- •Розділ 1. Характеристика рекреаційно - туристичного потенціалу південної кореї
- •Загальна характеристика туризму у Південній Кореї.
- •Кількість туристів, залучених до в'їзного та виїзного туризму у Південній Кореї
- •Національність відвідувачів Південної Кореї
- •Природні ресурси країни
- •Історико-культурні ресурси
- •Соціально-економічні ресурси
- •Частка сфери готельно-ресторанного бізнесу та сфери мистецтв, спорту, рекреації до усієї промисловості Південної Кореї у 2012 р.
- •Кількість установ, працівників та обсяг річних продаж у сфері готельно-ресторанного бізнесу та сфері мистецтва, спорту, рекреації Південної Кореї з 2001 по 2011 рр.
- •Розділ 2. Рекреаційно - туристична інфраструктура південної кореї
- •Розділ 3. Туристичні атракції країни
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 3. Туристичні атракції країни
У списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Республіці Корея значиться 10 найменувань(на 2012 рік), крім того подані заявки ще на 14 об'єктів. Частака об'єктів ЮНЕСКО у Республіці Корея до світової спадщини - 0,9 %. [7]
До найвідоміших об’єктів належать:
• Буддійський храм Хеінса (храм відображення в спокійному морі), що знаходиться в провінції Кьонсан-Намдо. Саме тут знаходиться найбільше зібрання буддійських священних текстів Тріпітака Кореана, вирізаних більше ніж на 80 тисячах дерев’яних табличок. Храм був збудований у 802 році. У 995 році ЮНЕСКО включила ті споруди Хеінса, в яких зберігається Тріпітака Кореана, у список Всесвітньої спадщини. Окрім Тріпітаки Кореани у храмі знаходиться безліч інших предметів, що входять в список Національних скарбів країни.
• Палацовий комплекс Чхандоккун (Палац Процвітаючої Доброчесності) – палацовий комплекс посеред великого парку в Сеулі. Спорудження храму розпочалось в 1405 році та закінчилося в 1412 році. Останній монарх Кореї – імператор Сунджон жив там до самої смерті в 1926 році. Сьогодні на території комплексу залишилось 13 споруд, а також 28 павільйонів в садах на території 45 гектарів. Визначні споруди храму:
Зал Теджоджон – офіційна резиденція королеви;
Ворота Тонхвамун головні ворота палацу;
Міст Кимчхонге – найстаріший міст Сеулу, збудований в 1411 році;
Зал Хведжондан - королівський кабінет;
Зал Іджонджон - тронний зал;
Павільйон Чухамну – королівський архів;
Зал Сонджонджон – офіс офіційних зустрічей;
Резиденція Йонгендан – споруда в конфуціанському стилі, збудована в 1828 році.
У 1997 році Чхандоккун був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
• Фортеця Хвасон (Квітуча фортеця) – фортифікаційна споруда в м. Сувон, на відстані 30 км на південь від Сеулу. Час побудови – 1794-1796 рр. Король Чонджо збудував цю фортецю для того, щоб помістити в неї останки свого батька, щоб віддати честь його пам’яті. В архітектурі фортеці поєднуються західний та східний стилі, що робить її особливою з-поміж інших корейських споруд. Загальна довжина фортифікаційних стін – 5,74 кілометри; висота стін – від 4 до 6 метрів.
• Вулканічний острів Чеджудо – найбільший острів Південної Кореї, саме до Всесвітньої спадщини входить вулкан Халласан, що є найвищою точкою Південної Кореї та скеля Сонсан Ільчхульбон. Парки ЮНЕСКО покривають 18,9 гектара поверхні острова, що складає приблизно 10 % усієї його загальної площі. Світове визнання значно збільшило його шанси стати головною туристичною пам'яткою в Азії. Влада очікує припливу туристів на острів, оскільки туризм - це одне з основних джерел доходів місцевого населення.
• Традицйні корейські села Хахве і Яндон, започатковані в XIII - XIV століттях, включені у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як пам'ятки конфуціанської культури. Тут жили знатні сім’ї династії Чосон. Також відзначається, що села оточені мальовничим природним ландшафтом, описаним середньовічними поетами. [10]
