Класифікація засобів наочності

Групи

Натуральні		Образотворчі		Технічні(аудіовізуальні)
живі	препаровані	плоскі, площинні	об’ємні	динамічні	статичні
	гербарії, колекції, вологі препарати (риби у формаліні, спирті); відбитки та окам’янілості.	таблиці, навчальні картини, фото.	муляжі	кінофільми, телепередачі, грамзаписи, магнітофонні записи	слайди, кодоскоп, діафільми, діапозитиви, діапроектор

До натуральних засобів наочності відносяться:

Колекції –зібрання однорідних об’єктів, які мають спільні ознаки.(колекція комах, насіння, плодів). Для колекції підбираються невеличкі за розмірами об’єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. Матеріал в основному збирається учнями на уроках –екскурсіях, позаурочних прогулянках, а виготовляється під керівництвом учителя на уроках трудового навчання, на заняттях гуртка і вдома, разом з батьками.

Гербарії – це засушені рослини або їхні частини, прикріплені до цупкого паперу. Необхідно враховувати те, що гербарний матеріал дає далеко не повне уявлення про натуральний об’єкт. Якщо рослина представлена повністю, то діти можуть визначити їх особливості. У той же час уявлення про рослину в цілому буде відносним, оскільки важко визначити її колір, деякі особливості. Тому доцільно використовувати гербарії у комплексі з іншими засобами наочності, які компенсують зазначені недоліки (образотворчими, аудіовізуальними).

До образотворчих :

Муляжі – це точна копія натурального об’єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні незначні зовнішні ознаки: муляжі плодів, овочів, фруктів, технічних рослин.

До натуральних:

Вологі препарати – природні об’єкти, законсервовані у спирті. Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів ...) та опудала у початкових класах багато не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями предмета, необхідністю виховання гуманного ставлення до всього живого.

Для успішного вживання наочних методів необхідні такі умови: потрібно, щоб предмет (об’єкт) або процес розглядався цілеспрямовано, виявляти його головні особливості.

На уроках природознавства широко вживаються демонстрація натуральних об’єктів. Вона дозволяє не тільки створити конкретні уявлення про розміри, форму та інші ознаки об’єкта, але й значно оживити та активізувати процес засвоєння. При розгляданні живих рослин та тварин, а також гербарію, чучел птахів та звірів учні знайомляться з окремими представниками тваринного та рослинного світу, їх практичним значенням та охороною. Готуючись до уроку, вчитель не тільки ретельно добирає об’єкти, але й вигадує способи їх демонстрації. Головна вимога при цьому – всі учні повинні роздивитися основні риси, ознаки об’єкта (потрібно обрати фон, освітлення, зробити підставку). Наприклад, у темі „Тварини лісу” (2(3) клас) демонструються чучела ссавців. По завданню вчителя учні виявляють ознаки зовнішньої будови та пристосування до певних умов життя і т.ін. Потім проводиться уточнююча бесіда. Таким чином, основна інформація про зовнішню будову, умови життя та пристосування до них отримуються в процесі розглядання.

Образотворчі наочні посібники різноманітні та використовуються на кожному уроці природознавства з різноманітними дидактичними цілями.

За методикою таблиці повинні відповідати таким вимогам: (вони є найбільш вживаними):

1. демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;

2. об’єкти, зображені на них, повинні бути достатньої величини, щоб діти усього класу змогли їх детально розглянути, прочитати;

3. таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об’єкт або однорідні об’єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками;

4. малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розміщувати в певній системі, дидактичній послідовності, щоб школярі легко могли його „прочитати”.

Не можна зловживати наочністю, бо це призводить до гальмування розвитку абстракційного мислення. Не припустиме і переваження словесних методів, бо діти запам’ятовують багато слів, які не матимуть у їхній свідомості ніякого реального змісту.

На уроках природознавства використовуються різноманітні технічні засоби: кодоскоп, діапроектор, фільмоскоп, демонструються слайди. Навчальні фільми мають ряд переваг у порівнянні з іншими наочними засобами, тому їх демонстрація використовується як метод навчання.

Кінофільми дозволяють спостерігати:

1. об’єкти і явища, які відсутні у тій місцевості, де живуть діти;

2. процеси і явища у їх розвитку, які безпосередньо органами чуття не можуть сприйматися у природі (наприклад, розпускання бруньок, розвиток жаби з ікринок і т.ін.);

3. Об’єкти і явища, які вимагають для спостережень тривалого часу або спеціальних умов ( наприклад, життя водойм: їхній рослинний і тваринний світ);

4. Виробничий процес, послідовність здійснення його етапів (добування кам’яного вугілля та ін. корисних копалин);

5. Явища або процеси, які відбувалися у природі раніше і більше не повторюються.

Фільм забезпечує засвоєння у динаміці цілих процесів або явищ, що відбуваються у живих організмах.

Кінофільми можуть бути двох типів:

1. для використання у якості джерела інформації 9при подачі нового матеріалу);

2. ті, що містять у собі матеріал узагальнюючого характеру (закріплення матеріалу).

За структурою кінофільми:

• цілісні (для роз’яснення великої теми – у них цілісно розкривається процес, явище, об’єкт і не поділяється на окремі частини („Кругообіг води в природі”, „Вибудовування торфу... вугілля”, „Вовки”);

• фрагментарні (3-5 хв.) (фільм „Степи” можна розділити на частини:

• клімат степів;

• тваринний світ;

• рослинний світ;

• праця людей.

Для показу обирається та частина, яка відповідає дидактичній задачі.

При створенні кінофільмів використовується 2 види зйомки:

• уповільнена (цейтраферна);

• прискорена (рапідна – на екрані уповільнена).

Підготовка вчителя до демонстрації фільма.

1. Ознайомитись з набором фільмів.

2. Знайти потрібний фільм.

3. Знайти час у плані уроку для демонстрації.

4. Продивитись фільм самому.

Методика демонстрації навчальних фільмів різноманітна. Так, наприклад, при необхідності зосередження уваги на окремих епізодах вчитель може вимкнути дикторський текст, затримати кадри та прокоментувати їх сам, а при демонстрації діафільма вчитель може закрити надписи над кадрами і дати завдання учням осмислити їх.

До наочних методів відносяться спостереження. На уроках природознавства багато дослідів проводиться демонстраційно. Учні спостерігають за ходом досліду або сприймають тільки його результати. Враховуючи, що явища та процеси в живих організмах спливають поступово, більшість обов’язкових навчальних дослідів рекомендується проводити в позаурочний час. Для цього учнів потрібно ретельно готувати: сформулювати тему і мету досліду, визначити конкретні завдання, послідовність проведення спостережень, оформити результати. Таким чином можна зосередити увагу учнів на сприйнятті та осмисленні того, що буде демонструватись.