Лінійно-функціональна організаційна структура управління

Лінійно-функціональна структура управління була розроблена з метою усу­нення недоліків лінійного та функціонального управління. При такій структурі управління всю повноту влади бере на себе лінійний керівник, який очолює певний колектив. Йому під час розробки конкретних питань та підготовці відповідних рішень, програм, планів допомагає спеціальний апарат, який складається з функціональних служб.

Функціональні служби доводять свої рішення до виконавців або через вищого керівника, або (в межах спеціальних повноважень) напряму. Як правило, функціональні служби не мають право самостійно віддавати розпорядження виробничим підрозділам. Функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців, вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконав­ців (рис. 3.4).

Функціональні служби здійснюють усю технічну підготовку виробництва, готують варіанти вирішення питань, пов'язаних з управлінням

).

Рис.3.4. Лінійно-функціональна організаційна структура управління

процесом виробництва, звільняють лінійних керівників від планування, фінансових розрахунків тощо

У лінійно-функціональній структурі управління має переваги лінійна організація, але чим вищий рівень управління, тим більшу роль віді­грає функціональне управління. Якщо в межах управління відділенням його роль незначна, то в масштабі управління закладом охорони здоров`я роль функціональних органів зростає. Лінійно-функціональні структури забезпечують такий розподіл праці, за якого лінійні ланки управління мають приймати рішення та контролювати, а функціональні - консультувати, інформувати, органі­зовувати, планувати.

Лінійно-функціональна оргструктура застосовується при вирішенні задач, які постійно повторюються, забезпечуючи максимальну стабільність організації. Вона ефективна для надання медичної допомоги великому контингенту населення при дотриманні вимог клінічного протоколу, відсутності науково-дослідних робіт.

Переваги лінійно-функціональної організаційної структури:

• дозволяє організувати управління процесом надання медичної допомоги за лінійною схемою (керівник вищого рівня - керівник нижчого рівня - виконавець);

• можливість залучення лінійними керівниками фахівців функціональних підрозділів для надання методичної допомоги, консультацій;

• більш глибока підготовка рішень і планів, що пов’язано з високою компетентністю спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій;

• поєднання принципу спеціалізації управління з принципом єдності керівництва.

Недоліки лінійно-функціональних організаційних структур:

• великі терміни підготовки управлінських рішень;

• інформаційне перевантаження керівників вищих рівнів управління;

• низька координація роботи функціональних підрозділів;

• недостатня відповідальність, оскільки працівники що допомагають розробляти рішення, як правило не приймають участі в його реалізації;

• занадто розвинена система взаємодії по вертикалі, що викликає тенденцію до надмірної централізації.