9.Організація робочого місця науковця

 Необхідним є дотримання гігієнічних вимог до організації праці; Відповідне освітлення; Провітрювання приміщення; порядок на столі;Відповідна відстань від книги до очей; Наявність каталогів.. Алфавітний каталог дає можливість оперативно відшукати авторів друкованих праць та матеріали з окремих тем. Тематичний каталог вміщує перелік інформації за темами. Систематичний каталог систематизую інформацію за галузями знань, темами. Особиста бібліотека й архів науковця. У процесі роботи в науковця накопичуються книги і збирається власна бібліотека – книги, журнали, брошури, власні праці. Порядок розставляння книг – універсальні енциклопедії, енциклопедичні словники, довідники. Книги розставляються за галузями, темами, а в їх межах за алфавітом авторів та назв. При необхідності використовують картонні чи металеві розподільники або закладки різного кольору.

8.Технічні засоби наукової діяльності

Вході реалізації НД осн техн. Засобами є ПК, ксерокс, принтер, факс. ПК викор в 2 напрямках док-ня і орг.-ція роботи з д-ми. Бажано щоб ПК був підключений до Інтернет. Всі д-ти які одержані з інтернету потребують обов’язкового редан-ня. В ході НД форм особистий архів науковця. Він являє собою сукупність всіх д-тів які накопичуються в ході досл, а саме ксерокопій. Рукописів. Всі ці д-ти необх впорядковувати поч. якомога раніше. Розрізнені д-ти слід системат за темою. Формою у спец папках які мають відповідні назви і порядкові №. В ході досл необх робити копії матеріалів. Слід відокремити д-ти які вже опрацьовані і не опрацьовані. Оргтехніка Значну допомогу у здійсненні наукової діяльності надає оргтехніка, зокрема, персональний компютер, що дозволяє друкування тексту, його редагування та автоматичну корекцію. Компютер допомагає ефективно зберігати інформацію. Принтер уможливлює роздрук надрукованої інформації з метою її додаткової корекції та поширення. Сканер дає можливість оперативно копіювати друковану інформацію з метою її подальшого використання.Інтернет є невичерпною бібліотекою інформації..Види каталогівОперативний пошук інформації здійснюється через бібліотечні каталоги, які розміщені в бібліотеках та читальних залах

23.Форм вибіркової сукупності респондентів в процесі проведення соціол дослУявлення про ймовірність подій лежать в основі одного з найвідоміших методів формування вибірки — методу простого ймовірного відбору. Ймовірність — це відношення кількості подій, на які сподіваються, до кількості можливих. Серед різновидів простого ймовірного відбору досить поширені такі форми вибірки: вибірка «першого зустрічного»; поштове опитування; метод «снігової кулі». Наприклад, методом опитувань першого зустрічного досить часто користуються журналісти теле- і радіомовлення.Метод «снігової кулі» використовують тоді, коли потрібно, скажімо, опитати декілька сот представників громадських організацій, а реальна можливість дає змогу проінтерв'ювати лише 10 з них. Перевага методу простого ймовірного відбору та його різновидів полягає ще й у тому, що він досить простий, тобто не потребує глибокого методологічного аналізу, а також доступний в реалізації. Для формування вибірки цим методом достатньо мати спрощену вихідну попередню інформацію про генеральну сукупність. Наступним є метод систематичного відбору. Суть його полягає у визначенні так званого кроку вибірки. Однією з головних переваг цього методу є досить проста техніка відбору, яка за невеликої вибірки дає змогу відобразити параметри великих і навіть дуже великих генеральних сукупностей. Три наступні вибірки — гніздова, серійна та стратифікована — пов'язані з поняттям районування генеральної сукупності.. У гніздовій вибірці за одиницю відбору беруть групи чи колективи, далі проводять суцільне опитування в кожному з них. Метод серійної вибірки також належить до простих схем відбору, а покладені в його основу вимоги виділення замість гнізд статистичних серій роблять його гнучкішим.