3. Командитне товариство

Командитне товариство - товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства (ст.133 ЦК).

Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова «командитне товариство» або містити ім’я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів «і компанія», а також слова «командитне товариство».

Якщо у найменування командитного товариства включене ім’я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства (ч. 2 ст. 135 ЦК).

Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма повними учасниками товариства. Якщо у командитному товаристві є тільки один повний учасник, установчим документом є одноособова заява (меморандум).

Головною відмінністю командитного товариства є наявність двох видів учасників:

- повних учасників;

- вкладників.

Правовий статус повних учасників регулюється положеннями законодавства, встановленими для учасників повного товариства.

Повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва (ч. 7 ст. 140 ЦК).

Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. При цьому вона не може бути вкладником цього самого командитного товариства і учасником повного товариства (ч. 2 ст. 135 ЦК).

Повні учасники здійснюють управління командитним товариством, у порядку встановленому для повного товариства.

Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Від імені командитного товариства вкладники можуть діяти тільки за довіреністю (ч. 2 ст. 136 ЦК).

Вкладник командитного товариства зобов’язаний зробити вклад до складеного капіталу (ч. 1 ст. 137 ЦК). Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати п’ятдесяти відсотків складеного капіталу командитного товариства (ч. З ст. 135 ЦК).

Вкладник командитного товариства має право (ч. 2 ст. 137 ЦК):

1) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

2) діяти від імені товариства у разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;

3) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства відповідно до положень ст. 147 ЦК. Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;

4) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;

5) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;

6) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

7) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.

При вибутті усіх вкладників командитне товариство ліквідовується. Однак повні учасники мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне товариство у повне товариство.

Для забезпечення фінансово-господарської діяльності командитного товариства за рахунок внесків його учасників формується складений капітал.

Мінімальний розмір складеного капіталу командитного товариства законодавством не встановлено. Це обумовлюється насамперед тим, що кредитоспроможність товариств базується не тільки на майні товариства, а й на сумі всього майна, що належить кожному із учасників такого повного товариства. Складений капітал підлягає сплаті учасниками командитного товариства протягом першого року з дня державної реєстрації товариства.