5. Методи дослідження мввобж у пш.

Методика вивчення валеології та основ безпеки життєдіяльності є прикордонною наукою між психолого-педагогічними та медичними науками. Тому тут застосовуються методи досліджень, притаманні як педагогіці, так і медицині.

Розглянемо основні методи досліджень МВВОБЖуПШ без угрупування на теоретичні та емпіричні.

Спостереження:

• безпосереднє спостереження:

• проведення антропометричних вимірювань: зріст, маса, встановлення кореляцій розмірів окремих частин тіла, визначення частоти пульсу й артеріального тиску;

• спостереження безумовних рефлексів людини, рефлекторних дій, які забезпечують акти вставання, згинання корпусу в поясі та ін.

• дослідницьке спостереження:

• вивчення працездатності учня протягом уроку, дня, тижня, навчального року.

Опитувально-діагностичні методи:

• бесіда:

• діалог дослідника з піддослідним за попередньо розробленою програмою;

• анкетування:

• письмове опитування (розрізняють такі типи анкет: відкрита анкета – містить лише питання, на які необхідно дати відповідь; закрита анкета – містить питання і декілька варіантів відповідей, з яких треба обрати правильні);

• тестування:

• «тест» – слово англійського походження (test), що означає іспит, пробу, випробування.

У медико-психологічних дослідженнях під тестами розуміють проби за спеціально підготовленими, короткими, здебільшого стандартизованими завданнями для виявлення на даний момент певних властивостей людини, її розумового та фізичного розвитку, здібностей, обдарованості, працездатності, стомленості, професійної придатності тощо. Тести дають можливість однозначно тлумачити результати випробувань. Результати кількісно обліковуються.

Пошуково-дослідницький метод дозволяє вишукувати невикористані можливості традиційної та нетрадиційної медицини, природних і народних засобів стимулювання здоров’я для оздоровлення дітей і молоді в загальноосвітніх закладах.

Вивчення та узагальнення валеопедагогічного досвіду навчально-виховних закладів України, що мають оздоровчу спрямованість, шкіл здоров’я з «Європейської мережі шкіл зміцнення здоров’я».

Експеримент – основний метод дослідження методики вивчення валеології та основ безпеки життєдіяльності. Він визначається як дослідна перевірка гіпотези.

Приміром, експеримент містить розробку авторської моделі формування умінь і навичок здорового способу життя молодших школярів засобами навчальної та позанавчальної виховної роботи. У ході експерименту дослідник буде перевіряти висунуту ним гіпотезу про те, що процес формування умінь і навичок здорового способу життя учнів 1–4 класів здійснюватиметься ефективніше за сукупності таких педагогічних умов: підвищення валеологічної, психологічної, медичної культури педагогів, оволодіння ними активними технологіями та методиками валеологічного виховання; використання можливостей навчальних предметів для формування в учнів валеологічних знань та умінь, які є фундаментом для збереження, зміцнення та відновлення здоров’я, мотивації на здоровий спосіб життя та суспільно значущу поведінку; включення кожного учня у різноманітну позаурочну валеологічну діяльність, спрямовану на формування стійких умінь і навичок здорового способу життя; досягнення взаємодії вчителів і вихователів та наступності у навчально-виховній роботі з привчання до повсякденного виконання вимог здорового способу життя.

Застосовують й інші методи (й комбінації методів): теоретичного пошуку (вивчення та аналіз філософської, медико-біологічної, психологічної та педагогічної літератури з проблеми, що досліджується); методи міждисциплінарного синтезу, системного аналізу та теоретичного моделювання; методи математичної, порівняльної, статистичної обробки результатів дослідження.