Вищі органи управління корпоративного підприємства

Вищим органом управління корпоративного підприємства є загальні збори. В залежності від організаційно-правової форми корпоративного підприємства назва вищого органу може відрізнятися. Так, в АТ вищий орган має назву «загальні збори акціонерного товариства» (ст. 32 Закону про АТ) або «загальні збори акціонерів» (ст. 12 Закону про АТ), у ТОВ та ТДВ - «загальні збори учасників» (ст. 58 та ст. 65 Закону про ГТ), у кооперативі - «загальні збори членів кооперативу» або «збори уповноважених кооперативу» (ст. 15 Закону України «Про кооперацію»).

В АТ з одним акціонером повноваження загальних зборів можуть здійснюватися акціонером одноосібно (ст. 49 Закону про АТ).

Керівний характер загальних зборів проявляється в тому, що цей орган приймає рішення з найбільш значущих питань організації та діяльності корпоративного підприємства.

Значення загальних зборів у системі корпоративного управління проявляється через такі його характерні риси:

- загальні збори є вищим органом у системі корпоративного управління корпоративного підприємства;

- загальні збори є колегіальним та найбільш репрезентативним органом підприємства - у його роботі можуть брати участь усі учасники (члени) корпоративного підприємства;

- через загальні збори виражається воля та інтереси корпоративного підприємства як суб’єкта права, які не тотожні простій сукупності інтересів його учасників (членів);

- загальні збори є основною формою реалізації учасниками (членами) права на участь в управлінні корпоративним підприємством;

- особливий порядок утворення - на відміну від інших органів корпоративного підприємства, члени яких обираються (призначаються), загальні збори формуються шляхом складення переліку осіб, що мають право брати в них участь;

- максимальний обсяг повноважень - можуть вирішувати будь-які питання діяльності корпоративного підприємства;

- особлива процедура скликання та прийняття рішень - правила скликання зборів та прийняття рішень є суворо формалізованими. Порушення цих правил є підставою для визнання рішень зборів недійсними.

Питання ефективного функціонування загальних зборів корпоративного підприємства як органу, що реалізує всю повноту влади акціонерів, є надзвичайно актуальним. Це обумовлено передусім правовим статусом учасників (членів) як осіб, що мають право на участь в управлінні справами корпоративного підприємства. Саме через загальні збори власники корпоративних прав можуть реалізовувати своє право на участь в управлінні справами корпоративного підприємства. Як слушно зазначає з цього приводу В.В. Долінська, загальні збори є органом, де в повній мірі реалізується принцип публічності ведення справ, «прозорості» інформації70.

Компетенції загальних зборів як вищого органу управління корпоративного підприємства характеризується такими особливостями:

- по-перше, наявністю у даного органу певного набору прав щодо вирішення найважливіших питань діяльності корпоративного підприємства;

- по-друге, обумовленістю виникнення цих прав фіксацією їх у законі або в інших правових актах, включаючи установчий документ корпоративного підприємства - статут;

- по-третє, реалізація компетенції загальними зборами має на меті формування волі корпоративного підприємства.

Питання, що належать до компетенції вищого органу корпоративного підприємства, поділяються на дві групи.

Першу групу становлять питання, що належать до виключної компетенції. їх вирішення не може бути передане (делеговане) іншим органам підприємства.

Питання виключної компетенції, як правило, є наріжними для діяльності корпоративного підприємства, а рішення з них у більшості випадків приймаються на тривалу перспективу. При цьому неможливе не тільки постійне, але й тимчасове делегування вищим органом таких повноважень іншим органам (наприклад, як іноді вказується в статутах деяких підприємств, «на період між проведенням загальних зборів»).

Питання виключної компетенції вищого органу поділяються на дві групи:

передбачені законом;

передбачені статутом.

До виключної компетенції, передбаченої законом, належать повноваження передбачені ГКУ (ст. 102), ЦКУ (ч. 4 ст. 105, ч. 2 ст. 159), Законом про ГТ (ст. 59), Законом про АТ (ч. 2 ст. 33), Законом України «Про кооперацію» (ч. 2 ст. 15) іншими законами. Окрім повноважень, визначених у законодавстві, додаткові питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів можуть бути закріплені у статуті АТ.

До другої групи належать питання загальної компетенції. Загальні збори можуть делегувати ці повноваження наглядовій (спостережній) раді або виконавчому органу корпоративного підприємства шляхом прийняття відповідних рішень. До повноважень цієї групи належать усі інші питання.

Навіть, якщо окремі питання віднесені законом або статутом до компетенції іншого органу корпоративного підприємства (наприклад, наглядової ради АТ) загальні збори можуть прийняти рішення з таких питань. При цьому, таке прийняття рішень не потребує в подальшому прийняття додатково ще і рішення наглядовою радою, оскільки загальні збори є вищим органом та можуть вирішувати будь-які питання діяльності АТ.

Залежно від періодичності проведення, загальні збори бувають чергові (річні) й позачергові.

Чергові (річні) загальні збори характеризуються періодичністю скликання, регламентованістю строків проведення та сталим спектром питань, що включаються до порядку денного. Саме на річних загальних зборах здійснюється оцінка діяльності органів корпоративного підприємства та підбиваються підсумки функціонування підприємства за рік. Лише річні загальні збори визнаються черговими. Законодавцем визначається періодичність скликання таких зборів:

- в АТ та кооперативі - не рідше одного разу на рік (ч. 2 ст. 32 Закону про АТ, ч. 5 ст. 159 ЦКУ, ч. 4 ст. 15 Закону України « Про кооперацію »);

- в ТОВ та ТДВ - не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими з відповідними наслідками (щодо порядку, строків їх скликання, відшкодування витрат, пов’язаних з їх скликанням і проведенням, особливостей формування порядку денного загальних зборів). Особливістю цього виду загальних зборів є те, що вони скликаються, як правило, для вирішення екстраординарних питань діяльності корпоративного підприємства, що потребують якомога швидшого волевиявлення вищого органу товариства.

Правомочність вищого органу вирішувати питання включені до порядку денного у господарських товариствах залежить від кількості голосів, які належать присутнім на зборах учасникам (представникам учасників), а в кооперативі - від кількості присутніх членів.

Так, загальні збори АТ мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій. У ТОВ та ТДВ загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. У свою чергу загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

За загальним правилом рішення вищим органом приймаються відповідно до статуту корпоративного підприємства відкритим або таємним голосуванням простою більшістю голосів учасників (членів) підприємства, присутніх на його загальних зборах. У випадках, передбачених законодавством або статутом, для прийняття загальними зборами рішень може встановлюватися більша кількість голосів.