Тема 1. Основні поняття в управлінні інноваційними проектами

1. Поняття інновації та інноваційного менеджмента. Особливості та методи управління інноваціями, інструменти їх впровадження

2. Проект як об’єкт управління. Планування і управління проектом на основі процесного підходу

3. Особливості інноваційних проектів

4. Поняття та особливості життєвого циклу інноваційного проекту

1. Поняття інновації та інноваційного менеджменту. Особливості та методи управління інноваціями, інструменти їх впровадження.

Інновація - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [31].

Інновації - це реальні процеси створення нових знань, систем та засобів виробництва, технологій і впровадження їх у сферу економіки чи державного управління, товарообміну або міжнаціональних зв'язків. Якщо поширення інновації набуває загальносуспільного характеру, то інновація стає національним комплексно-інноваційним процесом. Інновація стає процесом тоді, коли вона базується на безперервному розвитку науково-технічного прогресу та його втіленні в нові види засобів виробництва, технологій, продуктів, форм і методів виробництва й управління. Інновація як процес завершується лише тоді, коли споживач оцінить стосовно своїх потреб ідею і знання щодо їх реалізації, технічний засіб виробництва та реальне використання його під час виробництва продукту, реалізацію товару й отримання прибутку, купівлю товару і задоволення виробничих та соціальних потреб [27].

Новація - кінцевий метод, принцип, новий порядок, винахід, новий продукт, процес, якісно відмінний від попереднього аналога, що є результатом інтелектуальної діяльності, закінчених наукових досліджень і розробок [36].

Нововведення - це комплексний процес, який об'єднує створення, розробку, доведення до комерційного використання і поширення новації, що задовольняє певну потребу, приносить дохід та спричиняє техніко-економічні й інші зміни в соціальному середовищі.

Нововведення створює вартість і матеріальні цінності, спираючись на певні зміни в будь-якій галузі - технології, матеріалів, цін, послуг, демографії чи геополітики, формує новий попит і нові ринки. Від моменту прийняття до поширення новація набуває нової якості стає нововведенням (інновацією) [57].

Змістовну різницю у поняттях інновація, новація, нововведення наведено в табл.1.1.

Інновація є реалізованим на ринку результатом, отриманим від вкладення капіталу в новий продукт або операцію (технологію, процес). Виходячи з цього, можна сказати, що сама інновація, як об'єкт управління, виконує такі три функції [105]:

відтворювальну;

інвестиційну;

стимулюючу.

Таблиця 1.1.

Змістовна різниця понять: інновація, новація та нововведення

Інновація	Новація	Нововведення
Наявність науково- технічної новизни та можливість використання в виробництві, управлінні тощо. Може визначатись як результат науково-технічної діяльності та виражається як у матеріальних так і в нематеріальних активах.	Новозміна або удосконаленння у виробничій, організаційній, фінансовій, науковій, навчальній, соціальній сферах.	Процес, що забезпечує апробацію та впровадження інновації, результатом якого є комерційний ефект. Це зміни, що привносять у діяльність підприємства новий елемент, відсутній раніше.

Класифікацію інновацій наведено в табл.1.2

Таблиця 1.2.