Особливості корпоративного управління в персональних господарських товариствах

Характерною рисою корпоративного управління в персональних господарських товариствах (повне товариство, командитне товариство) є відсутність органів управління. У зв’язку з цим ч. 1 ст. 92 ЦКУ, згідно з якою юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, ні на повне, ні на командитне товариство не поширюється.

Оскільки в персональних господарських товариствах немає органів, до них не застосовується і ст. 97 ЦКУ, згідно з якою управління товариством здійснюють його органи.

Повне і командитне товариство мають спрощену систему управління - управління товариствами здійснюються не через структуру органів, а безпосередньо учасниками. Тобто у персональних товариствах саме учасники (всі вони в сукупності або окремі з них) виконують функції органів юридичної особи - представляють товариство у відносинах з третіми особами, безпосередньо здійснюють підприємницьку діяльність, приймають рішення від імені товариства (виражають його волю).

При цьому, якщо в повному товаристві брати участь в управлінні можуть всі учасники такого товариства, то у командитному товаристві управління діяльністю товариства та ведення його справ є виключним правом повних учасників. Вкладники у командитному товаристві окрім того, що не мають права брати участі в управлінні діяльністю товариства, ще й не можуть заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства.

Способом реалізації уповноваженими учасниками персональних товариств корпоративних прав на здійснення управління товариствами є ведення справ таких товариств.

За загальним правилом ведення справ персонального господарського товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників (повних учасників). При цьому кожний учасник повного товариства (повний учасник командитного товариства) має один голос, якщо засновницьким договором не встановлено іншого порядку визначення кількості голосів при прийнятті рішень.

Наділяючи уповноваженого на управління персональним товариством учасника правом діяти від імені товариства, законодавець вказує, що реалізація цього права можлива лише за умови, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники (повні учасники) ведуть справи спільно або ведення справ доручено окремим учасникам.

За домовленістю учасників управління персональним товариством може здійснюватися за однією із трьох можливих моделей:

- перша модель управління передбачає ведення справ пер-сонального товариства кожним з учасників повного товариства (повних учасників командитного товариства). У такому разі кожний з учасників товариства має право вести справи від імені товариства без попередньої згоди решти учасників;

- друга модель управління передбачає спільне ведення справ всіма учасниками (повними учасниками). При використанні цієї моделі управління для вчинення кожного правочину необхідна згода всіх учасників товариства (повних учасників);

- третя модель управління передбачає самостійне або спільне ведення справ окремими учасниками товариства. Використання цієї моделі можливе за умови, коли в засновницькому договорі буде визначено кілька учасників, наділених повноваженнями на ведення справ товариства. Кожен з них може діяти від імені товариства самостійно лише у тому випадку, якщо в засновницькому договорі не передбачено, що такі учасники мають діяти лише спільно.

При використанні будь-якої із вищенаведених моделей корпоративного управління персональним товариством повноваження учасників на ведення справ такого товариства передбачені засновницьким договором і базуються на нормах чинного законодавства України. Тому законодавець не вимагає наявності довіреності у цих учасників.

У разі, коли ведення справ доручено окремим учасникам персонального господарського товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.

Учасники, яким було доручено ведення справ товариства, зобов’язані надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого товариства у зв’язку з відмовою учасника від доручення чи скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю понесені товариством витрати.