26 Поняття про моніторинг як науковий метод

Моніторинг — комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних, техногенних та суспільних процесів.

Моніторинг відносять до загальнонаукових методів дослідження поділяють, а саме до методу емпіричного дослідження.

Методологічно моніторинг — це проведення низки однотипних замірів досліджуваного об'єкта і подальший аналіз, оцінка, порівняння отриманих результатів для виявлення певних закономірностей, тенденцій, змінних і їх динаміки.

Види моніторингу

Залежно від методології

Динамічний — аналізуються дані про динаміку розвитку або зміни об'єкта, явища або певної характеристики.

Конкурентний — паралельно за єдиною методологією досліджуються одна, кілька чи низка ідентичних або подібних систем.

Порівняльний — порівняються окремі показники або результати більш комплексних досліджень, проведених за ідентичними критеріями, кількох систем одного рівня або вищих і нижчих систем.

Комплексний — поєднує в собі методи дослідження, що використовуються у різних видах моніторингів.

25. Характеристика бібліометричних методів документознавчих досліджень

Належне розуміння того, що являє собою певний сегмент галузевого документного потоку України, якою є його суспільна роль, можливе лише за умови здійснення систематичних поліаспектних досліджень потоків видань, що форм. цей сегмент. Найоптимал. з цієї точки зору результатів подібних дослідж. можливо досягти, на нашу думку, завдяки застосуванню бібліометрич. методів.

Бібліометричний аналіз оснований на кількісному аналізі бібліографічних характеристик документів, що дає основу для виявлення тенденцій та закономірностей, притаманних документному потоку, і в результаті його якісної оцінки.

Дослідж. стану та тенденцій розвитку сучасного книговидання в Укр. доцільно базувати на широкому застосуванні методів бібліометричного аналізу, потенціал яких у вітчизняних документознавчих дослідженнях далеко не вичерпаний. На наш погляд, у дослідж. стану книговидання найбільш придатними є методи кількісної оцінки елементів документного інформаційного потоку: кількісний аналіз публікацій окремих авторів; кількісний аналіз публікацій авторів окремих країн; методи, пов’язані з розподілом Д за галузевою приналежністю, мовою видання, видом та типом видання, місцем видання. Застосув. цих методів дозв. відстежувати динамічні зміни стану книговидання в певний період часу, а також на основі отрим. результатів виявляти позитивні чи негат. тенденції, притаманні документ. потоку. Переваги застосування бібліометричних методів дослідження книговидання можуть бути сформульовані таким чином:

1. Охоплюється документний потік як певна єдність; будь-яке інше наукометричне дослідження в порівнянні з цим буде фрагментарним, оскільки не дасть повної картини досліджуваної галузі.

2. Дослідження проводиться на основі значного інформаційного матеріалу завдяки використанню баз даних. Це дає можливість використання математичних та статистичних методик аналізу. Кількісне розширення інформаційної основи призводить до нових якісних результатів. В результаті з’являється так зване вивідне знання, що притаманне інф.-аналітичним дослідженням.

3. Гнучке викор.різноманітних методик, які можуть бути зведені до двох підходів – дослідж. окремих об’єктів у динаміці та виявлення зв’язків між ними.

Отже, метод бібліометричного аналізу є надійним інструментарієм щодо практичного вивчення широкого кола проблем, наявних у різних напрямах наукових досліджень, у тому числі в дослідженні стану книговидання. Адже саме аналіз кількісних показників того або іншого галузевого документного потоку дозволить виявити притаманні йому закономірності та здійснити його моделювання.

4. Наукова-дослідницька д-ть студентів у вузах Науково-дослідницька діяльність студентів (НДДС) вищих навчальних закладів України є одним із основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

Поняття "науково-дослідн. д-ть студентів" включає в себе два взаємопов'яз. елементи: • навчання студентів елементам дослідницької д-ті, організації та методики наукової творчості; • наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

Науково-дослідницька діяльність студентів — це системне утвор., яке має свою структуру, зміст і форми. Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навч. процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до ін., поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі викон. ними наук. роботи. Реалізована в комплексі науково-дослідн. д-ть студентів забезп. виріш. таких основних завдань:

• формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

• розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у виріш. практичних завдань;

• розвиток ініціативи, здатності застос. теорем. знання у своїй практик. роботі, залуч. найздібніших