. Методи навчання природознавству. План

1. Поняття про метод навчання.

2. Класифікація методів навчання, критерії вибору методів навчання.

3. Характеристика окремих груп методів:

а) словесні;

б) наочні;

в) практичні.

4. Методичні прийоми та їх використання у навчальному процесі.

5. Специфіка організації роботи дітей з підручником.

п.1. Поняття про метод навчання.

В процесі навчання природознавству поряд із встановленням об’єму змісту навчального предмету та відбором матеріалу для уроку велике значення мають методи навчання. У перекладі з грецької метод – шлях досягнення чого-небудь. Специфічною особливістю методів навчання на відміну від інших видів діяльності є те, що навчання – процес, який поєднує пізнавальну діяльність учня і викладацьку діяльність вчителя.

Сучасне визначення методу навчання таке: метод навчання – це упорядковані способи взаємозв’язаної діяльності вчителя і учнів, які спрямовані на найкраще засвоєння знань, прищеплення вмінь та навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих здібностей учнів.

Отже, метод навчання поєднує три взаємозв’язані сторони:

• джерело знань;

• навчальну діяльність вчителя;

• пізнавальну діяльність учнів.

П.2 Класифікація методів навчання.

При вивченні природознавства розроблені і широко використовуються різноманітні методи навчання, які за певними ознаками класифікують на групи. У сучасній дидактиці виділяють кілька класифікацій методів. Назвемо найбільш поширені.

1). Класифікація за джерелом знань (м.М.Верзилін) Методи

словесні наочні практичні

(розповідь вчителя, пояс- ( демонстрування об’єктів ( вправи, практич-

нення, бесіда, дискусія, у натуральному і опосеред- ні роботи з прила-

читання з підручника, кованому вигляді, ілюстра- дами, дослід,

шкільна лекція) цій, спостереження) експерименти)

2). Класифікація за рівнем активності і пізнавальної самостійності учнів ( м.М.Скаткін, і.Я.Лернер). Методи:

1. Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивний) (передача знань у готовому вигляді шляхом використання слова і наочності).

2. Спонукально-репродуктивні ( воспроизводящие – вчитель спонукає учня до відтворення одержаних знань).

3. Проблемні ( вчитель ставить проблему учбову, сам її розрішає, розкриває шляхи її вирішення, показує труднощі і протиріччя).

4. Частково-пошукові ( евристичні – від греч. „эврика” – нашел; вчитель організує і веде думку учнів до самостійного вирішення поставленої задачі, проблеми).

5. Дослідницькі ( теж саме, що і частково-пошукові, тільки більш самостійності учнів).

3). Класифікація за характером дидактичних цілей (за етапами засвоєння знань). Методи

первинного закріплення вжиття контролю

засвоєння знань знань на практиці знань

Найбільш поширеною і вживаною є класифікація за джерелом знань. Роздивимось більш докладно групи методів за цією класифікацією та її ознаки.

	Словесні	Наочні	Практичні
Джерело знань	слово	наочний об’єкт	практична робота
Діяльність вчителя	словом	демонструючи	інструктаж
Діяльність учнів	слухаючи	роздивляючись	працюючи

Метод навчання обирається у залежності від змісту матеріалу, навчальних завдань та конкретних умов можливостей самого вчителя. Він повинен виконувати 5 функцій: навчальну, виховну, розвиваючу, спонукальну, контрольно-коригувальну. Застосовуючи відповідні методи в процесі навчання, учитель одночасно привчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд, розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотивації навчання. Економічність методу, досягнення ефекту з найменшою затратою часу – одне з найважливіших завдань навчання. Методи крім освітнього значення мають і виховне = ось чому під час вивчення предмету необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одному з них.