Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільний процес.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

12.Поняття та умови дійсності правочинів. Види правочинів

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ознаки:

1) це вольовий акт, спрямований на досягнен­ня певного правового результату.

2) суб»єкти: ф.о., ю.о., АРК, д-ва, територіальні громади та інші суб»єкти публічного права.

3) правочини завжди є діями суб'єкта цивільних відносин.

4) правочини завжди є правомірними діями

5) воля у правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

6) стосуються лише того, щодо якого дія є можливою

7) може вчинятися стосовно того, що виникне в майбутньому

5) правочини опосередковують динаміку цивільних правовідно­син між різними суб'єктами цивільного права.

Закон розрізняє два випадки визначення місця вчинення пра­вочину:

1) стосовно вчинення одностороннього правочину - місцем вчинення є місце волевиявлення сторони. Волевиявлення можливе у різних формах: усній, письмовій, з нотаріальним посвід­ченням, з наступною державною реєстрацією;

2) сто­совно вчинення дво- або багатостороннього правочину (договору) - договір є укладеним у місці проживання фізичної особи (ст.29 ЦК) або за місцезнаходженням юридичної особи, а якщо правочин підлягає державній реєстрації, то він є вчиненим у місці державної реєстрації право­чину.

Умовами чинності правочинів є дотримання вимог:

1) щодо змісту правочину. Зміст правочину не може суперечи­ти актам Цив. законодавства та моральним засадам сусп..;

2) щодо наявності правочиноздатності суб'єктів правочину, лише особи, які мають необхідний обсяг цив. дієздатності;

3) щодо відповідності волевиявлення внутр.. волі суб'єкта (суб'єктів) правочину (ч.З ст.203). Інакше визнається недійсним;

4) щодо форми правочину;

5) щодо реальності правочину, тобто спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) щодо дотримання спеціальних умов. Наприклад, правочин, що вчиняється батьками або усиновлювачами, не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездат­них дітей;

7) щодо мети, тобто певний матеріально-правовий інтерес.

Важливою гарантією реалізації цивільних прав суб’єктів є презумпція правомірності правочину, яка поля­гає в припущенні, шо особа, вчиняючи правочин, діє правомірно. Правочин є правомірним, якщо його не­дійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним."Дозволено усе, що прямо не заборонено законом".

Види право чинів

  1. Залежно від числа сторін, шо беруть участь

Односторонній правочин — це дія (волевиявлення) однієї сторони, спрямована на набуття, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків (видача довіреності, складання заповіту). Ця сто­рона може бути представлена однією або кількома особами.

Двосторонній правочин — це погоджена дія двох сторін, спря­мована на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних пра­вовідносин. Двосторонні правочини — це договори, для яких ха­рактерне узгоджене волевиявлення двох сторін.

Багатосторонні правочини -, в яких беруть участь три і більше сторони. Прикладом та­кого правочину є договір про спільну діяльність (ст. 11 ЗО ЦК).

  1. Залежно від наявності або відсутності обов'язку сторін нада­вати зустрічне матеріальне відшкодування

У безоплатних правочинах обов'язок здійснити матеріальні вит­рати має лише одна із сторін. Інша сторона не обтяжена будь-яки­ми обов'язками(договір дарування)

Оплатні правочини характерні наявністю зустрічного еквівален­тного надання матеріальних чи нематеріальних благ.

3. Залежно від моменту укладе­ння

Консенсуальним - у якому для настання правових наслідків достатньо досягнення сторонами домовленості з усіх істот­них умов.

Для укладення реального правочину однієї домовленості сторін недостатньо. Необхідною є також передача речі. (договір позики).

консенсуальні договори завжди є вза­ємними, а реальні — односторонніми.

4. Залежно від значення підстави (цілі) правочину для його дій­сності

Каузальними є правочини, в яких визначено підстави їх укладення. (купівля-продаж, доручення, зберігання тощо).

Абстрактними вважаються правочини, у яких не визначено під­стави їх здійснення. (видача векселя).

5.Залежно від наявності вказівки на строк встановлення прав і обов'язків

У безстрокових правочинах не визначається ні момент вступу їх у дію, ні момент припинення. ( договір майнового найму, укладений на невизначений термін).

Строковими є правочини, у яких визначено момент виникнен­ня у їх сторін прав і обов'язків, тривалість існування зобов'язання, момент припинення тощо.

Від строкових необхідно відрізняти умовні правочини, у яких виникнення, зміна або припинення цивільних прав і обов'язків пов'язується з настанням певної обставини. Для того, щоб право­чин був визнаним умовним, ця обставина мусить мати місце в май­бутньому, і до того ж невідомо, настане вона чи ні.