Структура рнс ставок ввізних мит для сільськогосподарських товарів в Україні [53, с. 22]

	На момент вступу до СОТ	Кінцеві зв’язані ставки
Тарифні лінії з нульовою ставкою (% від усіх тарифних ліній)	9,6	10,0
Тарифні лінії з адвалорними ставками (% від усіх тарифних ліній)	62,7	95,5
Середньоарифметична ставка ввізного мита	13,84	11,16
Середньозважена ставка ввізного мита	18,19	10,07
Мінімальна ставка	0,0	0,0
Максимальна ставка (лише для адвалорних ставок)	30,0	50,0
Міжнародні тарифні піки (% від усіх тарифних ліній)	44,3	21,4
“Шумові” ставки (% від усіх тарифних ліній)	5,2	2,8

Найвища ставка імпортного мита (50%) застосовується Україною до імпорту цукру білого і тростинного цукру-сирцю. В ході складного переговорного процесу було погоджено пропозицію української сторони про введення щорічної тарифної квоти в обсязі 267.8 тис. тонн (впливові країни - члени СОТ наполягали на 480 тис. тонн) зі ставкою ввізного мита 2% в межах квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини , що є оптимальним обсягом для захисту ринку, забезпечення конкуренції та створення страхового фонду на випадок неврожаю цукрового буряка.

Зобов’язання щодо зниження ставок імпортних тарифів були повністю виконані Україною відповідно до взятих графіком зниження тарифів.

Проте, ці тарифні квоти в Україні практично не використовувалися з 2012 року через високі перехідні запаси.

У лютому 2015 року Україна скористалася положеннями ГАТТ, що дозволяє спеціальні заходи для стабілізації платіжного балансу. Надбавки до імпортних тарифів в розмірі 10% на сільськогосподарські товари (ГС 01-24) були введені на весь імпорт в Україну терміном на дванадцять місяців. Хоча більшість членів СОТ визнали погіршення платіжного балансу в Україні, все ж вони вважають, що додаткові імпортні тарифи надають навантаження на їх експортерів та закликали Україну скасувати їх не пізніше кінця 2015 року. Враховуючи додатковий імпортний збір, серед­ньоарифметична ставка імпортного мита для сільськогосподарської продукції зросла до 19,3%.

1 – тваринна продукція; 2 – молочна продукція; 3 – фрукти й овочі; 4 – кава й чай; 5 – зернові і вироби з них; 6 – рослинні і тваринні жири; 7 – цукор та вироби з нього; 8 – напої та тютюнові вироби; 9 – бавовна; 10 – риба і рибна продукція

Рис.3.2. Структура імпортних тарифних ставок України за товарними групами с/г з використанням додаткового імпортного збору у 2015 р., % [29, c. 50]

Україна виконує і зобов’язання по зниженню експортних мит на насіння олійних культур, живу худобу та шкірсировини.

Таблиця 3.2

Зміни ставок експортного мита відповідно до зобов’язань України перед сот [53, с. 13]

Найменування товару	Ставка мита до вступу до СОТ	Ставка мита одразу після вступу до СОТ	Крок зменшення ставки	Кінцева ставка після вступу до СОТ
Насіння олійних культур	17%	16%	На 1% щорічно	10%
Жива велика рогата худоба	50%, 55% або 75% в залежності від виду худоби	50%	На 5% щорічно	10%
Шкірсировина	27% або 30% в залежності від виду худоби	30%	На 1% щорічно	20%

Впровадження міжнародно-визнаних правил і норм, які використовують країни-члени СОТ, в Україні відбувається шляхом імплементації Протоколу про приєднання України до СОТ. Важливим надбанням членства країни є можливість участі в роботі органів Організації, різних комітетів, міністерських конференціях і в багатосторонніх переговорах Раунду Доха-Розвиток з метою впливу на торговельну політику інших країн.

Беручи участь в роботі комітетом та інших органів СОТ, Україна може підняти специфічні питання і висловити позицію щодо окремих аспектів торговельної політики інших країн. Як правило, в рамках СОТ для захисту своїх інтересів країна приєднується до певної групи країн, так як їй легше висловлювати точку зору, спираючись на позицію групи країн. Україна є членом групи VRAMs – групи недавно приєдналися країн.

Статус членства в СОТ дозволив провести і завершити переговори щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. В ході цих переговорів українським учасникам переговорів вдалося добитися певних поступок з боку ЄС і пом’якшити деякі зобов’язання, взяті країною при вступі до СОТ. Наприклад, ЄС запропонував безмитний доступ в рамках імпортних тарифних квот і відмовився від використання експортних субсидій на сільськогосподарські товари при експорті в Україну. Українська сторона нарівні з частковою лібералізацією імпортного режиму на сільськогосподарські товари закріпила право на використання захисних заходів і додаткових умов торгівлі, наприклад, застосування системи вхідних цін.

В Україні основним інструментом активізації участі в глобальних ланцюгах доданої вартості залишається укладання двосторонніх угод про вільну торгівлю. Завдяки цьому формуються більш сприятливі передумови для збільшення загального товарообігу та розширення географії й номенклатури експорту, а також відбувається відчутна лібералізація вітчизняного зовнішньоторговельного режиму. Україна має підписані угоди про вільну торгівлю з країнами ЄС, ЄАВТ, СНД, а також з Македонією, Чорногорією та Грузією. Наразі ведуться переговори про укладання таких угод з Туреччиною, Канадою та Ізраїлем. Тарифна лібералізація вітчизняного імпорту відповідно до цих угод є значно більшою, ніж в рамках СОТ, та охоплює найбільших торговельних партнерів України. Зокрема, за підсумками 2015 р. частка товарного імпорту з країн ЄС у загальному імпорті товарів в Україну становила 40,9%, з країн СНД – 27,5%, з країн ЄАВТ – 3,3% [20]. Таким чином, доступ на вітчизняний ринок за преференційним тарифним режимом (з урахуванням решти партнерів по вільній торгівлі) поширювався на понад 70% товарного імпорту, тоді як частка імпорту, що оподатковувалась за РНС, становила, відповідно, менше 30%. Ставки імпортних мит України в рамках угод про вільну торгівлю наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3.