33.Осн етапи підготовки дипломної роботи

Диплом. робота — кваліфікаційна робота, признач. для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь та знань розв'язувати типові завдання діял., які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікац. хар-тиках до організаційної, управлінь. і виконавської (технолог., операторської) робочих ф-й. Процес підготовки ДР реаліз. в 3 етапи: підгот., етап роботи над текстом ДР; заключний.

1) Підготовчий етап роботи над дипломною та курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової чи дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної інформації. Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідж. Таким чином, предмет дослідж. є вужчим, ніж об'єкт.

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми курсової чи дипломної роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек.

2) Другий етап почин. з вивч. та конспектування літератури з теми диплом. роботи.

Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необх. підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетув. та експерименту, аналізом конкрет. практичного досвіду. 

3) На заключ. етапі передб. напис. студентом вступу та висновків до диплом. роботи, курсової роботи, оформ. списку літератури та додатків, редагув. тексту, його доопрацюв. з урахув. зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

7.Організація робочого дня науковця

Робочий день науковця важко передбачити або прогнозу- вати. Одним із головних правил є:

• поступове входження в роботу;

• ритмічність праці;

• планування роботи.

Елементи імпульсивності та імпровізації характерні для наук. д-ті. Однак успіх забезп. систематична, заздалегідь спланована робота. Планування може бути на день або тиждень, місячне, квартальне, річне. Плануючи роботу на день, слід зважати на таке: перш ніж розпочати роботу, необх. обдумати майбутній день, виділивши найважлив. й термінові справи. Неодмін. атрибутом кожного науковця є робочий блокнот — щоденник, в якому справи розподіляють за датами.

Можна також мати записну книжку, календар. При плануванні роботи науковець повинен знати, що найсприятлив. час для викон. творчих або складних завдань - з 10-ї годин ранку й до 12-ї години. Після цього настає деякий спад активності, у другій половині дня працездатність найвища від14-ї до 17-ї години, після чого невпин-но падає.

Доцільно знати, що система роботи декілька годин підряд, а потім такий же відпочинок — шкідлива звичка. Має бути певний ритм у чергуванні роботи і відпочинку. Слід зважа- ти на біоритми життєдіял. Навіть звичайний робочий тиждень має свій цикл. Понеділок є днем входж. в робочий ритм, у цей день (якщо є така можливість) не варто починати важливі справи. Тому найважливіші або найважчі в роботі справи, написання дисертації або статті починають з середини тижня. Вівторок і середа є найпродуктив. днями тижня, до п'ятниці накопич. втома, тому в субо-ту і неділю краще відпочити.

Неефективно братися за напис. всіх розділів роботи одночасно, однак доцільно постійно накопич. Д (опублік. й неопублік.) з усіх розділів дослідж., поповн. їх новою інф.

Науковцю слід зважати на свої індивідуальні особливості, віднайти власні прийоми "входження" в роботу.