Питання для самоперевірки

1. Розкрийте поняття «структура семантичного простору тексту».

2. Що таке «базова когнитивно-пропозиціональна структура тексту»?

3. Яка роль світогляду автора у формуванні концептосфери творів.

4. Що таке денотативний простір тексту і яка його структура?

5. Які відмінності існують між мікропропозицією, макропропозицією і глобальною пропозицією?

6. Що таке пропозиціональна структура тексту? Назвіть типи текстових пропозиціональних структур.

7. Розкрийте зміст категорії континууму літературно-художнього твору.

8. Покажіть особливості літературно-художнього простору та назвіть основні принципи його типології.

Структурна організація художнього тексту

Ключові слова: надфразова єдність, когезія, когерентність, членування тексту.

Завдання 1. Прочитайте і сформулюйте істотні відмінності об'ємно-прагматичного, структурно-смислового і контекстно-варіативного членування.

Найбільшою одиницею в романі виступає ТОМ або КНИГА в їх термінологічних значеннях, тобто в значенні компоненту цілого. Потім членування йде по низхідній лінії: ЧАСТИНА, ГЛАВА, ГЛАВКА (що звичайно позначається арабськими цифрами на відміну від розділу, що позначається римськими), ВІДБИТТЯ (що відзначається пропуском декількох рядків), АБЗАЦ, НФЕ. Назвемо таке членування об'ємно-прагматичним, оскільки в ньому враховується об'єм (розмір) частини і установка на увагу читача.

Це членування перетинається з іншим видом розбиття тексту, який, за відсутності кращого терміну, ми називаємо контекстно-варіативним. В ньому виділяються наступні форми актів утворення актів мовлення: 1) мова автора: а) оповідання, б) опис природи, зовнішності персонажів, умов, ситуації, місця дії і ін., в) міркування автора; 2) чужа мова: а) діалог (з вкрапленням авторських ремарок), б) цитація; 3) невласне-пряма мова. Обидва види членування взаємозумовлені і імпліцитно розкривають змістовно-концептуальну інформацію. <...>

Що ж до поетичних творів, то дроблення на смислові відрізки (строфи) підкоряється в них іншим принципам, ніж в прозі, в наукових, ділових і газетних текстах. Переходи від одного образу до іншого, від однієї думки до іншої, від однієї асоціації до іншої є особливим варіантом контекстно-варіативного членування. В таких творах не тільки строфа є одиницею членованості, але нерідко частина строфи виступає як більш менш самостійна НФЕ. <...>

Таким чином, членованість будь-якого тексту, чи то художнього, ділового, газетного або наукового, має двояку основу: окремо представити читачу відрізки для того, щоб полегшити сприйняття повідомлення, і для того, щоб автор для себе з'ясував характер тимчасового, просторового, образного, логічного та іншого зв'язку відрізків повідомлення. В першому випадку представлена прагматична основа членування, в другому - суб'єктивно-пізнавальна. <...>

...Іноді незв'язність окремих частин тексту є результатом усвідомленого і навмисного задуму автора. <...>

...Піддаючи текст свідомій сегментації, художник слова все ж таки не вільний від прояву несвідомого в оцінці окремих фактів і подій і мимохіть виражає це шляхом висунення тих або інших моментів як вельми значущих і тому вартих графічної інтерпретації. <.. .>

...Членування тексту імпліцитно виявляє і установку автора на сприйняття тексту читачем і одночасно показує, як сам автор відповідно до своїх суспільно-політичних поглядів, моральних, етичних і естетичних принципів відмежовує одні епізоди, факти, події та ін. від інших. Така двоєдина сутність членованості тексту по-різному втілюється в текстах різних типів, реалізовуючи різне співвідношення об'єктивного і суб'єктивного. Сприйняття тексту читачем в основному підкоряється об'єктивним закономірностям, а характер авторського відмежування частин тексту підкоряється суб'єктивно-оцінювальним параметрам.

В контекстно-варіативній членованості тексту завдання автора зводиться до переходу від однієї форми утворення мовлення до іншої, наприклад, від опису до діалогу, від діалогу до авторських міркувань і т.п. Такого роду переходи сприяють більш рельєфному зображенню умов/обставин, в яких протікає комунікація, і дають можливість варіювати засоби передачі інформації. <.. .>

Необхідно повторити, що обидва типи членування тексту - об'ємно-прагматичний і контекстно-варіативний в основному запрограмовані, тобто обумовлені наміром автора. Це значить, що в будь-якому з типів членування... відчувається стилістична обробка матеріалу. <...>

Співставляючи два типи членування, робиш висновок, що вони переслідують одну і ту ж мету, але різними засобами. В їх основі лежить членування об'єктивної дійсності на відрізки, що сприймаються нашою свідомістю, впорядковані та якимось чином організовані [Гальперін, 1981:51-65].

Завдання 2. Ознайомтесь з поглядами вченіх на визначення категорії зв’язності і когерентності.

Основными признаками текста являются категории цельности и связности. Термины "цельность (когерентность)" и "связность (когезия)" иногда употребляются как синонимы. Но в большинстве случаев предпринимаются попытки для разграничения этих понятий, однако смешение признаков цельности и связности пока еще не преодолено и не выработано единого подхода к их определению.

Ряд учених указывают на необходимость различать цельность и связность текста. А. А. Леонтьев по этому поводу пишет: "Связность обычно является условием цельности но цельность не может полностью определяться через связность С другой стороны, связный текст не всегда обладает характеристикой цельности" [Аспекты..., 1982: 51)] Не вдаваясь в детали этого вопроса, отметим лишь, что при наличии связности компонентов в устных спонтанных коммуникатах "четко выраженная смысловая замкнутость, объединение сообщений в законченное целое зачастую, если даже не в большинстве случаев, отсутствует [Кожевникова, 1979: 51]. Иногда считают, что цельность представляет собою некоторое смысловое единство текста, а связность - формальное выражение цельности [Харламова, 200: 6]. Таким образом, получается, что цельность связана с планом содержания текста, а связность - с планом выражения, так что фактически обе эти категории объединяются в одну категорию, хотя в реальной речевой действительности между цельностью и связностью знака равенства нет, хотя они и взаимосвязаны тесно. Но стало уже достаточно общим местом, что все категории текста имеют и план содержания, и план выражения, а следовательно, нельзя категорию цельности сводить лишь к смысловому единству, а категорию связности - к ее формальному выражению [Тураева, 1986: 6, 83].

Завдання 3. Прочитайте оповідання С Моєма «The Luncheon». Зробіть структурно-смисловий та формально-графічний аналіз тексту, охарактеризуйте особливості об'ємно-прагматичного членування тексту. Як співвідносяться його формально-графічне і структурно-смислове членування.

The Luncheon

by Somerset Maugham

I caught sight of her at the play and in answer to her beckoning I went over during the interval and sat down beside her. It was long since I had last seen her and if someone had not mentioned her name I do not think I would have recognized her. She addressed me brightly.

"Well, it's many years since we first met. How time flies! We are not getting any younger. Do you remember the first time I saw you? You asked me to, luncheon."

Did I remember?

It was twenty years ago and I was living in Paris. I had a tiny apartment in the Latin Quarter' and I was earning barely enough money to keep body and soul together. She had read a book of mine and had written to me about it. I answered, thanking her, and presently I received from her another letter saying that she was passing through Paris and would like to have a chat with me; but her time was limited and the only free moment she had was on the following Thursday. She asked me if I would give her a little luncheon at Foyot's. Foyot's is a restaurant at which the French senators eat and it was so far beyond my means that I had never even thought of going there. But I was flattered and I was too young to say no to a woman. I had eighty francs to live on till the end of the month and a modest luncheon should not cost more than fifteen. If I cut out coffee for the next two weeks I could manage well enough.

I answered that I would meet her at Foyot's on Thursday at half past twelve.

She was not so young as I expected and in appearance imposing rather than attractive. She was in fact a woman of forty, and she gave me the impression of having more teeth, white and large and even, than were necessary for any practical purpose. She was talkative, but since she seemed inclined to talk about me I was prepared to be an attentive listener. I was startled when the menu was brought, for the prices were a great deal higher than I had expected. But she reassured me.

"I never eat anything for luncheon," she said.

"Oh, don't say that!" I answered generously.

"I never eat more than one thing. I think people eat too much nowadays. A little fish, perhaps. I wonder if they have any salmon."

Well, it was early in the year for salmon and it was not on the menu, but I asked the waiter if there was any. Yes, they had a beautiful salmon, it was the first they had had. I ordered it for my guest. The waiter asked her if she would have something while it was being cooked.

"No," she answered, "I never eat more than one thing. Unless you had a little caviare.' I never mind caviare."

My heart sank a little. I knew I could not afford caviare, but I could not tell her that. I told the waiter by all means to bring caviare. For myself I chose the cheapest dish on the menu and that was a mutton chop.

"I think you're unwise to eat meat," she said. "I don't know how you can expect to work after eating heavy things like chops. I never overload my stomach."

Then came the question of drink.

"I never drink anything for luncheon," she said.

"Neither do I," I answered promptly.

"Except white wine," she went on as though I had not spoken. "These French white wines are so light. They are wonderful for the digestion."

"What would you like?" I asked her.

"My doctor won't let me drink anything but champagne." I think I turned a little pale. I ordered half a bottle. I mentioned casually that my doctor had absolutely forbidden me to drink champagne.

"What are you going to drink, then?"

"Water."

She ate the caviare and she ate the salmon. She talked gaily of art and literature and music. But I wondered what the bill would come to. When my mutton chop arrived she said:

"I see that you're in the habit of eating a heavy luncheon. I'm sure it's a mistake. Why don't you follow my example and just eat one thing? I'm sure you'd feel much better then."

"I am only going to eat one thing," I said, as the waiter came again with the menu.

She waved him aside with a light gesture.

"No, no, I never eat anything for luncheon. Just a bite, I never want more than that. I can't eat anything more unless they had some of those giant asparagus. I should be sorry to leave Paris without having some of them."

My heart sank. I had seen them in the shops and I knew that they were horribly expensive. My mouth had often watered at the sight of them. "Madame wants to know if you have any of those giant asparagus," I asked the waiter.

I hoped he would say no. A happy smile spread over his broad face, and he assured me that they had some so large, so splendid, so tender, that it was a marvel.

"I'm not in the least hungry," my guest sighed, "but if you insist I don't mind having some asparagus."

I ordered them.

"Aren't you going to have any?"

"No, I never eat asparagus."

"I know there are people who don't like them."

We waited for the asparagus to be cooked. Panic seized me. It was not a question now how much money I should have left for the rest of the month, but whether I had enough to pay the bill. It would be terrible to find myself ten francs short and be obliged to borrow from my guest. I could not bring myself to do that. I knew exactly how much money I had and if the bill came to more I made up my mind that I would put my hand in my pocket and with a dramatic cry start up and say my money had been stolen. If she had not money enough to pay the bill then the only thing to do would be to leave my watch and say I would come back and pay later.

The asparagus appeared. They were enormous and appetizing. The smell of the melted butter tickled my nostrils. I watched the woman send them down her throat and in my polite way I talked on the condition of the drama in the Balkans. At last she finished.

" Coffee?" I said.

"Yes, just an ice-cream and coffee," she answered.

It was all the same to me now, so I ordered coffee for myself and an ice-cream and coffee for her.

"You know, there's one thing I thoroughly believe in," she said, as she ate the ice-cream. "One should always get up from a meal feeling one could eat a little more."

"Are you still hungry?" I asked faintly.

"Oh, no, I'm not hungry; you see, I don't eat luncheon. I have a cup of coffee in the morning and then dinner, but I never eat more than one thing for luncheon. I was speaking for you."

"Oh, I see!"

Then a terrible thing happened. While we were waiting for the coffee, the head waiter, with a smile on his false face, came up to us bearing a large basket full of huge peaches. Peaches were not in season then. Lord knew what they cost. I knew too — a little later, for my guest, going on with her conversation, absent-mindedly took one. "You see, you've filled your stomach with a lot of meat and you can't eat any more. But I've just had a snack and I shall enjoy a peach."

The bill came and when I paid it I found that I had only enough for a quite inadequate tip. Her eyes rested for a moment on the three francs I left for the waiter and I knew that she thought me mean. But when I walked out of the restaurant I had the whole month before me and not a penny in my pocket.

"Follow my example," she said as we shook hands, "and never eat more than one thing for luncheon."

"I'll do better than that," I answered. "I'll eat nothing for dinner tonight."

"Humorist!" she cried gaily, jumping into a cab. "You're quite a humorist!"

But I have had my revenge at last. Today she weighs twenty-one stone.'

Завдання 4. Прочитайте фрагменти наукових робіт, в яких розкривається поняття категорії зв'язності. Який зміст вкладається в поняття когезії? Що лежить в основі асоціативної когезії, в чому її відмінність від образної когезії?

Для позначення таких форм зв'язку доцільно використовувати термін когезія (від англ. cohesion - зчеплення), що недавно увійшов у вжиток. Отже, когезія - це особливі види зв'язку, що забезпечують континуум, тобто логічну послідовність (темпоральну та/чи просторову), взаємозалежність окремих повідомлень, фактів, дій і ін.

…Такий прислівник, як незабаром, декілька… (днів, тижнів,...) опісля, коли і ін., будучи тимчасовими параметрами повідомлення, зчіплюють окремі події, надаючи їм достовірність. Таку ж функцію виконують слова: неподалік, позаду, під, над, поряд, вдалині, поблизу, і т.д., повідомлення, що є просторовими параметрами.

До подібних форм когезії відносяться і форми переліку: по-перше, по-друге, графічні засоби а), би), в) або виділення частин вислову цифрами 1), 2), 3) і т.д.

Перераховані засоби когезії вважаються логічними тому, що укладаються в логико-філософські поняття - поняття послідовності, тимчасових, просторових, причинно-наслідкових відносин. Ці засоби легко декодуються і тому не затримують уваги читача, хіба тільки в тих випадках, коли вільно або мимохіть виявляється невідповідність зчеплених представників і самих засобів когезії. Саме в логічних засобах когезії спостерігається перетин граматичних і текстових форм зв'язку. Граматичні засоби переакцентуються і таким чином стають текстовими, тобто набувають статусу когезії.

Природно, що в цьому процесі кожний засіб зв'язку не позбавляється повністю своїх системних властивостей. Тому можна сказати, що в логічних засобах спостерігається одночасна реалізація двох функцій: граматичної і текстоутворюючої.

В основі асоціативної когезії лежать інші особливості структури тексту, а саме ретроспекція, конотація, суб'єктивно-оцінна модальність. <...>

Асоціативна когезія здійснюється не тільки на основі конотації. Такі речення, як йому згадалося, подібно до того як, це нагадало йому, є вербальними сигналами асоціативної когезії. <.. .>

Асоціативні форми когезії характерні головним чином для художньої літератури. <...>

...Асоціативні форми когезії звичайно не знаходять собі місця в композиції текстів наукового, публіцистичного і ділового характеру. В таких текстах головними є ті форми зв'язку, які апелюють до інтелекту, а не до відчуттів.

Будь-яке вторгнення асоціативного порушує єдність кожного з цих функціональних стилів мови і спричиняє його розкладання…

Під образною когезією розуміють такі форми зв'язку, які, перекликаючись з асоціативними, порушують уявлення про об'єкти дійсності, що сприймаються тілесно. Одна з найвідоміших форм образної когезії - розгорнена метафора. <...>

До композиційно-структурних форм когезії відносяться в першу чергу такі, які порушують послідовність і логічну організацію повідомлення будь-якими вставками, тимчасовими або просторовими описами явищ, подій, дій, безпосередньо не пов'язаних з основною темою оповідання. <...>.

Стилістичні форми когезії виявляються в такій організації тексту, в якій стилістичні особливості послідовно повторюються в структурах НФЕ і абзаців. Ідентичність структур завжди припускає деякий, а іноді і дуже великий ступінь семантичної близькості. Якщо в одному абзаці тексту ми знаходимо структуру, яку можна визначити як таку, що розгортається від причини до наслідку, то таке ж розгортання структури в другому або в третьому абзаці (уривку) буде однією з форм когезії [Гальперін, 1981:74-83].

Завдання 5. Прочитайте вірші Генрі Тороу і А. Ахматовой. Назвіть засоби виразу логіко-семантичного зв'язку в ціх віршах. Яку роль відіграють образні засоби в організації зв'язності тексту?

Rumors from an Aeolian harp

There is a vale which none hath seen,

Where foot of man has never been,

Such as here lives with toil and strife,

An anxious and a sinful life,

There every virtue has its birth,

Ere it descends upon the earth,

Arid thither every deed returns,

Which in the generous bosom bums,

There love is warm, and youth is young,

And poetry is yet unsung,

For virtue still adventures there,

And freely breathes her native air.

And ever, if you hearken well.

You still may hear its vesper bell,

And tread of high-souled men go by,

Their thoughts conversing with the sky.

Помолись о нищей, о потерянной,

О моей живой душе,

Ты в своих путях всегда уверенный,

Свет узревший в шалаше.

И тебе, печально-благодарная,

Я за это расскажу потом,

Как меня томила ночь угарная,

Как дышало утро льдом.

В этой жизни я немного видела,

Только пела и ждала.

Знаю: брата я не ненавидела

И сестры не предала.

Отчего же Бог меня наказывал

Каждый день и каждый час?

Или это ангел мне указывал

Свет, невидимый для нас?

Анна Ахматова

Схема аналізу членимості тексту

1. Охарактеризувати об'ємно-прагматичне членування тексту, вказати на його індивідуально-авторські особливості.

2. Здійснити структурно-смислове членування тексту: виявити набір ССЦ, та показати їх внутрішні композиційні особливості.

3. Описати контекстно-варіативне членування тексту, вказати на композиційно-мовні форми авторської мови (опис, оповідання, міркування) і особливості текстового відображення чужої мови: зовнішньої (полілог, діалог, монолог, пряма, непряма і неособово-пряма мова) і внутрішньої (потік свідомості, внутрішній монолог, діалог, аутодіалог, вкраплення внутрішньої мови).

Схема аналізу зв'язності тексту

1. Виявіть різні способи виразу логіко-семантичних зв'язків, що є в тексті: повний тотожний, частковий лексико-семантичний, тематичний, синонімічний, антонімічні і дейктичні повтори.

2. Знайдіть приклади вживання союзів як засобів внутрішньотекстового зв'язку, сприяючого виразу універсальних логіко-смислових відносин.

3. Покажіть можливості граматики (морфології і синтаксису) у формуванні зв'язності тексту.

4. Опишіть прагматичні типи текстових зв'язків: асоціативні (позатекстові) і образні (внутрішньотекстові).