- •1.Наука як сфера діяльності суспільства
- •2.Основні поняття науки
- •4.Науково-дослідницька діяльність студентів у вузах
- •3.Значення розвитку науки у сучасних умовах
- •5.Загальні принципи орг.-ції наук діяльності
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •6.Характеристика ділових якостей науковця
- •7.Організація робочого дня науковця
- •9.Організація робочого місця науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •22.Експеримент як метод досл
- •11.Сутність та функції методології досл. Поняття «методика досл»
- •13.Класиф методів досл
- •20.Спостереження як метод досл
- •15.Методи, що викор на емпіричному та теоретичному рівнях досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •19.Розробка програми соціол досл
- •32.Дипломна робота як кваліфікаційне досл
- •21.Опитування як метод досл
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •26 Поняття про моніторинг як науковий метод
- •25. Характеристика бібліометричних методів документознавчих досліджень
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •16.Методи теорет досл.
- •27. Використання прогностичних методик в документознавчих дослідженнях
- •28. Характеристика методу Делфі
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •31. Методика застосування моделі Байєра як вид прогностичних методик.
- •37. Поняття та функції наукових публікацій.
- •39. Види наукових публікацій.
- •38. Оформ. Результатів наукових досліджень.
- •46.Монографія як вид наукової публікації
- •45. Тези наук. Доповіді як результат оприлюдн. Результатів науково-дослідної роботи
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •43. Особливості підготовки наукових статтей
- •44. Методика підготовки наукових доповідей
- •40. Особливості текстів наук. Публікацій
- •41. Застос. Мовних кліше у наук. Публікаціях
- •42. Методика підготовки наук. Публікацій
- •18.Осн етапи соціол. Дослідження.
- •4.Науково-дослідн. Діяльність студентів у вузах
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •9.Організація робочого місця науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
- •22.Експеримент як метод досл.
- •23.Форм. Вибіркової сукупності респондентів в процесі проведення соціол досл
- •18.Осн етапи соціол досл
- •21.Опитування як метод досл.
- •35.Підготовка тексту дипломної роботи
- •36.Заключний етап підготовки дипл роботи
- •29. Характеристика методів сценаріотехніки
- •16.Методи теорет досл.
- •30. Особливості методу перехресного впливу:
- •28. Характеристика методу Делфі
- •38. Оформл. Результатів наукових досліджень.
- •39. Види наукових публікацій.
- •47. Класифікація джерел наукової інформації
- •33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
- •7.Організація робочого дня науковця
- •8.Технічні засоби наукової діяльності
- •20.Спостереження як метод досл
33.Осн етапи підготовки дипломної роботи
Дипломна робота — кваліфікаційна робота, призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь та знань розв'язувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до організаційної, управлінської і виконавської (технологічної, операторської) робочих функцій. Процес підготовки ДР реаліз. в 3 етапи: підгот., етап роботи над текстом ДР; заключний.
1) Підготовчий етап роботи над дипломною та курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необх. зважати на те, що між ними і темою курсової чи дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необх. інф. Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивч. в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідж. Таким чином, предмет дослідж. є вужчим, ніж об'єкт.
Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми курсової чи дипломної роботи. З метою повного їх виявлення необхідно викор. різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наук. бібліотек.
2) Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми диплом.роботи.
Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду. 3) На заключному етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до дипломної роботи, курсової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацюв. з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.
7.Організація робочого дня науковця
Робочий день науковця важко передбачити або прогнозу- вати. Одним із головних правил є:
• поступове входження в роботу;
• ритмічність праці;
• планування роботи.
Елементи імпульсивності та імпровізації характерні для наукової діяльності. Однак успіх забезпечує систематична, заздалегідь спланована робота. Планування може бути на день або тиждень, місячне, квартальне, річне. Плануючи роботу на день, слід зважати на таке: перш ніж розпочати роботу, необ- хідно обдумати майбутній день, виділивши найважливіші й термінові справи. Неодмінним атрибутом кожного науковця є робочий блокнот — щоденник, в якому справи розподіляють за датами.
Можна також мати записну книжку, календар.При плануванні роботи науковець повинен знати, що най-
сприятливіший час для виконання творчих або складних завдань — з 10-ї годин ранку й до 12-ї години. Після цього настає деякий спад активності, у другій половині дня працездатність найвища від14-ї до 17-ї години, після чого невпин-но падає.
Доцільно знати, що система роботи декілька годин підряд, а потім такий же відпочинок — шкідлива звичка. Має бути певний ритм у чергуванні роботи і відпочинку. Слід зважа- ти на біоритми життєдіяльності. Навіть звичайний робочий тиждень має свій цикл. Понеділок є днем входження в робо-чий ритм, у цей день (
якщо є така можливість) не варто починати важливі справи. Тому найважливіші або найважчі в роботі справи, написання дисертації або статті починають з середини тижня. Вівторок і середа є найпродуктивнішими днями тижня, до п'ятниці накопичується втома, тому в субо- ту і неділю краще відпочити.
Неефективно братися за написання всіх розділів роботи одночасно, однак доцільно постійно накопичувати документи (опубліковані й неопубліковані) з усіх розділів дослідження, поповнювати їх новою інформацією.
Науковцю слід зважати на свої індивідуальні особливості, віднайти власні прийоми "входження" в роботу.
