- •Тема 1. Основні поняття в управлінні інноваційними проектами
- •1. Поняття інновації та інноваційного менеджмента. Особливості та методи управління інноваціями, інструменти їх впровадження
- •1. Поняття інновації та інноваційного менеджменту. Особливості та методи управління інноваціями, інструменти їх впровадження.
- •Змістовна різниця понять: інновація, новація та нововведення
- •Класифікація інновацій
- •2. Проект як об’єкт управління. Планування і управління проектом на основі процесного підходу. Проект як об’єкт управління має такі основні відмінні ознаки:
- •3. Особливості інноваційних проектів
- •Класифікація проектів за ознакою масштабу
- •4. Поняття та особливості життєвого циклу інноваційного проекту
- •Тема 2. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства
- •1. Зміст інноваційно-інвестиційної діяльності. Інноваційна діяльність підприємства
- •2. Технологія управління інноваціями
- •Класифікація інноваційних організацій
- •3. Інноваційна стратегія підприємства: сутність і види
- •4. Принципи формування та складові елементи інноваційної політики підприємства
- •Тема 3. Менеджмент інноваційних проектів
- •1. Загальна характеристика управління проектами
- •2. Учасники проекту та формування команди проекту
- •3. Розробка та створення нового продукту
- •4. Інноваційний розвиток підприємств готельного господарства
- •4. Інноваційний розвиток підприємств ресторанного господарства
- •Тема 5. Фінансування інноваційної діяльності
- •1. Складові елементи фінансової стратегії підприємства
- •2. Джерела і види фінансування інноваційної діяльності.
- •3. Венчурне фінансування та його особливості.
- •4. Лізингове фінансування та його особливості.
- •5. Франчайзинг та форфейтинг як способи кредитування інноваційної діяльності.
- •Тема 6: планування бюджету та витрат проекту. Контроль його якості
- •1. Планування витрат і оцінка вартості проекту.
- •2. Бюджетування проекту.
- •5 Проблем бюджетування проекту:
- •3. Розробка розкладу проекту.
- •4. Аналіз можливості реалізації проекту і оптимізація плану проекту.
- •5. Концепція управління якістю проектів, норми і стандарти якості.
- •5. Контроль якості проекту.
- •Тема 7. Управління ризиками в проектах
- •1. Загальні поняття управління ризиками
- •2. Планування управління ризиками та їхне визначення
- •3. Аналіз ризиків
- •4. Моніторинг і контроль ризиків
- •Тема 7. Оцінка ефективності інновацій
- •1. Принципи оцінювання і показники ефективності інноваційної діяльності.
- •2. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів.
Тема 7. Оцінка ефективності інновацій
1. Принципи оцінювання ефективності інноваційної діяльності
2. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів
1. Принципи оцінювання і показники ефективності інноваційної діяльності.
Ринкові умови змушують підприємницькі структури вдаватися до інноваційних змін, щоб здобути певні переваги у конкурентній боротьбі. Підвищення конкурентоспроможності підприємств дає змогу їм зайняти належне місце у світовому розподілі праці, що забезпечує ширший ринок збуту, збільшення грошових надходжень. Від цього виграє і держава: зростає рівень ВВП, вирішуються соціальні програми, підвищується добробут населення. Отже, результати інноваційної діяльності позитивно впливають на стан і функціонування як окремого суб’єкта ринку, так і держави загалом, що свідчить про ефективність інновацій.
Ефективність інновацій – величина, що визначається конкретною здатністю інновацій зберігати певну кількість трудових, матеріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створюваних продуктів, технічних систем, структур.
Про ефективність реалізації інновацій свідчать не лише економічні результати. Інновації можуть змінювати і умови праці, зменшувати потребу у непоновлюваних ресурсах, створювати можливість виконання тих робіт, які дотепер були поза межами людських чи технічних можливостей, формувати нові напрями науково-технічного розвитку тощо.
Реалізація інновацій має наступні принципові особливості:
1. Вищий ступінь невизначеності параметрів проекту (прогнозованих результатів, термінів розробки і реалізації, витрат доходів), що суттєво зменшує достовірність попередньої фінансової оцінки проекту. Це вимагає додаткових критеріїв відбору, що ґрунтуються на зборі великої кількості необхідної інформації, щоб не виконувати додаткової роботи, яка призвела би до зростання витрат на розробку проекту;
2. Орієнтація на довгострокові результати, що вимагає суворого підходу до прогнозування результатів та до врахування фактору часу;
3. Необхідність залучення висококваліфікованих досвідчених наукових фахівців;
4. Можливість припинення реалізації проекту без суттєвих втрат матеріальних і грошових ресурсів. Причини припинення реалізації проекту можуть бути різні, наприклад, неможливість подальшого фінансування проекту, виявлення прорахунків ефективності чи доцільності інновації тощо;
5. Висока ймовірність отримання вищих результатів проекту, які не очікувались, проте мають комерційну привабливість Це дає можливість розраховувати на швидку дифузію проекту і на потенційно високі прибутки.
Таблиця 7.1
Види ефекту від інновацій
Вид ефекту |
Фактори, показники |
1. Економічний |
Показники враховують у вартісному вираженні всі види результатів і витрат, обумовлених реалізацією інновацій |
2. Науково-технічний |
Новизна, простота, корисність, естетичність, компактність |
3. Фінансовий |
Розрахунок показників базується на фінансових показниках |
4. Ресурсний |
Показники відображають вплив інновації на обсяг виробництва й споживання того або іншого виду ресурсу |
5. Соціальний |
Показники враховують соціальні результати реалізації інновацій |
6.Екологічний |
Шум, електромагнітне поле, освітленість (зоровий комфорт), вібрація. Показники враховують вплив інновацій на навколишнє середовище |
Загальним принципом оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання.
Ефект від застосування нововведень може характеризуватися збільшенням прибутку, отриманого шляхом економії від зниження собівартості, і збільшенням виручки від зростання обсягу реалізації інноваційної продукції завдяки її новій якості.
В економічних розрахунках використовують різні показники економічної ефективності інноваційної діяльності, їх поділяють за:
– місцем одержання: локальні, регіональні, галузеві і загальнодержавні;
– метою визначення: абсолютні та порівняльні;
– ступенем збільшення: одноразові й мультиплікаційні;
– часом урахування результатів і витрат: за розрахунковий період і за рік.
Локальна ефективність характеризує результати інноваційної діяльності на рівні окремого суб’єкта господарювання, регіональна – суб’єктів господарювання регіону, галузева – галузі.
Загальнодержавна ефективність характеризує сукупну ефективність у всіх сферах виробництва і використання інновації в межах держави.
Абсолютна ефективність показує загальний результат, отриманий підприємством від здійснення інноваційних заходів за певний проміжок часу.
Порівняльна ефективність свідчить про результати альтернативних варіантів інноваційних заходів, на основі чого здійснюється вибір кращого.
Одноразова ефективність вказує на загальний початковий результат, отриманий підприємством від здійснення інноваційної діяльності.
Мультиплікаційна ефективність характеризує результат інноваційної діяльності, що поширюється на інші галузі, внаслідок чого має місце мультиплікація ефекту, тобто процес його помноження. Так, вважається, що найбільший мультиплікаційний ефект мають новації у машинобудівних галузях та будівництві, оскільки вони працюють у тісному зв’язку з багатьма іншими галузями.
Ефективність протягом розрахункового періоду – це результат, отриманий протягом терміну використання інновації. Як правило, він може бути визначений лише приблизно, оскільки на його величину впливають зміни ринкової ситуації, що можуть бути прогнозовані лише з певною імовірністю. Тому частіше використовують величину ефекту, отриманого протягом року.
Річна ефективність – ефективність, отримана протягом умовного року (як правило, усереднена).
Ресурсне оцінювання. Здійснюють його з метою визначення впливу інновації на обсяги споживання певного виду ресурсу і подолання проблеми його обмеженості (важлива у разі використання дефіцитних чи непоновлюваних ресурсів, особливо тих, які імпортують); визначають її показниками підвищення ефективності їх використання (наприклад, підвищення ефективності використання трудових ресурсів – зростанням продуктивності праці; технічних ресурсів – зростанням фондовіддачі тощо).
Соціальне оцінювання. Полягає воно у визначенні внеску інновації у поліпшення якості життя працівників (чи населення, якщо йдеться про масштабні інновації).
Екологічне оцінювання. Цей вид оцінювання враховує вплив інновації на розв’язання проблем охорони довкілля, що особливо важливо при реалізації інноваційних проектів, які можуть змінювати рівень екологічної безпеки території. Здійснюється за такими показниками:
– зниження викидів у навколишнє середовище;
– забезпечення безвідходності виробництва шляхом замкнутого технологічного циклу перероблення ресурсів;
– наближення до біосферосумісного типу технології (наприклад, сонячні батареї, біотехнології перероблення відходів тощо).
Отже, оцінювання інновації дає змогу точніше врахувати усі результати і наслідки, які очікуються від її втілення у життя, і прийняти правильне рішення щодо доцільності її реалізації.
