КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Регулювання світової торгівлі сільськогосподарською продукцією”

Виконала студентка:

4 курсу МЕВ 2-ї групи

Снісаренко Аліна

Науковий керівник:

доц. Чугаєв О.А.

Київ – 2017

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……...…………………………...…….3

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ I. Теоретико-методологічні аспекти регулювання світового ринку сільськогосподарської продукції...........................................................................8

1. Універсальні засади регулювання сільськогосподарського сектору економіки на державному рівні………………………………………………….8

2. Методологічні аспекти формування протекціонізму в аграрній сфері…..16

РОЗДІЛ II. Міжнародне регулювання торговельних відносин на світовому ринку сільськогосподарської продукції…….…………………………………...22

2.1. Ключові засади регулювання сільського господарства в рамках міжнародних організацій СОТ та ФАО………..…………………………...….22

2.2. Практика провідних країн світу в регулюванні агропромислового комплексу……………………………………………...……………………...….35

2.3. Політика вдосконалення регулювання в сфері торгівлі продукцією АПК в контексті дотримання принципів продовольчої безпеки...……………….…..43

РОЗДІЛ III. Українські реалії становлення та регулювання ринку сільськогосподарської продукції. ………………..…………………………….51

3.1. АПК як стратегічно важлива ланка економічного потенціалу України...51

3.2. Державне регулювання зовнішньої торгівлі аграрною продукцією України……………………..………………………..…...………………………58

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………74

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………78

Перелік умовних скорочень

USAID – U.S. Agency for International Development (Агенство США з міжнародного розвитку)

SSG – special safeguard

АЗП – агреговані заходи підтримки

АПК – агропромисловий комплекс

ВООЗ – Всесвітня організації охорони здоров’я

ЄАП – європейський адміністративний простір

ЄБРР – Європейський банк з реконструкції та розвитку

ЄЕП – Єдиний Економічний Простір

ЄС – Європейський Союз

ЗВТ – зона вільної торгівлі

КМУ – Кабінет міністрів України

МС – митний союз

НДДКР – науково-дослідницькі та конструкторські роботи

ПВЗВТ – Поглиблена та всеохоплююча зони вільної торгівлі

СНД – Співдружність Незалежних Держав

СОТ – Світова організація торгівлі

ТН ЗЕД – товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності

ФАО ООН – Комісія з продовольства і сільського господарства при Організації Об’єднаних Націй

ВСТУП

Актуальність. Глибока соціально-економічна трансформація, яка на разі присутня в багатьох країнах світу, поставила комплекс теоретичних і практичних питань щодо державного регулювання народного господарства. Держава виконує свої функції, застосовуючи різноманітні методи впливу на економіку. Пошук нових форм і методів регулювання в умовах трансформації, ускладнення економічної ролі і функції держави в економіці надає надзвичайну актуальність боротьби з бюрократизмом і зміцненням державного апарату в центрі і на місцях, корупцією, зрощенням з тіньовою економікою.

У всіх країнах з розвиненою аграрною економікою держава приділяє першорядне значення підтримки сільського господарства. Це дає можливість не тільки забезпечувати продовольством населення країни, але також експортувати сільгосппродукцію і продукти харчування, не погіршуючи при цьому продовольчу безпеку.

Важливо відзначити, що державна підтримка сільського господарства в зарубіжних країнах спрямована в той же час на збереження місцевості і природного середовища, ландшафту, екології, закріплення населення в історичних місцях проживання, підтримання традиційного способу життя, що є багатоаспектнішим, ніж в українській практиці.

Політичні та економічні зміни в українському суспільстві, анексія Криму та воєнні дії на сході України за останні роки привели до необхідності формування нового підходу до оцінки ролі держави, його функцій. Державне регулювання аграрного сектора економіки в житті країни є об’єктивною необхідністю для України. У своїй діяльності держава керується, в першу чергу, громадськими, національними інтересами. Питання ефективного розвитку українського АПК відповідають цій групі інтересів.

Аграрний сектор економіки України залишається одним з найважливіших пріоритетів соціально-економічного розвитку окремих регіонів і країни в цілому. Він відноситься до числа основних народногосподарських комплексів, що визначають життєдіяльність суспільства. Створення конкурентоспроможного агропродовольчого виробництва неможливо без посилення ролі держави та підтримки аграрного сектора економіки. Об’єктивна необхідність державного регулювання сільського господарства обумовлена ​​низкою причин, серед яких найважливішими є: необхідність забезпечення продовольчої безпеки, низька конкурентоспроможність і продуктивність галузі, ціновий диспаритет на сільськогосподарську продукцію, низький рівень оплати праці працівників села тощо.

Негативно позначається на темпах зростання аграрної економіки України скорочення державної підтримки сільського господарства. В даний час частка сільського господарства у видатковій частині бюджету в порівнянні з часткою сільського господарства у ВВП різко зменшується [36, c. 213].

Вивчення та узагальнення методичних підходів до кількісних та якісних оцінок регулювання світової торгівлі сільськогосподарською продукцією та посилення конкурентних позицій України на світових ринках, а також наукове обґрунтування державної політики підтримки агропромислового комплексу стають ще більш актуальними в умовах глобалізації та трансформаційних змін.

Об’єктом виступає світова торгівля сільськогосподарською продукцією.

Предметом дослідження є міжнародне та державне регулювання торгівлі продукцією АПК.

Стан наукової розробленості теми. У працях вітчизняних та зарубіжних вчених Є. Бурнякової, І. Буздалова, М. Дем’яненка, А. Дудника, І. Дюмулена, В. Збарського, Є. Іванова, Н. Клімової, В.Коваленко, Г. Козлової, В. Месель-Веселяк, О. Нестеренко, Л. Пірумової, В. Сидоренка, Г. Турбана, В. Шумілова та інших науковців здійснено комплексну оцінку ринкових соціально-економічних трансформацій аграрного сектора, обґрунтовано загальнотеоретичні, методологічні та практичні аспекти формування державної аграрної політики, України зокрема, а також визначено основні напрями подальших змін у системі державного регулювання сільськогосподарського виробництва на прикладі досвіду різних країн. В процесі написання роботи автором використовувалися офіційні звіти та програми міжнародних організацій, які мають безпосередній вплив на формування міжнародної сільськогосподарської політики, зокрема СОТ, ФАО та ЄС.

Мета і завдання дослідження. Актуальність, зумовлена важливістю АПК для української економіки в часи буремних трасформаційних економічних та політичних змін, визначила основну мету курсової роботи, а саме: вивчити основні теоретичні засади регулювання світової торгівлі сільськогосподарської продукції, показати сучасні тенденції в зовнішньоторговельній політиці розвинених країн світу на основі дослідження особливостей державного впливу на регулювання агропродовольчого комплексу, розкрити механізми основних інструментів підтримки та заохочення розвитку сільського господарства, а також охарактеризувати специфіку української регуляторної діяльності в секторі АПК в умовах зіткнення і взаємоузгодження тенденцій лібералізації і протекціонізму на міжнародних ринках в рамках членства в СОТ та ЗВТ з ЄС, визначити рівень конкурентоспроможності, ризики та переваги, які отримує сторона від залученості у міжнародну торгівлю у зв’язку з діяльністю у складі вищезазначених інституцій.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:

• в контексті регулювання міжнародної торгівлі систематизувати універсальні засади регулювання сільськогосподарського серктору на державному рівні в теоріях міжнародної торгівлі;

• дослідити особливості заходів аграрного протекціонізму у світовій торгівлі;

• проаналізувати вплив міжнародних інстанцій, зокрема профільних комітетів СОТ та ФАО, на формування політики у секторі сільського господарства.

• вивчити та описати міжнародний досвід провідних країн світу в регулюванні агропромисловості;

• дослідити значення продовольчої безпеки для міжнародної спільноти та заходи, пов’язані з її дотриманням;

• з’ясувати особливості позиціонування України в міжнародній торгівлі сільськогосподарської продукції;

• запропонувати та спрогнозувати вектори змін формату зовнішньоторговельної регуляторної політики України на найближче майбутнє з урахуванням наявного соціально-політичного становища;

• розрахувати можливі обсяги видатків з державного бюджету України на потреби сільського господарства до 2020 р.

Методологічна основа. У процесі дослідження застосовувалися діалектичний, конкретно-історичний методи, кількісний та якісний аналізи, економічний і функціональний підходи. Завдяки математичному моделюванню на основі екстраполярного тренду було розраховано прогнозований обсяг видатків з державного бюджету України на потреби сільського господарства до 2020 р.. Всі вищезгадані методи використовуються на основі системного підходу, який на думку автора є найдоцільнішим для використання з огляду на складну структуру торговельних відносин, які мають місце всередині країни та на міжнародних ринках при реалізації внутрішньо- та зовнішньоекономічних стратегій стосовно агропродовольчого комплексу.

Обсяг та структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновку до роботи та списку використаних джерел. У першому розділі досліджено теоретичні засади регулювання світової торгівлі сільськогосподарської продукції та аграрного протекціонізму, у другому – показані сучасні тенденції регулювання на міжнародному та державному рівнях, зокрема з метою забезпечення продовольчої безпеки, в третьому – розкриті механізми основних інструментів підтримки та заохочення розвитку сільського господарства в Україні, а також охарактеризовано специфіку української регуляторної діяльності в секторі АПК в умовах зіткнення і взаємоузгодження тенденцій лібералізації і протекціонізму на міжнародних ринках в рамках членства в СОТ та ЗВТ з ЄС. Роботу викладено на 83 сторінках, з яких основний текст займає 71 сторінку. Дослідження вміщує 9 таблиць і 5 рисунків. Список використаної літератури складається зі 55 позицій.