Чому над пахучими квітками кружляє безліч комах?

Після бесіди вчитель зосереджує увагу дітей на рослинах, що квітнуть ранньою весною.

3. Первинне ознайомлення з навчальним матеріалом.

4. Осмислення та встановлення взаємозв’язків та взаємозалежностей у новому матеріалі.

5. Творче застосування знань.

6. Підсумок уроку та домашнє завдання.

Зміни у програмі з природознавства в початкових класах

У програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного розділу. Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст навчального матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.

Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів. У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи, природні та штучні тіла. У розділі «Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря, піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.

У другому класі формується уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води (твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід води з одного стану в інший за нагрівання та охолодження (утворення хмар та опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають практичних навичок, досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода, досліджують сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.

У третьому класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і відмінні властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин (кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).

У темі «Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Знайомлячись із колекцією корисних копалин учні порівнюються їхні властивості.

При вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною».

Завдання і зміст навчально-виховних задач курсу природознавства в початкових класах

Система природознавчих знань, яку опановують школярі в процесі навчання природознавству, включає систему пізнавальних завдань. Поряд зі змістом знань про природу, вона є методичною (педагогічною) умовою формування пізнавальних інтересів. Саме шляхом введення завдань, які поступово ускладнюються (пізнавальних завдань) реалізується навчання систематичним знанням про предмети і явища природи. Крім того, пізнавальні завдання підвищують ефективність й усвідомленість засвоєння навчального матеріалу, розвивають розумову діяльність школярів.  Пізнавальні завдання по природознавству включають завдання, питання й проблеми, які діти вирішують у процесі оволодіння природознавчими знаннями. Кожне пізнавальне завдання містить певну мету, має певний зміст і вимогу, оформлену часто у вигляді запитання. За змістом навчального матеріалу пізнавальні завдання класифікуються на кілька груп: завдання про неживу природу (сонце, погода, водойми, ґрунти), про рослини, про тварин, про працю людей у різні пори року.  У навчальному процесі варто виділити основні пізнавальні завдання, які розв'язуються протягом усього навчального року, розділи програми або уроку, і частини, розв'язувані на окремих етапах уроку:  1) принцип єдиного цілого, тобто зміст всіх завдань повинен бути об'єднаний однією ідеєю (природознавчою закономірністю). Такою ідеєю є залежність сезонних явищ у неживій і живій природі від положення сонця на небозводі в різні пори року [23, 39] ;  2) принцип ускладнення пізнавальних завдань: ускладнення навчального матеріалу; підвищення ступеня його узагальнення; збільшення обсягу знань, якими повинен опанувати учень.  Ускладнення природознавчого змісту пізнавальних завдань полягає в послідовному включенні нових "порцій" знань про природу. Так, спочатку вивчається об'єкт або явище із зовнішньої сторони (ознаки погоди, форма, величина, колір й інші зовнішні ознаки рослин і тварин).  Більш складні завдання - про спосіб життя рослин і тварин, їхній розвиток й розмноження. Щоб учень міг вирішити завдання типу "Як розвивається метелик-капусниця?", він повинен знати цю комаху або тварину за зовнішніми ознаками, відрізняти її від інших, схожих комах. Ще більш складні завдання, пов'язані з ознаками природи в різні сезони.  Складні також завдання, що відбивають умови життя живих організмів, які впливають на будову, розвиток, розмноження, походження рослин і тварин. Приклади таких завдань: "Чому дятел може жити тільки в лісі?", "Доведи, що білка - житель лісу" і т. п Інший напрямок в ускладненні пізнавальних завдань пов'язаний з підвищенням ступеня узагальнення знань учнів про природу. Прості із цього погляду пізнавальні завдання, змістом яких служать конкретні одиничні явища й предмети, наприклад: "Як зимує білка?", "Визначити температуру повітря в класі".  Природознавчі уявлення характеризують досить високий ступінь узагальнення знань учнів. Завдання типу "На які групи можна розділити тварин: лисиця,сорока, бджола, ведмідь, горобець, мураха?", використовувані на перших уроках природознавства вимагають узагальнених знань про тварин.  Ступінь узагальнення пізнавальних завдань підвищується, якщо для їхнього виконання учневі необхідно знати істотні ознаки групи явищ (учень повинен оперувати поняттями): "Довести, що качка - птах", "До якої групи тварин відноситься їжак?".  Завдання, що вимагають умінь встановлювати закономірності явищ, представляють найвищий рівень узагальнення. Завдання типу "Розкажіть про життя тварин у різні пори року" найбільш важкі для учнів. Вони вимагають володіння такими поняттями, як "тварини", "звірі", "птаха", "комахи", вимагають знань узагальнених ознак життя тварин восени, узимку, навесні, улітку, способів харчування й розвитку тварин.  Наступний напрямок в ускладненні пізнавальних завдань характеризується кількісно: завдання, що містять великий обсяг знань, необхідних для вирішення, - найскладніші. Наприклад, завдання "Що це?" (показується зображення рослини) вимагає прямої відповіді учня. Але щоб відповістити на запитання "Які звіріживуть у наших лісах?", необхідно проміжне знання: що таке звірі? Для відповіді на запитання про життя рослин або тварин у різні сезони учні також повинні мати проміжні знання про рослини або тварини, їхню класифікацію в природі, про дерева, кущі, трав'янисті рослини, звірів, птахів, комах, місця їхнього поширення в наших лісах й охорону.  Таким чином, програмою передбачене повідомлення дітям системи знань, які відбивають найважливіші залежності й закономірності в тій або іншій області реальності. До них відносяться уявлення про фізичні зміни агрегатного стану речовин (наприклад, води), переміщенні тіл у просторі, про пристосовування рослин і тварин до умов зовнішнього середовища, про деякі форми екологічних взаємозв'язків у природі й т.п. В результаті в дітей удосконалюється наочно-образне мислення (розширюється коло уявлень, з'являється здатність маніпулювати ними, видозмінювати їх й ін), розвивається словесно логічне мислення (діти вчаться встановлювати взаємозв'язок явищ, бачити їхню причину й наслідки, будувати логічні судження, робити висновки й ін). У моральному планірозуміння залежності об'єктів й явищ у природі є основою правильного відношення дітей до рослин і тварин.  Школярі виявляють велику цікавість до фізичних явищ неживої природи. Підтримуючи цей інтерес дітей, необхідно давати їм певні знання в даній області. Зупинимося докладніше на змісті таких знань.  Формування уявлень про різні стани речовин (твердий, рідкий, газоподібний), про їхній перехід з одного стану в інший, наприклад, при тепловому впливі, про способи поширення тепла (теплопровідності й конвекції) дозволяє показати характер і види змін деяких предметів й явищ навколишнього середовища [21, 140].  Знайомство із властивостями повітря (воно є всюди, має вагу, може стискуватися), магніту (притягає до собі деякі металеві предмети), які виявляються в лабораторних умовах, дає можливість продемонструвати школярам, як фізичні явища приховані від очей. Повітря ми не бачимо, але легко можемо виявити, якщо ним надувати повітряну кульку; магнітне поле також невидиме, але його цікава властивість чітко проявляється, як тільки поблизу з'являються дрібні металеві предмети. Виявлення прихованих властивостей предметів у процесі навчання, що відбувається під керівництвом педагога, позитивно впливає на формування в школярів матеріалістичних уявлень про природу, є основою розуміння більш складних фізичних явищ, досліджуваних у школі.  Повідомлення школярам знань про живу природу йде за трьома взаємообумовленими напрямками: взаємозв'язок рослин і тварин із середовищем перебування, особливості їхнього розвитку, різноманіття видів живих істот. При цьому головне - навчити дитину розуміти зв'язок між живимо організмом і середовищем перебування.  Ріст і розвиток є не що інше, як упорядкований в часі, строго послідовний ланцюжок взаємозв'язків організму, що розвивається, із зовнішнім середовищем. Зв'язок третього поняття - "різноманіття організмів" - з першими двома легко простежується, якщо розглядати його як результат історичного розвитку. Це легко продемонструвати на різних живих істотах, які пристосувалися до однотипних умов життя. Спостерігаючи й доглядаючи за рослинами й тваринами у куточку природи, діти постійно переконуються в тому, що все живе вимагає харчування (тварин треба годувати, рослини - поливати й удобрювати), належних умов життя (рибам потрібна вода певної температури, освітлення, рослини й ін.; птахам необхідний повітряний простір, пісок, вода й ін). У результаті складається реальне уявлення про живий організм . Розглянуті приклади зв'язку й взаємозв'язку, закладені в предметі природознавства, являють собою найважливіший засіб розвитку мислення учнів. Весь процес мислення при виявленні зв'язків виражений в узагальненнях, ступінь яких поступово ускладнюється в міру залучення нових понять. Первісний щабель узагальнень проявляється в почуттєвому пізнанні: від відчуттів до сприйняття, від сприйняття до уявлення.  Почуттєвий етап пізнання має важливе значення в навчанні молодших школярів, будучи фундаментом формування понять, суджень, умовиводів. 

Типи уроків з природознавства

У початковій школі крім уроку з природознавства застосовуються й інші організаційні форми роботи: домашня навчальна робота, позаурочна робота, яка проводиться за завданням учителя і безпосередньо пов'язана з навчальним матеріалом (спостереження в природі, на географічному майданчику, в кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці), позакласна робота. Проте урок є основною організаційною формою навчання і виховання.

Урок — це складна форма систематичного, регулярного навчання, згідно з програмою і розкладом, з застосуванням різноманітних методів і прийомів. Уроки з природознавства проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Урок дає змогу вчителеві, застосовуючи систему різноманітних методів і прийомів навчання, планомірно й послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об'єкти та явища природи. На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок, які потрібні для вивчення в середніх і старших класах таких природничих предметів, як ботаніка, зоологія, анатомія і фізіологія людини, фізична географія. Для цього вчитель використовує різноманітні методи роботи, властиві природничим наукам. Найбільш важливими з них є спостереження за об'єктами та явищами природи, які забезпечують формування спостережливості та логічного мислення, проведення лабораторних дослідів та практичних робіт, що дає можливість виробити практичні навички та уміння.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи:

1. Уроки засвоєння нових знань;

2. Комбіновані уроки;

3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань;

4. Предметні уроки;

5. Уроки-екскурсії.

Структуру комбінованого уроку.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.

3. Повідомлення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

4.Ознайомлення з новим матеріалом.

5.Закріплення нових знань.

6. Підсумки уроку.

7. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку засвоєння нових знань.

1. Актуалізація опорних знань.

2. Повідомлення теми і завдань уроку.

3. Сприймання і усвідомлення нового навчального матеріалу

4. Осмислення учнями знань.

5. Узагальнення і систематизація знань.

6. Підсумки уроку.

7. Повідомлення домашнього завдання

Структура уроку узагальнення і систематизації знань.

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Повідомлення теми і завдань уроку.

3.Повторення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему.

4. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему.

5. Підсумки уроку.

6. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку – екскурсії.

1. Організаційний момент

2. Підготовка до екскурсії

3. Повідомлення мети екскурсії

4. Проведення екскурсії

5. Підбиття підсумків екскурсії

6. Домашнє завдання

Структура предметного уроку.

1. Організація початку уроку

2. Мотивація навчальної діяльності

3. Актуалізація опорних знань

4. Організація вивчення нового матеріалу

5. Закріплення вивченого

6. Підсумок уроку

7. Домашнє завдання

4 Клас

Тема: Тіла та речовини Мета уроку: Продовжити формувати поняття „природа нежива і жива”. Почати формувати поняття „тіло,” „речовина”. Розвивати вміння розрізняти тіла і речовини в природі. Вчити мислити, аналізувати, доводити свою думку.

Формувати дослідницькі навички. Пояснити учням техніку безпеки під час проведення дослідів та експериментів з гострими предметами, з нашатирним спиртом (аміаком), мильним розчином. Стимулювати пізнавальну активність учнів.Вчити працювати в парі. Виховувати повагу до думки товариша.

Обладнання: шматок крейди, залізний цвях, нашатирний спирт, склянка з водою, мило, трубочка для коктейлів; іграшковий мікрофон.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація початку уроку

ІІ. Повідомлення учнів про стан погоди. Робота в календарях спостережень.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

- Прочитайте тему уроку, яку записано на дошці.

- Ви коли-небудь замислювалися, скільки в оточуючому світі різноманітних тіл?

V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

- Все, що нас оточує: будь-який об’єкт живої й неживої природи, вироби й споруди, зроблені руками людини, - називаються тілами.

- Наприклад, я назву декілька предметів: Сонце, хмари, будинок, дерево, пташка, книга, телевізор, камінь.

Проблемне запитання:

- Як їх можна розділити на дві групи? (Варіанти відповідей учнів.) - Всі тіла можна розподілити на 2 великі групи: природні тіла, які створила природа, й вироби, зроблені руками людини.

Природні тіла: Сонце пташка, камінь, дерево.

Вироби (штучні тіла): будинок, телевізор, книга. Природні тіла також розподіляються на 2 групи: тіла живої природи і тіла неживої природи.

Технологія „Мікрофон”.

- Живі організми називаються тілами живої природи.

- Назвіть тіла живої природи. (Відповіді дітей До них належать: людина, тварини, рослини, гриби, мікроби.)

- До неживої природи належать небесні або космічні тіла.

- Назвіть тіла неживої природи. (

Відповіді дітей: Сонце, Меркурій, Венера, Земля, Марс та інші планети й зірки.)

-Земні тіла: камінь, сніжинка, крижинка – це також тіла неживої природи.

2. Практична дослідницька робота. Технологія „Робота в групах”

„Практична дослідницька робота”.

Мета: Ознайомити учнів із твердими тілами, рідкими, газоподібними. З’ясувати, якими тілами є залізний цвях й шматок крейди. Чи можна ці предмети зламати або зігнути? Обладнання: залізні цвяхи, шматочки крейди, вода у склянці, повітряна кулька Стисла теорія: Металеві цвяхи й шматочки крейди – тіла, які мають певну форму. Металеві цвяхи зроблені людиною з металу, наприклад, заліза. Вода – тіло, яке не має власної форми, вона розтікається. Повітря й інші гази не можна побачити. Газом наповнюють повітряні кульки, щоб вони піднімалися у повітря. Деякі гази мають специфічні запахи. 1) Завдання для дітей 1-ої групи: дослідити, що відбувається із цвяхом, крейдою, якщо ці предмети спробувати зламати або зігнути. Обговорити в парі і довести всім свою думку.

Об’єкти дослідження: залізні цвяхи, шматочки крейди.

Дії учнів:

Учні розглядають шматок крейди, залізний цвях. Діти намагаються їх розламати, зігнути.

Висновок: крейда тверда, але крихка. Цвях зламати не можна. Він твердий і міцний.

2) Завдання для дітей 2-ої групи: дослідити, якими є вода, молоко?

Об’єкт дослідження: вода, дві склянки

Дії учнів:

Учні переливають воду з одної посудини в іншу.

- Що ви помітити? (Вони розтікаються.)

- А що являє собою вода, молоко, олія? (Це рідкі тіла.) Висновок: вода, молоко – це рідкі тіла. Вони не мають власної форми, займають об’єм ємності, в яку їх наливають.

3) Завдання для дітей 3-ої групи: дослідити, що відбувається з газоподібними речовинами. Як дізнатися, що це газоподібні речовини?

Об’єкт дослідження: повітряна кулька

Дії учнів:

- Учні розв’язують повітряну кульку, спостерігаючи як повітря виходить з кульки.

Висновок:

- Що ви можете сказати про повітря, природний газ? (Повітря, нашатирний спирт – це гази. Вони не мають своєї форми, але займають об’єм закритої ємності, до якої попадають. Ми їх не бачимо. Лише деякі гази відчуваємо за запахом, наприклад, нашатирний спирт.)

Висновок практичної дослідницької роботи: Отже, тіла можуть бути твердими, рідкими, газоподібними. Фізкультхвилинка

Трава низенька-низенька, ( Всі присіли)

Дерева високі-високі.(Піднімають руки вгору)

Вітер дерева колише-гойдає(Обертаються)

То вліво, то вправо нахиляє (Нахил вправо, вліво)

То вгору, то назад, (Потягуються вгору, назад)

То вниз нагинає. (Нагинаються вперед)

Птахи летять – відлітають, (Махають руками)

А учні тихенько за парти сідають.(Всі сідають).

Vі. Проведення досліду „ у царстві мильних бульбашок”

Мета: Дослідити, як об’єднуючи речовини, виходить тіло.

Обладнання: Ємність для розчину (склянка), вода, мило (рідке), пластикові трубочки для коктейлів.

Стисла теорія: Вода, повітря, мило є речовинами. Вода і повітря існують повсюди. Вода є гарним розчинником. Мило добре розчиняється у воді і може утворювати дуже тонку плівку, яка обволікає повітря, що видувається.

Хід експерименту

1. Завдання експерименту:

- Ви любите видувати мильні бульбашки?

- Спробуйте видути мильні бульбашки з чистої води?

- Чому не виходять бульбашки? 2. Гіпотеза досягнення результату:

Діти пропонують свої варіанти, з чого можна зробити бульбашки? (Треба додати мило, шампунь, пральний порошок.)

3. Орієнтовні дії дитини:

1) Учні намагаються видути бульбашки з води.

2) Учні роблять мильний розчин, який складається з води і рідкого мила.

3) За допомогою пластикової трубочки для коктейлів й пластикової склянки індивідуальної для кожного учня, діти практично перевіряють чи можна видути мильні бульбашки. .

4. Висновок:

- Подумайте, яке тіло утвориться з мила, води й повітря?

(Мильна кулька, яку вдалося утворити, - це тіло, а мило, вода, повітря всередині плівки – це речовини.)

VІІ. Закріплення вивченого.

Технологія „Незакінчені речення”

-Продовжити речення: 1) Крейда, алмаз, камінь – це ... .

2) Тіла бувають природними, ... .

3) Тіла складаються з ... .

4) Речовини бувають твердими, ... , ... . VІІІ. Домашнє завдання.

- Вивчити матеріал уроку. Відповісти на запитання до теми. IX. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

- Яку тему опанували на уроці?

- Для чого треба знати тіла і речовини?

2. Рефлексія.

- Намалюйте смайлику обличчя, яке відповідає вашому настрою після нашого уроку. На сьогоднішньому уроці ви спробували себе у ролі маленьких дослідників. Я хочу побажати кожному з вас стати великим дослідником у своєму житті.

2 Клас

Тема. Вода та її властивості Мета:Ознайомлення учнів з властивостями води, формування вмінь визначати стан води,розвивати мислення, пам’ять, спостережливість, навички дослідницької діяльності,прищеплювати любов до природи, виховувати бережне ставлення до води. Обладнання:яскраві малюнки,мультфільм,асоціативний кущ Тип уроку: комбінований урок Хід уроку І.Організаційна частина 1)Один, два, три, чотири, п’ять. Прошу всіх рівненько встать. Сьогодні урок – відкритий для всіх. Багато гостей! То ж вітаємо їх! Доброго ранку! Доброго дня! Ми вам бажаєм здоров’я й добра. Тихо, діти, всі сідаємо, Наш урок розпочинаєм. 2)«Хвилинка синоптика»

ІІ.Повідомлення теми і мети уроку - Вода в природі зустрічається скрізь. Її бачили всі і знають,що таке вода. Вода-це життя. Сьогодні на уроці ми дізнаємося, який стан має вода, ознайомимося з властивостями води в рідкому стані, навчимося проводити досліди і робити висновки. Вода - хімічна речовина у вигляді прозорої безбарвної рідини без запаху і смаку.У природі існує у трьох агрегатних станах — твердому (лід), рідкому (вода) і газоподібному (водяна пара). 1 завдання Відгадайте загадки: 1. Надворі горою, а в будинку водою.(сніг) 2. Тече, тече - не витече, біжить, біжить - не вибіжить.(ріка) 3. В небі народився, в землі схоронився.(дощ) 4.В огні не горить, у воді не тоне.(лід) 5.Мене п'ють, мене ллють, усім потрібна я. Хто я така?(вода) 6.Летіла, летіла – на хмарі осіла. (Пара) 7.Ніжна зірка сніжно-біла,на рукав згори злетіла. Поки ніс її сюди,стала краплею води. (Сніжинка) 2 завдання Створення «асоціативного куща». Учитель прикріплює до дошки малюнок із зображенням води або просто пише слово «Вода» (можна і те, й інше) і пропонує учням назвати ті асоціації, які виникають у них щодо цього малюнку або напису. 3 завдання А зараз я буду вам задавати запитання,а ви мені повинні дати відповіді на них. -Чи доводилося вам бачити воду в природі? -Де вона знаходиться? -Для чого потрібна вода? - Які властивості води ви знаєте? - Чому говорять: «Без води не було б життя на Землі»? Фізхвилинка Ось пливе товста хмаринка, А везе вона сніжинки, Їм набридло так сидіти, Закортіло полетіти. Почали вони кружляти, Ніби танець танцювати. Вітерець із ними грав, Сніжну віхолу підняв. Та сніжинки покрутились І на землю опустились. -Землю називають Голубою планетою. Це тому, що більшу частину її поверхні вкриває вода. Вона є в океанах, морях, річках, озерах, під землею. І в повітрі є вода. Людина складається, в основному, з води. Без води не можуть жити ні люди, ні тварини, ні рослини. 4 завдання Гра «Мікрофон» 1.Назвіть основні складові повітря. 2.Яка складова повітря підтримує процес горіння? 3.Якого газу в повітрі найбільше? 4.Назвіть основні властивості повітря. 5.Як повітря розчиняється у воді? 6.Як змінюється розчинність повітря у воді у разі підвищення температури ? 7.Як повітря проводе тепло? 8.Що називають атмосферою? 9.Від чого захищає нас повітряна оболонка? 5 завдання Гра «Хто у воді живе?» Учням пропонується обрати серед зображень тварин тих, для кого вода є домівкою (середовищем існування). Пояснити, у яких саме водоймах вони зустрічаються. III. Підсумок уроку Гра «Продовж речення» 1.“На уроці я навчився…” (дізнався, запам’ятав, зрозумів, повторив; зацікавився). 2.Відповісти на запитання: - Що нового ви дізналися на уроці? - Що ви запам`ятали? - Що вдалося на уроці? - Що не вдалося?

3 Клас

Тема: Тварини

Мета: Узагальнити і систематизувати знання учнів про найбільші групи тварин, розвивати вміння порівнювати варини,класифікувати їх за суттєвими ознаками,встановлювати взаємозв’язки з неживою природою; розвивати спостережливість,вміння аналізувати,робити висновки; виховувати шанобливе ставлення до тварин.

Тип уроку: Узагальнення і систематизація знань Обладнання: Література: Хід уроку

І. Організація початку уроку

ІІ. Хвилинка спостережень.

Надаю слово працівнику гідрометцентру.

Учень. Вітаю всіх, кого цікавить, якою буде погода сьогодні.(Учень розповідає про температуру повітря, стан неба, опади, інші явища).

-Який зараз місяць? Чому він так називається?

-Які зміни відбуваються в живій та неживій природі?

- Які зміни ви помітили у вашому дворі?

Живої природи світ таємничий

Ми на уроці сьогодні відкриєм.

Навчимось його красу не руйнувати,

А примножувати,любити,оберігати.

ІІІ. Технологія «Мікрофон» (Мозковий штурм)

- Природа буває живою і….

- Ознаки живих організмів…

- Тваринам для життя потрібно…

- Тварини розподіляються на..

- Плазуни-це…

- Земноводні-це…

- Риби-це..

- Комахи-це…

- Звірі-це..

- Птахи-це…

- Які способи живлення тварин існують?

ІV. Знайди «зайве» слово. Поясни,чому воно зайве

Собака, білка, корова, кріль, кіт

Щука, карась, ведмідь, лящ

V. Вправа «Гронування»(Написати спосіб переміщення тварин)

VI. Робота в творчих групах.

Методом «Пресу» довести або спростувати твердження.

Метод «Прес»:

Я вважаю…

Тому,що…

Отже…

1група

Довести або заперечити твердження:

Короп-це комаха,бо….

2група

Довести або заперечити твердження:

Муха-плазун,бо…

3 група

Довести або заперечити твердження:

Лось-це звір,бо…

VII. Гра «Відгадай спосіб живлення тварин» (Вчитель показує малюнки різних тварин,діти називають спосіб живлення даних тварин)

VІІІ. Виправ помилку в ланцюзі живлення:

Миша → пшениця → гадюка → орел

Вовк → гілка верби → козуля

ІX. Робота біля дошки.

Пояснити схему розмноження:

1 учень – комах,

2 учень – риб,

3 учень – земноводних,

4 учень – плазунів,

5 учень – птахів,

6 учень – звірів.

X. Технологія «Акваріум».

Клас слухає пояснення, які дає певна група і відповідає на питання:

- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достатньо доведеною?

- Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?)

Група вирішує проблему: Що б трапилось, якби не стало комах?

XI. Гра «Гармошка» (На листку написати назву певної тварини, зігнути листок і передати наступній парті. Завдання для трьох рядів. Перемагає той ряд, який швидко і правильно виконає завдання)

1 ряд-звірі

2 ряд-риби

3 ряд-птахи

XII.Робота в групах.

Відтворити вигляд тварини за точковим малюнком.

XIII. Цікавинки та загадки про тварин.

XIV. Для чого людям потрібні тварини?

XV. Підсумок уроку.

3 клас

Тема: Термометр

Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагріванні та стискуватися при охолоджуванні, використанням їх у термометрах; навчити користуватися різними видами термометрів: вимірювати та записувати температурі повітря, розвивати спостережливість, уміння аналізувати природні явища та приймати адекватні рішення щодо збереження свого життя і здоров'я: спонукати дітей до здорового способу життя.

Тип уроку: предметний

Обладнання: зразки термометрів (кімнатного, вуличного, медичного, водного); склянки з теплою і холодною водою; битий лід; моделі термометрів; «Щоденники спостережень за погодою» за другий клас.

Хід уроку

I. Організація початку уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Читацька розминка (опади, вітер, .).

2. Хвилинка аналізу сюжетних малюнків «Одягайся відповідно до погоди».

3. Календар дня (число, місяць, рік, день тижня, порядковий номер робочого дня; стан неба, вітер, опади, .).»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Огляд «Щоденників спостережень за погодою» за 2 клас.

— Як за хмарністю можна визначити погоду?

— Які види опадів спостерігалися?

— Як за опадами можна передбачити температуру повітря? Чи завжди вони правильні?

— Як слід одягатися залежно від погоди?

Слід допомогти дітям зробити висновок, що без знань про температуру повітря практично неможливо правильно зорієнтуватися в природних умовах та одягатися відповідно до погоди.

2. Розгадування кросворду — визначення теми уроку.

1) Якщо на шляху сонячного променя трапиться непрозорий предмет, то від нього утвориться .

2) Джерело тепла і світла на Землі —

3) Влітку сонячні промені падають на Землю .

4) прилад для вимірювання висоти Сонця на небосхилі.

5) Протягом доби найяскравіше Сонце .

6) Сонце найближче до Землі . (пора року).

7) Найдовший день року — .

8) Добери запитання самостійно.

9) Найкоротший день року — .

(Правильні відповіді: тінь, Сонце, прямолінійно, гномон, опівдні, взимку, 22 червня, тіла, 22 грудня; ключ — термометр.)

IV. Організація вивчення нового матеріалу

1. Диференційована робота над проблемними запитаннями.

— Від чого змінюється температура тіла людини? .

— Як Сонце впливає на температуру тіл живої та неживої природи?

— Як ви розумієте вислів «одягайся відповідно до погоди»?

2. Пояснення нового матеріалу.

1) Розповідь учителя з елементами бесіди та демонстрацією термометрів (будова; поділки — градуси — умовне позначення «°»; «+» — тепло, вище нуля; «—» — холодно, нижче нуля; ртуть — запаяна колбочка — обережність — здоров'я).

Гра «Домалюй» — будова термометра.

2) Практична робота з моделями термометрів — показ і запис різних температур.

Гра «Одягни ляльку відповідно до погоди».

3) Колективна робота над проблемними запитаннями.

— Чому ртуть у запаяній колбочці опускається чи піднімається?

4) Демонстрація дослідів на виявлення властивостей рідин розширюватись при нагріванні і стискуватись при охолодженні.

Самостійний висновок учнів.

3) Робота з підручником.

1) Опрацювання статті «Термометр» (умовні позначки: + — відоме, ± частково відоме; .).

2) Порівняння висновків самостійної дослідницької роботи і підручника.

V. Фізкультхвилинка

Запитання від бабусі Плутанки — гра «Так чи ні?».

• Термометр — іграшка?

• Ртуть — дуже смачна і корисна для здоров'я рідина?

• Термометр — прилад для вимірювання температури?

• Ртуть — отруйна речовина?

VI. Закріплення вивченого

1. Робота в зошитах із друкованою основою.

2. Робота на планшетах.

• 9 градусів тепла;

• 5 градусів нижче (вище) нуля;

• 4 градуси морозу;

• 10° тепла;

• +11°.

3. Розв'язування задач

• Галинка занесла до кімнати закриту пляшку, в якій замерзла вода. Через деякий час пляшка тріснула. Чому?

• Морозного зимового дня мама принесла додому неповну пляшку олії. Через певний час пляшка стала повною. Чому?

4. Коригування правил користування вуличним термометром.

— Термометр слід укріплювати біля того вікна, що протягом дня (найбільше, найменше) нагрівається Сонцем.

— Термометр слід укріплювати на рівні (очей, шиї) людини, яка буде ним користуватись.

VII. Підсумок уроку

1. Відповіді на запитання.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Які бувають термометри?

— Яка властивість рідини використана в термометрі?

2. Логічне узгодження слів підсумкової словесної гірки:

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати статтю підручника «Термометр».

2. Вести «Щоденник спостережень за погодою».

2. У вихідний день виміряти температуру повітря вранці, опівдні, ввечері; порівняти її.

Критерії оцінювання

2 Клас

Тема. Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі

Мета: дати учням первинне поняття про явища природи, сезонні явища; провести спостереження за змінами в неживій природі; учити знаходити ознаки відмінності рослин восени порівняно з літом; продовжити формування понять «нежива природа», «жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування вміння естетично сприймати природу навколо себе; формувати уявлення про екологіч­ні зв'язки і залежності явищ та об'єктів живої природи; виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи.

ХІД ЕКСКУРСІЇ

— Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоча і на природі. Озирніться навколо! Яка пишність фарб нас оточує! Хочу висловити свої почуття словами Марії Хоросницької.

ОСІНЬ

Нарядилась осінь

В дороге намисто,

Золоте волосся

Розплела над містом.

Кольорові фарби

Вийняла з кишені

І малює осінь

Жовтим по зеленім.

Здогадатись можна

В парку по деревах:

Є червона фарба

В неї і рожева...

Ще й відтінків різних

Безліч осінь має,

А стрункі ялини

Боком обминає...

Їй не шкода фарби

Й часу ні хвилини —

Колються нечемні

Сосни та ялини.

— Про яку пору пише поетеса?

— Назвіть слова, що підтверджують ваше припущення.

— Що таке явища природи? (Усі зміни, що відбуваються в при­роді.)

— Що називається сезонними явищами? (Природні явища, що пов'язані зі зміною пір року.)

— Назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава, ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)

Діти можуть називати об'єкти, зроблені руками людини (будинок, ма­шина, водопровід), або називати рослини (береза, бузок, горець, кульбаба і т. ін.) Учитель дає можливість усім висловитися, а потім підбиває під­сумок.

— Як багато ви назвали предметів, але ви забули, що природа не зроблена руками людини. Пропоную виправити помилки і назвати об'єкти природи. (Хмари, небо, сонце, рослини, тварини)

— Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. (Нежива і жива природа)

— Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них ідеться.

• Не звір, а виє. (Вітер)

• Йшов довгов'язий, та в землю зав'язнув. (Дощ)

• Без вогню горить. (Сонце)

Можливо, загадки здадуться простими, але дітям потрібно не лише знайти відповідь на них за певними ознаками, але і визна­чити, що це — живе або неживе, а учитель логічно розпочне бесіду про ознаки осені в неживій природі.

— Отже, в цих загадках згадується нежива природа — вітер, дощ, сонце.

— Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло)

— Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.)

— Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було ви­соке.)

— Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)

Хтось відкрив на небі душ,

Повно на землі калюж.

І на нас водиця ллється.

Як це явище зоветься? (Дощ)

— Що це? (Дощ)

— Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов перший осін­ній дощ. Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній дощі. (Восени він довгий і не такий теплий. А влітку можна під до­щем купатися, радіти прохолоді, яку він дає в спеку.)

— Подивіться на небо. Чому не видно сонця?

З небокраю, з-за діброви,

Вийшли воли чорноброві:

Принесли водиці дзбан,

Полили і ліс, і лан. (Хмари)

— Що це? (Ми бачимо хмари.)

— Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.)

— Кого вони вам нагадують? (Поставлене запитання вимагає відповіді про об'єкти живої природи, що відповідають на питання хто?, проте діти зазвичай називають предмети, що вони бачать у цей момент. Учитель вислуховує відповіді, а потім уточнює ознаки живих об'єктів природи.)

— Про який об'єкт неживої природи ми ще не говорили? Послу­хайте підказку.

Летить коник, басує.

Полем-долем пустує.

Ніхто його не впіймає

І ніхто не загнуздає.

— Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і на­віть можуть зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить. Тому його називають пустуном. (Під час відгадуваня загадок необ­хідно вимагати від дітей наводити ознаки, за якими вони знаходять відповіді.)

— Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, часто дощить, стає прохолодніше.)

— А зараз пограємо! Я читатиму загадки про природу. Хто здо­гадається, про кого вони, той повинен бігти до своєї відгадки.

Стоять у полі сестриці, платтячка білі, шапочки зелені.

Дитина біжить до берези і називає ознаки, за якими відгадала (білий стовбур, листя зелене).

Не з'їсть ту ягідку людина,

Гірка й несмачна... (горобина).

Дитина відповідає, що це горобина; ознака — червоні плоди; вони гір­кі, тому люди їх не їдять.

Часто діти використовують назви рослин, притаманні живій мові. Вони вважають, що ялинка і ялина — дві різні рослини. Тому вчитель повинен наводити наукові назви природних об'єктів. Роз­глядаючи дерева, необхідно звертати увагу дітей на красу зовніш­нього вигляду рослини, забарвлення стовбура і листя, форму листо­вих пластинок, доступну для розуміння дітей цього віку (пальчата, лінійна, трикутна, ромбічна), тобто прагнути до естетичного сприй­няття природних об'єктів.

— Молодці, відгадали всі загадки правильно, та й бігаєте прудко! Отже, ви назвали: береза, горобина, ялина. Яким загальним словом можна їх визначити? (Дерева)

— Яку однакову ознаку ви побачили? (Один головний стовбур)

— Послухайте уважно наступну загадку.

Як була молода — була біла,

А як постаріла — то почервоніла.

Дитина відповідає, що це калина; навесні вона цвіла білим кольором, а зараз на ній висять червоні плоди.

Червона кожушинка, всередині вітамінка. (Шипшина)

Дитина відповідає, що це шипшина; у неї зараз червоні плоди, а на стеблинках — гострі шпильки.

— Яким загальним словом назвемо калину, шипшину? (Кущі, тому що у них декілька стебел ростуть із землі.)

— Зараз збиратимемо листочки, що впали з рослин. Подивіться на їх забарвлення, форму, на виїмки по краях пластинки. Намагай­теся обрати, на вашу думку,

найгарніші з-поміж них. Ми покладемо листя в газети, а потім — у гербарну теку і засушимо. На наступних уроках пограємо в гру «З якої рослини ці листочки». Згодні? Тоді до роботи!

Важливо закласти добре розпрямлене листя, щоб потім зробити барвисте панно або гербарні зразки. Теку для гербаризації можна зробити з цупкого картону або фанери. Цю роботу можна виконати в класі, зібравши листя у букети, а потім відібрати найкращі.

У такому разі збирати доцільно наприкінці екскурсії, оскільки листя заважатиме подальшій роботі.

— Зараз перевіримо, хто з вас найспостережливіший. З якого дерева найбільше впало листочків? (Орієнтовна відповідь: «Я не знаю, як називається дерево, але на ньому висять "парашути"».)

— Це плоди цікавої форми, ми їх теж зберемо в гербарій. Рос­лина називається клен американський. Вам відомий клен із пальча­тими листочками. Знайдіть їх! Подивіться на них уважно — і ви по­бачите ознаки відмінності.

— Під час наступних наших спостережень ми з'ясуємо, яка рос­лина останньою скине листя. Як називається це явище природи? (Листопад)

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стелить сад,

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли,

Вітер віє з-за гори,

Ходить осінь листопадом,

Жовте листя стелить садом.

А. Житкевич

— Яку ознаку листопада підкреслює поет?

►► Фізультхвилинка

— А зараз пограємо! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви бігатимете, а коли скажу: «Тихо» — ви зупинитеся.

►► Малювання на асфальті осінніх дерев

— А як змінилося життя людей із настанням осені? (Одягаємося тепліше, у садах і городах, на полях збирають урожай.)

— Так, правильно! Чому листя восени опадає? (Відповіді дітей.)

— Діти, справа в тому, що скидаючи листя, дерева готуються до зими. Земля під опалим листям глибоко не промерзне, під тягарем сніга не ущільниться, збереже повітря, що дуже важливо для меш­канців ґрунту, які спушують землю і роблять її родючою. Навесні під опалим листям земля тривалий час зберігає вологу снігу, що розтанув. Опале листя — не сміття: воно дуже потрібно ґрунту і рос­линам. Восени рослини, готуючись до зими, не лише скидають листя, а й припиняють ріст і цвітіння. Вони також готуються не лише до зими, але й до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках дерев і кущів, у багатьох трав'янистих рослин утворюються бутони, з яких навесні з'являться листя, квіти.

А тепер намалюйте кольоровою крейдою на асфальті осінні де­рева. Покажіть всю красу осінньої природи. (Малюють у групах, за бажанням дітей. Наприкінці обирають кращий малюнок.)

Відлітають у теплі краї, за останніми комахами, послухайте звуки кра­пель дощу і шелест листя і багато чого іншого, чим багата рідна при­рода. На наступних уроках ви розкажете про все, що побачите і почуєте в природному оточенні. Наостанок послухайте вірш Кате­рини Перелісної.

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках

На доріжки й трави

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі,

Небо синє чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода.

Осінь золотая

Тихо-ніжно ходить.

— Чи сумуємо ми про літо? (Звісно, але його вже не повернеш. Настала осінь.)

— Про які зміни в неживій природі ми сьогодні говорили?

— Які зміни в живій природі відбуваються з настанням осені?

— Що нового дізналися про природу?

►► Гра «Я — диктор»

— Зараз я буду диктором: розкажу вам про погоду восени, а ви маєте відгадати, коли така погода буває — на початку осені чи в кінці.

1) Шановні радіослухачі! Сьогодні сонячна, тепла погода. Легкий вітерець похитує гілки дерев, небо безхмарне. Протягом усього дня на дощ не очікують. Температура повітря — 10-12 градусів тепла.

2) Шановні радіослухачі! Сьогодні холодна, дощова погода, порив­частий вітер. Температура 2-3 градуси тепла.

(Перше — про вересень, ранню осінь, друге — про жовтень-листопад, пізню осінь.)

— Отже, ми завершили невелику екскурсію в наш осінній чудо­вий куточок природи. Що ви дізналися? Що вас уразило? Що ви по­бачили і почули в природі? Будь ласка, спробуйте вдома все це на­малювати. Можливо, хтось придумає невелику розповідь або казку, а на наступному уроці ми їх послухаємо.