6.2. Визначаємо нормативну продуктивність машин

Нормативна продуктивність землерийних та землерийно-транспортних машин визначається на основі ДБН з застосуванням формули:

П_н = , м³/зм /6.17/;

де: V_н – нормативний об’єм, м³ (за ДБН Д.2.2 – 1 – 99),

Т – тривалість зміни (8 годин),

Н_ч – норма часу, год. (визначається за відповідною таблицею

ДБН Д.2.2 – 1 – 99)

7. Розрахунок кількості ведучих машин у комплекті

Кількість ведучих машин (скрепер, екскаватор) у комплекті визначаємо за формулами, а кількість допоміжних машин (бульдозер, каток) призначаємо залежно від розмірів майданчика та об’ємів робіт.

Кількість скреперів визначається за формулою:

N_ск = /7.1/;

де: V_в – об’єм виїмки ґрунту м³; (з таблиці балансу ґрунтових мас)

П_н – нормативна продуктивність скрепера, м³/зм;

А – змінність робіт (А = 2 зміни);

Т_зд – нормативний час роботи машини на об’єкті (Т_зд = 30 днів);

N_ек = /7.2/;

де: V_к – об’єм котловану м³; (з таблиці балансу ґрунтових мас)

П_н – нормативна продуктивність екскаватору, м³/зм;

А – змінність робіт (А = 2 зміни);

Т_зд – нормативний час роботи машини на об’єкті (Т_зд = 10 днів);

8. Визначаємо кількість автотранспотних

ЗАСОБІВ ДЛЯ ВИВЕЗЕННЯ ГРУНТУ

Попередньо визначаються технічні параметрами автосамоскидача, користуючись довідниками. Записується марка машини та її технічні параметри: об’єм кузова, вантажність, швидкість руху вантажної та порожньої машини, час на розвантаження.

1. Визначаємо кількість ковшів екскаватора, що навантажують грунт у автотранспорт:

n = /8.1/;

де: V_куз - об’єм кузова самоскиду, м³;

V_нав – об’єм ґрунту, що зачерпнутий ковшем екскаватору, м³ (залежить від групи ґрунту та геометричного об’єму ковша екскаватора)

Таблиця 8.1

Об’єм ґрунту, що зачерпнутий ковшем екскаватору

Геометричний об’єм ковша екскаватора	0,4 м3	0,5 м3	0,63 м3	0,65 м3
І, ІІ група ґрунтів	0,36 м3	0,43 м3	0,53 м3	0,55 м3

k_п.р – коефіцієнт попереднього розпушення;

(глина: k_п.р = 1,25; суглинок: k_п.р = 1,18; пісок: k_п.р = 1,12; супісок 1,12;

лесовий: k_п.р = 1,24)

2. Перевіряємо умову:

/8.2/;

де: P_r – вантажність машини, т;

γ – питома вага ґрунту, т/м³; (додаток, табл.3)

Q – вага навантаженого ґрунту, т;

Якщо умова не виконується, призначаємо інший самоскид і знову перевіряємо умову. Якщо умова виконується то розрахунок продовжується.

3. Кількість самоскидів визначається за формулою:

N₁ = /8.3/;

де: Т_ц – час повного циклу роботи машини від завантаження до завантаження

Т_ц =Т_о + t₃ + , хв. /8.4/;

Т₀ – час на завантаження одного самоскиду (з урахуванням маневру) хвилин;

Т₀= t₁ + t_2, хв. /8.5/;

t₁ – час на завантаження однієї машини,

t₂ – час на маневр при завантаженні машини (t₂ = 2 хв.)

t₁ = , хв. /8.6/;

Q - вага навантаженого ґрунту, т;

Н_ч – норма часу (за ДБН для роботи екскаватора з навантаженням у

автотранспорт), чол./годин;

V_н – нормативний об’єм, м³ (за ДБН V_н = 1000 м³);

t₃ – час на маневр і розвантаження машини (прийняти t₃ = 2 + 2 =4 хв.)

L – відстань транспортування грунту, км (за завданням);

Vср – середня швидкість руху самоскиду, км/год

(в розрахунках прийняти 30 км/год)

4. Поправочну величину, що необхідно враховувати при роботі екскаватора у відвал розраховується за формулою:

/8.7/;

де: V_від – об’єм зворотного засипання грунту (п.7, розділ 4), м³

V_нав – об’єм грунту навантаженого в самоскид (п.8, розділ 4), м³

t₄ – норма часу екскаватора при роботі у відвал, год.,

t₅ – норма часу екскаватора при роботі з навантаженням у самоскид, год.,

(t₄, t₅) – час приймається за ДБН для відповідного виду робіт.

5. Кінцеву кількість автосамоскидів у комплекті визначаємо за формулою:

N_к= N(1 - Δ) /8.8/;

На листі креслення будується графік спільної роботи автоскидача та екскаватора.