природознавства
- •. Методи навчання природознавству. План
- •П.2 Класифікація методів навчання.
- •1). Класифікація за джерелом знань (м.М.Верзилін) Методи
- •2). Класифікація за рівнем активності і пізнавальної самостійності учнів ( м.М.Скаткін, і.Я.Лернер). Методи:
- •3). Класифікація за характером дидактичних цілей (за етапами засвоєння знань). Методи
- •Критерії вибору методів
- •П.3 Характеристика окремих груп методів. Словесні методи
- •Основні типи запитань
- •Вимоги до запитань вчителя:
- •Вимоги до відповідей учнів
- •Наочні методи навчання.
- •Класифікація засобів наочності
- •Практичні методи навчання.
- •Спостереження та його види Суть спостереження
- •Структура спостереження
- •План спостереження.
- •Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.
- •Висновки спостережень.
- •Види спостережень за тривалістю виконання
- •Види спостережень за формою організації діяльності учнів
- •Види спостережень за часом проведення
- •Види спостережень за рівнем пізнавальної самостійності
- •Дослід та його види Суть досліду. Критерії його вибору.
- •Структура досліду
- •Методика використання досліду
- •Види дослідів за рівнем пізнавальної самостійності учнів
- •Види дослідів за тривалістю виконання
- •Картка 1
- •Практичні роботи та їх види
- •4. Методичні прийоми та їх використання у навчальному процесі.
- •П.5. Специфіка організації роботи дітей з підручником.
- •Методичні прийоми роботи з книгою:
- •Позаурочна і позакласна робота з природознавства
- •Позаурочна робота
- •Позакласна робота.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота
- •Позакласна масова робота.
- •Тематичне позакласне читання, усні журнали.
- •Проведення свята.
- •Особливості навчання учнів природознавству у малокомплектній школі.
- •Поняття про м початкову ш.
- •Організаційні форми навчання у мш. Урок.
- •Екскурсії.
- •3. Особливості методів та методичних прийомів навчання природознавству у мш.
- •Форми організації навчання природознавству. План.
- •П. 1 Поняття про форми навчання. Класифікація форм навчання.
- •Класифікація форм навчання.
- •Урок – основна форма навчання природознавству.
- •Вимоги до сучасного уроку.
- •Загальнопедагогічні:
- •Психологічні :
- •Дидактичні :
- •3). Класифікація уроків. Характеристика окремих дидактичних компонентів уроку.
- •Зміни у програмі з природознавства в початкових класах
- •Завдання і зміст навчально-виховних задач курсу природознавства в початкових класах
- •Типи уроків з природознавства
- •4 Клас
- •Хід уроку
- •V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
- •1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
- •2. Практична дослідницька робота. Технологія „Робота в групах”
- •Vі. Проведення досліду „ у царстві мильних бульбашок”
- •Хід експерименту
- •2. Рефлексія.
- •2 Клас
- •3 Клас
- •Хід уроку
- •I. Організація початку уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •2. Розгадування кросворду — визначення теми уроку.
- •2 Клас
Практичні методи навчання.
Практичні методи – складна взаємодія слова, наочності, практичної роботи, що організується та скеровується вчителем і має за мету розумовий розвиток школяра.
Практичні методи навчання застосовуються тоді, коли нові знання необхідно отримати в процесі активної практичної та розумової діяльності.
До практичних методів належать:
практичні роботи спостереження у природі досліди
розпізнання, визначення, (фено- та само-) експеримент
опис об’єктів
Розпізнання об’єктів – підбір об’єктів під певний список. Це завдання, в якому треба знайти потрібне рішення з декількох.
Визначення та опис об’єктів проводиться за допомогою визначника.
Спостереження – цілеспрямоване сприйняття предметів та явищ природи, в процесі якого відокремлюють спільні та відмінні ознаки, встановлюють закономірності і на основі цього роблять визначення, висновки, узагальнення.
Спостереження та його види Суть спостереження
Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань, адекватної навколишньої природи з її зв’язками і залежностями.
Відсутність запасу конкретно-образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень. Одним із методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння є спостереження.
Спостереження – це цілеспрямоване, планомірне сприймання об’єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічно розглядати об’єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього.
Спостереження – це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість. Спостережливість – це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й такі деталі, які здаються зовні недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах. Спостережливість – важлива риса особистості. Вона впливає на структуру і зміст інших психічних процесів, оскільки спостережлива дитина більше сприймає, глибше мислить і розуміє. Це полегшує засвоєння знань та умінь, забезпечує кращі результати в навчанні, позитивні емоції, розвиває пізнавальні інтереси, впливає на поведінку. Важливість і необхідність спостережень молодших школярів у процесі вивчення природознавства незаперечна.
У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження є способом організації взаємозв’язаної діяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання учнями об’єктів природи.
Зміст діяльності вчителя під час використання цього методу зумовлюється, по-перше, об’єктивною сутністю спостереження )пізнавальною діяльністю суб’єкта), його структурою, змістом її компонентів та закономірностями реалізацій; по-друге, віковими особливостями психічного розвитку молодших школярів; по-третє, наявністю опорних знань, умінь, навичок та життєвого досвіду учнів.