Порівняння середньоарифметичних зв’язаних ставок імпортного мита на сільгосппродукцію окремих країн-членів сот та України у 2015 р.
Країна |
Ставка |
РНС ставок імпортних мит |
Аргентина |
32,3 |
10,4 |
Австралія |
3,4 |
1,2 |
Білорусь |
- |
10,7 |
Бразилія |
35,4 |
10 |
Вірменія |
14,7 |
7,6 |
В’єтнам |
19,1 |
16,3 |
Канада |
16,6 |
16,7 |
Китай |
15,7 |
15,6 |
Європейський Союз |
10,9 |
10,7 |
Грузія |
12,5 |
6,3 |
Казахстан |
9,7 |
10,7 |
Киргизстан |
12,6 |
9,3 |
Молдова |
13,8 |
11,5 |
Об’єднані Арабські Емірати |
25,6 |
5,4 |
Росія |
11,0 |
10,8 |
США |
4,8 |
5,2 |
Туреччина |
61,0 |
42,7 |
Україна |
11,0 |
9,2 |
Джерело: складено автором на основі [12]
Рис. 2.1. РНС ставок імпортних мит у 2015 році [12]
По-третє, зниження рівня зв’язування: ставки імпортних мит повинні бути знижені на 36% протягом 6 років розвиненими країнами, з рівнем їх скорочення не менше 15% на рік, і на 24% – країнами, що розвиваються протягом 10 років, з рівнем їх скорочення не менше 10% в рік. При цьому передбачався обов’язковий мінімальний рівень зниження тарифів для кожної товарної позиції [13, с.6-9].
Угода містить спеціальні захисні заходи, помічені в тарифних списках держав-членів як “SSG” (special safeguard). Вони допускаються щодо підданих тарифікації товарів і передбачають можливість тимчасового введення спеціальної захисного мита на додаток до діючого тарифу. Захисні заходи можуть застосовуватися або в разі різкого збільшення імпорту, або коли ціна певної поставки нижче певної довідкової ціни на даний товар. Зазначене положення охоплює, зокрема, швидкопсувні і сезонні продукти. Тимчасові додаткові мита не можуть використовуватися щодо імпорту, що підпадає під тарифні квоти, а також якщо збільшення імпорту компенсується розширенням внутрішнього попиту. Країна, що приєдналася, має право використовувати спеціальні захисні заходи лише по тих товарних позиціях ТН ЗЕД, які зафіксовані в переліку зобов’язань щодо тарифного захисту.
Виникає питання: “Чи застосовуються кількісні обмеження країнами СОТ щодо імпортної сільськогосподарської продукції?”
Що стосується товарів, які піддалися тарифікації, були введені тарифні квоти в розмірах, що забезпечують збереження середнього кількісного рівня доступу на внутрішній ринок. В якості базового періоду були взяті 1986-1988 рр. Для товарів, імпорт яких протягом базового періоду становив менше 3% внутрішнього споживання, був встановлений так званий мінімальний рівень доступу в розмірі 3%, до 2000 р. цей показник повинен був збільшитися до 5%. Аграрна продукція, імпортована в межах встановленої тарифної квоти, підлягає мінімальному митному обкладенню, при перевищенні існуючої квоти імпортний товар обкладається ставкою мита, встановленої для режиму найбільшого сприяння, яка може істотно перевищувати ставку митного тарифу, що діє всередині квоти.
В даний час в 37 країнах СОТ діє 1 371 тарифна квота (табл. 2.2). Характер їх різний. Із загальної кількості квот 560 в перехідний період повинні збільшитися, 806 незмінні, інші підлягають скороченню [48, с. 308].
Таблиця 2.2