- •1.Наука як сфера діяльності суспільства
- •2.Основні поняття науки
- •4.Науково-дослідницька діяльність студентів у вузах
- •3.Значення розвитку науки у сучасних умовах
- •5.Загальні принципи орг.-ції наук діяльності
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •6.Характеристика ділових якостей науковця
- •7.Організація робочого дня науковця
- •9.Організація робочого місця науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •22.Експеримент як метод досл
- •11.Сутність та функції методології досл. Поняття «методика досл»
- •13.Класиф методів досл
- •20.Спостереження як метод досл
- •15.Методи, що викор на емпіричному та теоретичному рівнях досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •19.Розробка програми соціол досл
- •32.Дипломна робота як кваліфікаційне досл
- •21.Опитування як метод досл
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •26 Поняття про моніторинг як науковий метод
- •25. Характеристика бібліометричних методів документознавчих досліджень
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •16.Методи теорет досл.
- •27. Використання прогностичних методик в документознавчих дослідженнях
- •28. Характеристика методу Делфі
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •31. Методика застосування моделі Байєра як вид прогностичних методик.
- •37. Поняття та функції наукових публікацій.
- •39. Види наукових публікацій.
- •38. Оформ. Результатів наукових досліджень.
- •46.Монографія як вид наукової публікації
- •45. Тези наук. Доповіді як результат оприлюдн. Результатів науково-дослідної роботи
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •43. Особливості підготовки наукових статтей
- •44. Методика підготовки наукових доповідей
- •40. Особливості текстів наук. Публікацій
- •41. Застос. Мовних кліше у наук. Публікаціях
- •42. Методика підготовки наук. Публікацій
- •18.Осн етапи соціол. Дослідження.
- •4.Науково-дослідн. Діяльність студентів у вузах
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •9.Організація робочого місця науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
- •22.Експеримент як метод досл.
- •23.Форм. Вибіркової сукупності респондентів в процесі проведення соціол досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •21.Опитування як метод досл.
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •16.Методи теорет досл.
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •28. Характеристика методу Делфі
- •38. Оформл. Результатів наукових досліджень.
- •39. Види наукових публікацій.
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
19.Розробка програми соціол досл
Програма є обов'язковим вихідним документом будь-якого соціологічного дослідження, незалежно від того, чи є це дослідження теоретичним або прикладним. Програма, як правило, включає в себе наступні розділи: теоретичний (формулювання й обґрунтування проблеми, цілі, завдання, об'єкт та предмет дослідження, формулювання гіпотез); методичний (обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методів обробки й аналізу даних); організаційний (робочий план соціологічного дослідження, порядок дослідження підрозділів, розподіл людських та фінансових ресурсів і т. ін.) Важливим елементом теоретичного розділу тут виступає формулювання й обґрунтування проблеми соціологічного дослідження. Соціологічне дослідження повинно мати одну проблему. Не менш важливим елементом теоретичного розділу виступають цілі й завдання дослідження. Ціль дослідження визначає його теоретичну або прикладну орієнтацію. Ще один важливий елемент теоретичного розділу програми — визначення об'єкта та предмету соціологічного дослідження. Об'єктом є діяльність людей та умови, в яких вона здійснюється, предметом прийнято вважати ту сторону об'єкта, яку планується безпосередньо вивчати. Одному і тому соціальному об'єкту можуть відповідати декілька різних предметів дослідження. Формулювання гіпотези — заключна частина теоретичної підготовки емпіричного соціологічного дослідження. В дослідженні важливе місце має метдичний розділ програми, котрий включає в себе обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методи обробки й аналізу даних. Центральне значення в цьому розділі займає питання відбору одиниць аналізу. для вирішення завдань дослідження здійснюється вибірка. Вибірка— це частина об'єктів сукупності, яка відібрана за допомогою спеціальних прийомів для отримання І про всю сукупність у цілому. Робочий план соціологічного дослідження впорядковує основні етапи дослідження згідно з його програмою, календарними строками проведення, матеріальними та людськими затратами, а також основні процедурні заходи, підбір і підготовку виконавців, характер і порядок роз'яснювальної роботи, передбачає розробку форм контролю за проведенням дослідження. Важливий елемент програми — інструкція анкетеру (інтерв'юеру). В ній коротко формулюються цілі, завдання соціологічного дослідження, основні процедури, які повинен здійснювати дослідник. Указуються місце і термін проведення опитування, коло осіб, з яким треба ввійти в контакт, характер опитування. Звіт — певна форма підведення підсумків соціологічного дослідження — містить опис усіх розділів програми дослідження. Звіт включає основні висновки, практичні рекомендації
32.Дипломна робота як кваліфікаційне досл
ДР – являє собою кваліфікац навч-наук досл яке викон студ на завершальному етапі фахової підготовки.ДР повина мати комплексний х-ер і бути пов’язаною з викор набутих знань, вмінь з фахових дисциплін. Підготовка ДР передб систематизацію закріплення теорем знань і практ навичок із спеціальності і застосов їх в процесі вирішення наук завдання. Види ДР
оглядові – викладаються різні точки зору на проблему і робляться авторські висновки;
наук-дослідні – спрямована на розвиток конкретного завдання. Вимоги до ДР
актуальність тематики, її відповідність суч стану науки і перспективам розвитку;
вивч і критичний аналізмонографічн і період видань з теми досл;
вивч і х-стика іст досл проблеми та її суч стану, аналіз передового досвіду функ-ня інф установ;
чітка х-стика предмета, мети і методів досл, опис і аналіз проведених автором сам досл;
узаг результатів, їх обгрун-ня, розробка висновків і практ рекомендацій
12.Специфіка фундаментальної, загально-науковий та частково наукової методології досліджень. Фундаментальна, мето-гія є вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів пізнання особливостей явищ, процесів, сфер діяльності.Розв. методології — одна зі сторін розвитку пізнання в цілому. Методологія ґрунтувалася на знаннях, які диктувала геометрія як наука, де містилися нормативні вказівки для вивчення реального світу. Потім методологія виступала як комплекс правил для вивч. всесвіту і перейшла у сферу філософії. Отже, фундаментальні принц. базуються на узагальнюючих, філософських полож., що відбивають найсуттєвіші власт. і об'єктивної дійсності і свідомості з урахуванням досвіду, набутого в процесі пізнавальної діял. людини. До них належать принципи діалектики, , детермінізму ,ізоморфізму. Загальнонаукова мето-гія викор. в усіх або в переважній більшості наук, оскільки будь-яке наукове відкриття має не лише предметний, але й методологічний зміст, спричиняє критичний перегляд прийнятого досі понятійного апарату, чинників, передумов і підходів до інтерпретації матеріалу, що вивч.До загальнонаукових принц. Дослід. належать: історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), моделювання. Частково наукова методоло'іія -це сукупність ідей або специфічних методів певної науки, які є базою для розв'язання конкретної дослідницької проблеми. Пошуки методологічних основ досл. Здійсн. за такими напрямами:*Вивч. наук. праць відомих учених, які застос. загальнонаукову методологію для вивч. конкретної галузі науки;*аналіз наукових праць провідних учених, які одночасно із загальними проблемами своєї галузі досліджували питання даної галузі;*узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивчали дану проблему;*вивчення наукових праць зарубіжних учених і практиків.
