27.Виконання зобов’язань:поняття, предмет, принципи та способи виконання. Суб’єкти, строк, місце виконання зобов’язань

Виконання зобов'язання — це здійснені боржником на користь кредитора обумовленої зобов’язанням дії або в утриманні від здійснення певних дій.

Предмет – це дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов’язання на користь іншого. Предметом зобов’язання є те що зобов’язаний надати боржник (речі, роботи, послуги).

Принципи виконання зобов’язань:

1. принципи належного виконання (виконати зобов’язання належним чином означає виконати належною особою належні дії в належному місці, в належний строк, належним способом, передати належний предмет належної якості. Цей принцип передбачений ЦКУ зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.).

2. принцип реального виконання (означає, що стягнення штрафних санкцій не звільняє боржника від виконання зобов’язання і боржник зобов’язаний надати кредиторові саме той предмет, який перед зобов’язанням, а не заміняти його грошовою компенсацією. До грошових зобов’язань принцип реального виконання недійсний).

3. принцип ділового співробітництва та взаємодопомоги учасників зобов’язання (сторони мають не тільки виконувати зобов'язання належним чином і реально, але й створювати контрагенту найбільш сприятливі умови і надавати допомогу в цьому).

4. принцип економічності(взаємне врахування економічних інтересів контрагентів).

Спосіб виконання зобов'язання перебуває у прямій залежності від предмета виконання. Якщо предмет зобов'язання пов'язаний з якоюсь єдиною річчю, що за своєю природою неподільна, виконання не може бути проведене інакше, як шляхом передачі цієї речі боржником кредиторові відразу і в цілому.

Проте можливі зобов'язання з приводу передачі сукупності речей або відповідної суми грошей, зокрема грошей у договорі позики, кількох однорідних речей у договорі купівлі-продажу або поставки і т.д. У таких випадках зобов'язання може бути здійснене не тільки шляхом вчинення однократного акту, а й частинами — у формі кількох розподілених у часі дій.

Суб’єктами зобов’язання є кредитор і боржник. Зазвичай вони є тими особами між якими відбувається виконання зобов’язання. Виконання зобов’язання особисто боржником передбачено у таких випадках: коли це передбачено законом, встановлено угодою сторін, випливає із суті зобов’язання. За загальним правилом, виконання зобов’язання особисто боржником не впливає ні на характер, ні на якість виконання зобов’язання. Від передоручення і переадресування слід відрізняти заміну осіб у зобов’язанні.

Заміна осіб у зобов’язанні означає заміну одного кредитора іншим, або одного боржника іншим у зобов’язанні, яке продовжує існувати. Уступка вимоги (заміна кредитора)- являє собою заміну кредитора шляхом укладення угоди між новим і попереднім кредитором. Кредитор, який уступив вимогу іншій особі, зобов’язаний передати їй документи, що свідчать про право вимоги. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником. Згода боржника на уступку вимоги не вимагається, але його необхідно повідомити про заміну кредитора, інакше він вправі виконати первісному кредиторові і таке виконання буде визнане виконанням належному кредиторові. Переведення боргу (заміна боржника) – перехід обов’язків від одного боржника до іншого. Перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

Місце виконання зобов’язання. Зобов’язання повинно бути виконане в тому місці, яке зазначено в законі, договорі, акті планування, на підставі якого виникло зобов’язання, або виходячи з суті зобов’язання. Якщо місце не визначене:

1) по зобов’язанню передати будівлю – за місцем знаходження будівлі;

2) по грошових зобов’язаннях – за місцем проживання кредитора в момент виникнення зобов’язання, а якщо кредитор в момент виконання зобов’язання змінив місце проживання і повідомив про це боржника, то в новому місці проживання кредитора з віднесенням за рахунок кредитора всіх витрат, зв’язаних із зміною місця виконання;

3) по всіх інших зобов’язаннях – за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа – за місцем її знаходження.

Строк виконання зобов’язання. Строк може бути визначений календарною датою або закінченням відповідного періоду часу, а також вказівкою на відповідну подію, яка обов'язково має настати. Якщо строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов’язання. Боржник вправі виконати зобов’язання до строку, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов’язання, а також за згодою кредитора(крім зобов’язань, які за своїм змістом не можуть бути виконані достроково. Так, при достроковому врученні поздоровної телеграми або, скажімо, подарунка ювілярові втрачається самий сенс дострокового виконання зобов’язання). При простроченні боржника кредитор має право або вимагати виконання зобов'язання в натурі, або відмовитися від прийняття виконання.