- •1.Наука як сфера діяльності суспільства
- •2.Основні поняття науки
- •4.Науково-дослідницька діяльність студентів у вузах
- •3.Значення розвитку науки у сучасних умовах
- •5.Загальні принципи орг.-ції наук діяльності
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •6.Характеристика ділових якостей науковця
- •7.Організація робочого дня науковця
- •9.Організація робочого місця науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •22.Експеримент як метод досл
- •11.Сутність та функції методології досл. Поняття «методика досл»
- •13.Класиф методів досл
- •20.Спостереження як метод досл
- •15.Методи, що викор на емпіричному та теоретичному рівнях досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •19.Розробка програми соціол досл
- •32.Дипломна робота як кваліфікаційне досл
- •21.Опитування як метод досл
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •26 Поняття про моніторинг як науковий метод
- •25. Характеристика бібліометричних методів документознавчих досліджень
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •16.Методи теорет досл.
- •27. Використання прогностичних методик в документознавчих дослідженнях
- •28. Характеристика методу Делфі
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •31. Методика застосування моделі Байєра як вид прогностичних методик.
- •37. Поняття та функції наукових публікацій.
- •39. Види наукових публікацій.
- •38. Оформ. Результатів наукових досліджень.
- •46.Монографія як вид наукової публікації
- •45. Тези наук. Доповіді як результат оприлюдн. Результатів науково-дослідної роботи
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •43. Особливості підготовки наукових статтей
- •44. Методика підготовки наукових доповідей
- •40. Особливості текстів наук. Публікацій
- •41. Застос. Мовних кліше у наук. Публікаціях
- •42. Методика підготовки наук. Публікацій
- •18.Осн етапи соціол. Дослідження.
- •4.Науково-дослідн. Діяльність студентів у вузах
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •9.Організація робочого місця науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
- •22.Експеримент як метод досл.
- •23.Форм. Вибіркової сукупності респондентів в процесі проведення соціол досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •21.Опитування як метод досл.
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •16.Методи теорет досл.
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •28. Характеристика методу Делфі
- •38. Оформл. Результатів наукових досліджень.
- •39. Види наукових публікацій.
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
9.Організація робочого місця науковця
Одна з головних умов підвищення працездатності— правильно організоване робоче місце. Робоче місце науковця — це сукупність усього того, що використовується в роботі, тоб-то меблі, комп'ютер, інші технічні засоби. Поліпшення робочого місця передбачає оснащення його всім необхідним відповідно до характеру роботи.
Однією з основних умов ефективної наукової діяльності є порядок на робочому столі. Як відомо, порядок звільнює думку. Ідеально, коли на столі лежать лише документи, необхідні в даний момент. Нагромадження паперів не лише зменшує робочу площу стола, а й відволікає від вирішення питання.
Працюючи з комп'ютером, важливо розмістити його так, щоб з ним було легко і зручно працювати. В процесі роботи поза має бути такою, щоб не втомлюватись і щоб усе необхідне для роботи було під рукою. Монітор має знаходитися на рівні очей, відстань між монітором і обличчям має бути не меншою 40 см. Можна обладнати свій монітор додатковим пристосуванням — тримачем для документів Сигііз Сіір, за допомогою якого можна закріпити документ на одному рівні з монітором.
Не менший вплив на емоційний стан науковця справляють кольори. Для письмової роботи найкраща ама бежевого і зеленого кольорів.
Важливою умовою комфортної роботи, за даними вчених, є відчуття свого "власного" простору, тобто наявність свого"кут-ка", де науковець проводить більшу частину часу. Недоцільно захаращувати робочий стіл сувенірами, іграшками, фотогра- фіями та ін. Вони лише відвертають увагу від справи.
Впливає на працездатн. і запах. Дослідж. свідчать, що запах лимона переважно знижує продуктивн. праці вченого, а запах троянди — підвищує.
8.Технічні засоби наукової діяльності
Технічними засобами, якими найчастіше користується науковець, є персональний комп'ютер, телефон, телефакс і копіювальний апарат.
Сучасного науковця неможливо уявити без персонально-го комп'ютера (ПК). ПК викор. за двома основними напрямами:
• документування;
• організація роботи з документами.
При документуванні, тобто створенні (складанні) документів, ПК виступає в ролі "розумної" друкарської машинки. Є багато програм для створення і редагування наукових документів. Такі програми називають текстовими редактора- ми або текстовими процесорами. При використанні цих програм для створення документів (дисертації, автореферату, статті, тез доповіді та ін.)
Один із популярних редакторів тексту — Microsoff Office, призначений для виконання процесів обробки тексту: від набору і верстки до перевірки орфографії, вставки в текст графіки, роздрукування тексту.
Бажано, щоб ПК був підключений до міжнародної мережі Іпіегпеі, що дасть змогу отримати додаткову інформацію за темою дослідження.
Доцільними в дослідницькій роботі є телефон, магнітофон, диктофон, широкий асортимент канцелярських приладів: ручок, олівців, гумок. Невеличкі канцелярські приладдя слід зберігати в ложементах — відкритих коробках з відділеннями для кожного з них.
20.Спостереження як метод досл
Спостереження — це спосіб пізнання об'єктивного світу на основі без посеред.сприйняття предметів і явищ за доп. чуттєвості. Спостереж. ведеться за планом і підпорядковується певній тактиці. Це найелементар. метод, який е, як правило, складовою інших емпіричних методів.
Щоб стати основою наступ. теорем. і практ. дій, спостереж. має відповід. таким вимогам:
•задуманості заздалегідь (спостереження провод. для певного, чітко поставленого завдання);
•планомірності (викон. за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
•цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі виклик. інтерес при дослідж.);
•активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);
•систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати первинну інф. про об'єкт дослідж. у вигляді суку.і емпіричних тверджень.
