Імпортні мита України в рамках угод про вільну торгівлю в 2015 р., %

Торговельні партнери	Середньоарифметичні ставки ввізних мит		Частки нульових мит у відповідній категорії
	Всі товари	С/г продукція	Всі товари	С/г продукція
ЄС	2,7	7,5	70,9	35,6
ЄАВТ
Ісландія	1,7	7,1	78,5	17,7
Норвегія	1,7	7,3	78,5	17,6
Швейцарія	1,7	7,4	78,4	17,2
СНД
Молдова	0,1	0,3	99,7	98,6
Решта країн СНД	0,0	0,0	100,0	100,0
Македонія	0,5	2,0	94,6	19,8
Чорногорія	0,1	0,4	99,6	98,0
Грузія	0,01	0,2	98,9	94,5

Джерело: побудовано автором на основі [11, с. 40-41]

Найбільш лібералізованим наразі є режим товарного імпорту в Україну з країн СНД. У рамках угод про вільну торгівлю з ними нульові ставки мита встановлені на всі товари за рідкісними винятками. Зокрема, Україна залишила мито цукор (1701 УКТЗЕД) з РФ, Білорусі та Казахстану, а також мита на насіння цукрових буряків (1209 УКТЗЕД), лактозу й сироп лактози (1702 УКТЗЕД) та цукор (1701 УКТЗЕД) з Молдови. Ставки мит для цих винятків встановлені на рівні РНС, а саме 50% для цукру та 5% для насіння цукрових буряків, лактози і сиропу лактози.

Водночас найвищими залишають преференційні ставки мита у 7,5% для сільгосппродукції на імпорт з ЄС. Однак цей рівень ставок є тимчасовим і відповідає початку десятирічного перехідного періоду Угоди про асоціацію України з ЄС, встановленого у зв’язку з різним рівнем економічного розвитку сторін з метою надання українським товаровиробникам часу для адаптації до конкурентного середовища європейського ринку. Після закінчення перехідного періоду середня ставка на імпорт в Україну з ЄС сільгосппродукції становитиме 1,4%.

Загалом кажучи, ЗВТ з ЄС несе в собі як позитивні, так і негативні наслідки для української сільськогосподарської продукції. Головний надбанням для України відкритого ринку з ЄС безсумнівно є часткове усунення несиметричності умов торгівлі між європейськими країнами та Україною, які простежуються після набуття Україною членства в СОТ. Несиметричність слабшая завдяки: безмитному доступу для української агропродукції в межах тарифних квот; відмови європейських країн від застосування експортних субсидій на сільгосппродукцію при експорті в Україну; закріплення за Україною права на застосування захисних заходів і додаткових умов торгівлі.

На ринку рослинної продукції однозначною перевагою для збільшення експортних об’ємів є запровадження квот на експорт в європейські країни зернових за нульовою ставкою ввізного мита. У результаті підписання Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС українська сторона зможе безмитно експортувати на європейські ринки 1,6 млн. т зернових культур, після чого передбачається поступове збільшення обсягів квот до 2 млн. т протягом п’яти років. Квота на ввезення в ЄС пшениці становитиме 950 тис. т, згодом її розмір складе 1 млн. т, ячменю – 250 тис. т зі збільшенням до 350 тис. т, а кукурудзи – 400 тис. т і 650 тис. т через п’ять років. До 2014 року Україна ввозила зернові на європейський ринок на загальних засадах, тому запровадження персональної квоти для української сільгосппродукції можна розглядати як позитивний наслідок.

Щодо застережень, то тут варто зазначити, що збільшення експорту вітчизняної сільгосппродукції на європейські ринки стримуватиме незначний обсяг імпортних тарифних квот ЄС для безмитного ввезення української продукції та невідповідність технічних, санітарних та фітосанітарних норм агропродукції, дотримання яких є обов’язковою умовою для вітчизняних виробників, аби їх товар був присутнім на ринках ЄС.

Конкурентні позиції українських виробників м’яса та м’ясних продуктів, молочних продуктів, овочів та фруктів можуть послабитися внаслідок зростання європейського експорту до України. За розрахунками експертів, річний обсяг ввезення на територію України свинини та м’яса птиці з Європи після запровадження ЗВТ відповідно збільшиться на 22,4% та 6,1%, тобто річний обсяг реалізації продукції національного виробництва на внутрішньому ринку свинини зменшиться на 4,89 тис. т. Частка країн ЄС в імпорті свинини в Україну зросте до 39% замість існуючих 35%. Виробникам м’яса птиці необхідно буде додатково збільшити експорт своєї продукції на 1,8% для компенсації зменшення обсягів реалізації на національному ринку внаслідок відміни обмежень на торгівлю.

Загальна вартість витрат на модернізацію виробництва продукції тваринництва та овочівництва за євростандартами оцінюється майже у 900 млн. євро протягом 10 років з моменту набуття чинності Угоди про асоціацію.

У разі відкриття європейських ринків країни ЄЕП можуть вдатися до обмежувальних торговельних заходів, зокрема щодо сільгосппродукції:

– запровадження країнами ЄЕП нетарифних імпортних обмежень на українські товари, що складають найбільшу частку в українському агропродовольчому експорті (сирів, олій, курятини, свинини, яловичини, алкогольних та безалкогольних напоїв, кондитерських виробів);

– запровадження країнами ЄЕП захисних заходів у вигляді стягнення додаткового мита на товари українського походження або зміни митного режиму у разі вимушеного виходу України із ЗВТ між країнами СНД.

Загальні збитки експортерів від запровадження країнами МС/ЄЕП лімітів на торгівлю агропродовольчими товарами як реакцію на створення ЗВТ між Україною та ЄС можуть перевищити 440 млн. дол. США.

Враховуючи євроінтеграційний напрямок розвитку країни, перед Україною стоїть завдання у покращенні результатів зовнішньоторговельних відносин та виведення держави на новий етап власного існування. Після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом перед Україною відкрилися нові можливості для поступового входу на ринки країн ЄС для національних компаній, підвищення рівня якості, безпечності, екологічних характеристик української агропродовольчої продукції, покращення стану продовольчої безпеки держави. Тому для України постає важливим завданням віднайти дієвий механізм держполітики стосовно покращення ефективності застосування присутнього потенціалу агросектору економіки, його пристосування до нових умов, враховуючи можливі ризики, які виникатимуть унаслідок лібералізації зовнішньоторговельних відносин з європейськими країнами.

Наразі прослідковується тенденція лібералізації сільськогосподарської політики країн, які є основними постачальниками агросировини і продуктів харчування на глобальний ринок, однак розміри державної підтримки сільгоспвиробників у цих країнах відводиться істотне місце. Незначні обсяги українського бюджету в порівнянні з країнами Європи не дозволяють застосувати заходи та методи аграрної політики, які носили б аналогічний характер з європейською [39, c. 66].

Державна підтримка аграрного сектору у країнах з перехідною економікою і в Україні зокрема характеризуються недосконалістю та недостатністю фінансування галузі. Так, у США рівень державної підтримки сільського господарства становить 40% від вартості виробленої агропродукції, у країнах ЄС цей показник трохи менше, близько 35%, у Японії та Франції – 72%, в Україні ж лише 8,3%. Варто зазначити, що з роками бюджетні видатки на підтримку сільського господарства зменшуються, особливо у перерахунках на доларовий або євровий еквіваленти [34, c. 1-2].

В рамках роботи було проаналізовано динаміку та тенденції державних видатків, які спрямовувалися на розвиток АПК впродовж останніх 10-ти років, а також, використавши метод екстраполяції трендів на основі квадратичного рівняння, автором побудовано ймовірний прогноз видатків з держбюджету України на найближчі роки.

Квадратичне рівняння представлене наступною залежністю (1):

ŷ_t = а₀ + а₁t + a₂t², (1)

де, t – фактор часу; а₀, а₁, a₂– коефіцієнти рівняння; ŷ – розрахункове значення функції.

Для використання тренда у якості інструменту прогнозу планових показників видатків держбюджету на сільське господарство слід чисельно оцінити параметри (коефіцієнти) рівнянь (а₀, а₁, a₂).

Параметри рівняння визначаються за допомогою методів найменших квадратів:

Σ(y_t – ŷ_t) ² = min, (2)

де y_t – фактичне значення функції; ŷ_t – розрахункове значення функції.

Запишемо залежність для даного квадратичного рівняння.

Σ (y_t – а₀ - а₁t - a₂t²) ² = min (3)

З рівняння (3) бачимо, що y_t та t є відомими величинами, а коефіцієнти (а₀, а₁, a₂) – невідомими.

Для їх визначення прирівнюємо до нуля похідні від даного рівняння по кожному початковому коефіцієнту (параметру) окремо.

П ісля відповідних перетворень отримуємо систему нормальних рівнянь, яка має наступний вигляд:

Σy_t = a₀n + a₁Σt +а₂Σt²

Σy_tt = a₀Σt + a₁Σt² + a₂Σt³

Σy_tt² = a₀Σt² + a₁Σt³ + a₂Σt⁴, (4)

де, n – період часу (у нашому випадку кількість років).

Таблиця 3.4