Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільний процес.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.22 Mб
Скачать

26.Поняття і види забезпечення виконання зобовязань

Забезпечення виконання зобов’язань – це заходи, які мають метою стимулювати боржника до виконання зобов'язання і захистити інтереси кредитора. Тому ті й інші можуть бути віднесе­ні до засобів забезпечення належного виконання зобов'язань.

Класифікація засобів забезпечення виконання зобов'язань

Засоби забезпечення зобов'язань можуть бути класифіковані за різними ознаками.

  1. Залежно від часу і способу встановлення (виникнення):

  • Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виник­нення зобов'язання. У результаті кредитор і боржник заздалегідь уявляють конкретні наслідки невиконання зобов'язання. До таких засобів належать: неустойка, завдаток, застава, порука, гарантія і притримання.

  • Універсальним засобом забезпечення зобов'язань є відшкодування боржником збитків, котрих зазнав кредитор внаслідок невиконання зобов'язання. Особливістю його є те, що він застосо­вується незалежно від спеціальної домовленості сторін про це. Крім того, розмір збитків може бути визначений тільки після невико­нання зобов'язань.

2. Залежно від характеру забезпечення інтересів кредитора:

- Речово-правові засоби характерні тим, що інтереси кредитора за­безпечуються за рахунок заздалегідь виділеного майна. Предметом забезпечення є це майно. До них належать: застава, завдаток, прит­римання.

- Зобов'язально-правові засоби стимулюють боржника до належ­ного виконання зобов'язання шляхом створення можливості пред'явлення до нього або до третіх осіб, що виступають в договорі, зобов'язальної вимоги. До них належать: неустойка, порука, гарантія.

Неустойка — це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Штраф — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми порушеного зо­бов'язання.

Пеня — це неустойка, яка встановлюється на випадок прострочення виконання зобов'язань і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрізняють не­устойку:

1) залікову — не виключає право вимагати відшкодування збитків, але тільки в тій частині, яка не покрита неустойкою;

2) виключну — закон або договір можуть передбачити стягнення тільки неустойки, а не збитків (використовується, як правило, у випадках прострочення зобов'язання);

3) штрафну (кумулятивну) — стягнення збитків у повній сумі крім неустойки;

4) альтернативну — за вибором кредитора стягується або неус­тойка, або збитки.

Позовна давність – 1р.

Порука 3-тя особа(поручитель) зобов’язується перед кредитором іншої особи нести відповідальність в разі невиконання боржником обов’язку перед кредитором.

Гарантія – банк, або інша кредитна установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціорієм) виконання боржником (принципалом) свого зобов’язання. Односторонній правочин, змістом якого є обов’язок гаранта сплатити кредитору грошову суму, відповідно до умом гарантії.

Завдаток – це грошова сума, або рухоме майно, що видається кредиторові боржником в рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов’язань і забезпечення його виконання.

Застава – кредитор (заставодержатель) має право, у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо ін.. не вст..ЗУ.

Заклад – це застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя, або за його наказом у володіння з-ї особи.

Іпотека – нерухоме майно, яке залишається у володінні і користуванні іпотекодавця.

Притримання – кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, ним вказаній надане право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.