3.Особливості туристичного продукту в екотуризмі.

В екотуризмі можна говорити про екологічний туристичний продукт. Він повинен відповідати наступним критеріям:

• Його виробництво локалізоване у відносно незміненому або мало зміненому середовищі

• Характеризується якнайменшим ступенем використання складників природнього середовища

• Базується на локальних засобах: природних, матеріальних і людських

• Характеризується „чистою” технологією виробництва

• Служить для здоров’я і є сприятливий для середовища.

Загальні вимоги до туру

Організація екологічних турів має свої характерні особливості. Це, зокрема:

• обмеження кількості відвідувачів,

• жорсткі правила поведінки туристів на маршруті,

• наявність елементів екологічної освіти,

• використання так званої малоформатної нічліжної бази та альтернативних видів транспорту,

• споживання місцевих страв та напоїв із екологічно чистих продуктів,

• алучення місцевих жителів до процесу обслуговування туристів

• застосування ресурсозберігаючих технологій тощо.

Екотуристи представляють практично всі вікові групи. В розвинутих країнах Європи та Америки основу складають особи віком 35-54 років, тоді як в Україні це головним чином молодь до 30 років. Найчастіше це люди з вищою або незавершеною вищою освітою, які часто подорожують і віддають перевагу активному відпочинку, екологічно свідомі і готові відмовитися від частини комфорту заради відчуття близькості до природи.

Екологічні тури – найчастіше індивідуальні або сімейні, при групових турах кількість учасників не повинна перевищувати 15-20 чоловік. Класичні екологічні тури зазвичай є тривалими (7-14 днів), хоча в Україні часто практикується організація турів вихідного дня (2-3 або 3-4 дні). Вартість екологічних турів в зв’язку з їх неповторністю і винятковістю зазвичай є набагато вищою, ніж стандартних відпочинкових чи культурно-пізнавальних продуктів. Це пов’язано також із тим, що частина грошей, які платять туристи, йде на потреби охорони природни

Особливості засобів розміщення

При створенні екотуристичних продуктів використовується т.зв. малоформатна нічліжна база. Засоби розміщення повинні бути скромними, але одночасно забезпечувати мінімальний набір необхідних зручностей. Це, в першу чергу, помешкання місцевих жителів, агротуристичні господарства, малі пансіонати, гірські притулки, кемпінги і т д. У багатьох країнах для проживання екотуристів використовують спеціальні будиночки, що нагадують оселі місцевих племен. Нічліжна база повинна забезпечувати дотримання основних екологічних норм (економія води, тепла та електроенергії, використання альтернативних джерел енергії, матеріалів що піддаються вторинній переробці, без фосфатних миючих засобів, диференціація та утилізація сміття. Популярними є екоготелі та інші засоби розміщення, що отримали знаки екологічної сертифікації.

Особливості організації харчування

Екотуристи потребують традиційних, характерних для даного регіону страв, приготованих зі здорових продуктів, що вирощені в малих локальних фермерських господарствах, що пропонуються в маленьких ресторанчиках домашньої кухні чи агротуристичних оселях. Часто пропонуються спеціальні програми для вегетаріанців, популярні також дієтичні страви. Великою популярністю користуються продукти органічного землеробства. Представляє інтерес для екотуризму гастрономічна база, локалізована в старовинних об’єктах, давніх корчмах, заїздах, тавернах, винних погребах і т.д. При організації харчування не повинні використовуватись дрібнофасовані продукти та поліетиленові пакувальні матеріали

Транспортне забезпечення. При створенні екологічних турів перевага віддається громадському транспорту. Там, де немає регулярного транспортного сполучення, виникає потреба в спеціальних перевезеннях туристів, для яких використовуються локальні транспортні послуги, а також засоби, що мають мінімальний вплив на довкілля (газові автомобілі або електромобілі). Менші відстані туристи можуть долати з допомогою таких засобів, як велосипеди, лижі, брички чи вози, в’ючні тварини (коні, слони, верблюди, оленячі чи собачі упряжки), човни, вузькоколійка і т.д.

Програмне обслуговування,

Екологічні тури передбачають високу еластичність та багатоваріантність, в першу чергу щодо можливості внесення змін у графік подорожі, а також значну попередню інформаційну підготовку. Програма екологічних турів, зазвичай, є дуже насиченою. До неї, в першу чергу, входять екскурсії по екологічних стежках та маршрутах у супроводі кваліфікованих фахівців, відвідування візит-центрів, музеїв природи, вольєр них господарств, екологічних ферм тощо. Дуже часто крім чисто природничих екскурсій програмою передбачено огляд археологічних, історичних, етнографічних пам’яток, знайомство з культурою і побутом місцевих жителів, дегустацію традиційних місцевих страв та напоїв тощо. Своєрідною родзинкою є використання різноманітних засобів пересування (сплав на байдарках, подорожі на човні або катері, фотосафарі на відкритих автомобілях тощо). Обов’язковою є наявність в програмі елементів екологічної освіти. Це може бути перегляд фільмів на екологічну тематику, відвідування «проблемних» об’єктів, участь туристів у природоохоронних акціях (прибирання сміття, посадка дерев тощо).

Основні та додаткові послуги

У вартість туру, як правило, включається вартість проживання, транспортного перевезення та трансферу, плата за вхід на територію природоохоронного об’єкта, вартість обов’язкових екскурсій згідно програми, страхування, послуги гідів та інструкторів. Окремо оплачується прокат спорядження, вхідні квитки в музеї, зоопарки чи на еколоогічні стежки, факультативні екскурсії, участь у майстер-класах, фестивалях чи інших масових заходах тощо. Харчування може входити до вартості пакету, а може оплачуватись туристами самостійно.

Серед додаткових послуг найчастіше зустрічаються:

• Прокат туристичного і спортивного спорядження, збільшувальної оптики (біноклі, підзорні труби) та транспортних засобів

• Послуги гідів, провідників та інструкторів (спеціальні знання в певній галузі науки (орнітологія, ботаніка, етнографія) чи певного виду активного туризму (кінний чи лижний спорт, дайвінг тощо), обізнаність із місцевістю, знання місцевої мови та висока екологічна свідомість )

• Реалізація сувенірів, місцевих виробів, екологічних продуктів харчування, фото-, відео- та аудіопродукції

• Туристично-нформаційні послуги (надання довідкової інформації, карт, путівників, брошур, буклетів тощо)

• концерти народної пісні чи танцю, майстер-класи, зустрічі з цікавими місцевими особистостями і т.д.

Маркетинговий профіль екотуриста.

Вивчення маркетингового профілю споживача екотуристичних послуг дозволяє виділити характерні психологічні, поведінкові та мотиваційні аспекти вибору певного туру. Це дає можливість більш чітко визначити маркетингову стратегію турфірми. Як правило маркетинговий профіль досліджують за п'ятьма основними складовими: продукт, ціна, місце, просування, зв'язки з громадськістю.

Перші копмплексні дослідження маркетиногового профілю міжнародного екотуриста. були здійснені в США і Канаді американськими консалтинговими компаніями «НLА&АRА» на замовлення Міжнародного товариства екотуризму (ТІЕS). Досліджувану групу становили клієнти екотуристичних фірм. Після проведення дослідження були отримані наступні характеристики:

Суспільно-економічна і демографічна

• Вік: Екотуристи представляють практично всі вікові групи, однак основу складають особи віком 35-54 років. Від віку залежить вибрана форма екотуризму;

• Стать: 50% жінки, 50% чоловіки. Відмінність проявляється при виборі форми екотуризму. Чоловіки частіше цікавляться спеціалізованими мандрівками, що потребують доброї фізичної форми, натомість жінки схильні до вибору менш складних загальнопізнавальних мандрівок

• Освіта: Переважна більшість екотуристів мають середню або вищу освіту (як мінімум коледж), основу вибірки складають туристи з базовою вищою освітою - бакалавр) ;

• Доходи: Особи відносно заможні, із середнім і високим рівнем доходів. Схильні платити більше, щоб спричинитися до справи охорони природи.

• Професія. Особи різних професій, найчастіше ті, які працюють самі на себе, є незалежними фінансово і володіють великою кількістю вільного часу, а також особи що перебувають на пенсії

• Географічна характеристика: Походять з високорозвинутих країн, які найбільше відчувають на собі наслідки неконтрольованого господарського зростання і деградації середовища.. Мешканці великих промислових міст (Нью-Йорк, Сан-Франциско, Лос-Анжелес, Чікаго, Денвер). Від місця походження залежить вибір форми екотуризму (жителі країн з холодним кліматом віддають перевагу мандрівкам до теплих країв, європейські туристи вибирають подорожі на інші континенти, тоді як серед американців і канадців дуже популярні подорожі по своєму континенту.

Мотиви подорожі

При виборі цілі і форми екотуристичної подорожі туристами керує кілька мотивів одночасно, а особливо: відпочинок на лоні природи, оглядання красивих пейзажів та спостереження за природою, активний рух на свіжому повітрі, пізнання інших культур тощо.

Психографічна характеристика

Спосіб подорожування

• Величина групи: Більшість віддає перевагу подорожам: удвох - (>60%), із сім'єю - 15%, самостійно -13%;

• бажана тривалість туру: 8-14 днів Залежить також від віддаленості місця подорожі

• термін подорожі: Найчастіше літні місяці, однак менш прив’язані до сезону, ніж інші туристи

• частота подорожування: Подорожують частіше ніж інші туристи. 43% з опитаних за останні 3 роки виїжджали у мандрівки не менше 6 разів

• форма подорожі – Активне та інтенсивне пізнання. Більшість обирає подорожі, що містять кілька елементів різнизх форм екотуризму. Найпопулярнішими є: піші мандрівки і форми пов’язані з водним туризмом. Інші популярні форми – орнітологічні та ботанічні подорожі, фотосафарі.

♦ вибір засобів розміщення: Більшість обирає скромне проживання в кемпінгових будиночках, малих пансіонатах, приватних квартирах і агротуристичних господарствах. Перевага надається середньому рівню послуг 40% екотурисгов воліють зупинятися в селах; 27% у наметових таборах; 21% у комфортабельних готелях; 33% в іншгих готелях. За даними Служби туризму Канади, у активному туризмі 40% туристів віддають перевагу базуванню у наметових таборах і біваках, ще 41% туристів віддають перевагу у розміщенні в сімейних котеджах і лісових хатинах.

Інтереси різносторонні. Найчастіше це інтерес загальоприродничий або культурно пізнавальний, а також активний відпочинок. Окрему групу складають спеціалісти певних галузей (орнітологія, етнографія, геологія тощо)

Стиль життя – здоровий, активний, часто споживання екологічно чистих продуктів, застосування екотехнологій

Погляди, риси характеру. Толерантність, ліберальність, відкритість, широта поглядів

Готовність та бажання витрачати гроші Екотуристи готові витрачати в середньому на подорож 1-1,5 тис. $ (більше, від суми, що витрачають звичайні туристи)

Формування іміджу екотуристичних фірм і регіонів. Логотип і гасло.

Імідж туристичної фірми чи регіону – поняття, близько повязане з маркетинговою стратегією. Воно визначається як образ, що створюється в свідомості туристів під впливом їх особистих вражень під час подорожі, думки інших осіб та діяльності засобів масової інформації. Створення власного іміджу полягає у відшукуванні специфічних рис, які відрізняють фірму чи регіон від інших, подібних до них.

Щоб створити добрий імідж серед споживачів, необхідно розробити систему його візуальної ідентифікації. ЇЇ елементами є: знак фірми, кольорове вирішення, логотип, назва, внутрішнє облаштування, друкована продукція, спосіб обслуговування і т.д. Імідж повинен передусім спиратися на концепцію продукту, сприятливого для довкілля, щоб потенційний турист усвідомлював, що його подорож спричиниться до охорони природи і культури регіону.. В зв’язку з цим часто на рекламних проспектах поміщається інформація про безпосередню діяльність фірми в напрямку збереження природи. Крім того, екотуристичні фірми повинні робити акцент на отриманні незабутніх вражень від пізнання недоторканої, „дикої” природи

В назвах турфірм, що займаються екотуризмом, часто вживається додаток „еко-„ (Ecotourist, Ekotravel, Eko Expedition, Ecology&Adventure) або англійське слово „nature” (Nature Travel, Nature’s Touch, Naturetrek). Часто в назві відображено конкретні формами екотуризму, якими займаються фірми (Bird Service – орнітотуризм, Eye of the Whale – спостереження за китами, Bottom Time Adventure – дайвінг і т. д.), або регіону, в якому організовуються подорожі (Amazon Explorer, Alaska Wildlife Adventures, Galapagos Travel і т.д.). Назва фірми є найважливішим маркетинговим комунікатом і найкоротшим рекламним гаслом, тому вона має бути ретельно продумана. Назва має бути: коротка і проста, легко запам”ятовуватись, писатись і вимовлятись на різних мовах, викликати позитивні асоціації.

Лого і логотипи екотуристичної фірми чи регіону також виконують дуже важливу роль ідентифікації на ринку. Домінуючими символами на ринку екотуризму є знаки, пов’язані з природою, рослинні образи (листок, дерево, квітка), тварини або форми неживої природи (характерна вершина, вулкан, водоспад. Цікавим способом графічної презентації іміджу регіону або краю є схематичні карти, що демонструють за допомогою знаків-символів найцікавіші туристичні атракції регіону.

Що стосується кольорового вирішення знаків та інших графічних елементів системи ідентифікації, то тут найчастіше домінують різні відтінки зеленого. Частіше за інші країни цей колір у рекламі всіх своїх туристичних продуктів використовує Коста-Ріка яка в Центральній Америці знаходиться на першому місці за розвитком екотуризму.

Всі рекламні видання фірми (карти, буклети, листівки, каталоги тощо) завжди повинні містити лого і назву фірми, написану однаковим шрифтом і виконану в тих самих кольорах, які обрані раз і назавжди.

Важливим і результативним елементом промоційної капманії є рекламне гасло фірми. Головні ознаки хорошого гасла: інформативність, приваблива, оригінальна мовна форма, вплив на уяву. Повинне легко запам’ятовуватись і по мірі можливості містити гру слів або цікавий зворот. Рекламні гасла світових екотуристичних найчастіше акцентують увагу на неповторності такого виду подорожі, переживанні пригоди, а також можливості зустрічі із справді недоторканою, дикою природою. Більшість гасел мають спонукальний характер („Послухай голос природи”, „Доторкнися до пісків пустелі”, „Обери мандрівку в найвідлюднішу частину світу” і.т.д.). Деякі гасла рекламують регіон або край, в який здійснюється подорож „По містичних стежках Гімалаїв”, „ Слідами Дарвіна на Галапагоські острови”, „Болівія – Екотуризм від Амазонки до Андів”. Іноді слоган може інформувати про те, що головною метою мандрівки є охорона природи. Часто фірми у якості слогана можуть використовувати якусь крилату фразу чи народне прислів’я («Краще один раз побачити, ніж сто раз почути»)