- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи методики вивчення валеології, основ безпеки життєдіяльності в початковій школі
- •Допоміжна
- •1. Місце дисциплін валеологічного спрямування у формуванні загального світогляду і культури людини.
- •2. Законодавча і нормативно-правова база України, яка окреслює напрями діяльності і заходи щодо формування здорового способу життя і безпечної поведінки у дітей і молоді.
- •3. Концепція валеологічної освіти педагогічних працівників.
- •4. Предмет і завдання методики вивчення валеології та основ безпеки життєдіяльності у початковій школі (мввобж у пш).
- •5. Методи дослідження мввобж у пш.
1. Місце дисциплін валеологічного спрямування у формуванні загального світогляду і культури людини.
Майбутнє будь-якої держави напряму пов’язане із здоров’ям дітей і молоді, оскільки від його стану залежить якість і кількість продуктивних сил та потенціал майбутнього суспільного розвитку. Отже, здоров’я молодого покоління – це потреба суспільна, а тому державною політикою розвинутих країн передбачено комплекс заходів щодо його збереження і зміцнення здоров’я.
З іншого боку, здоров’я – це потреба особистісна. Кожна людина прагне бути здоровою, почуватися в безпеці й досягти успіху у своєму житті. Сучасний світ ставить перед людиною нові виклики і завдання, впоратися з якими без належного стану здоров’я і без знань про те, як його зберігати непросто.
Стан здоров’я підлітків і молоді в Україні становить загрозу національній безпеці.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, за останні 15 років зареєстровано підвищення рівня захворюваності й поширення серед молоді хвороб крові та кровотворних органів, сечостатевої, кістково-м’язової систем та онкологічних захворювань; почастішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, вроджені вади розвитку.
Сучасна молодь потерпає від таких пов’язаних зі здоров’ям проблем, як стреси, тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних та інших психоактивних речовин, підліткової вагітності, суїцидів. Це відбувається на тлі надмірного психоемоційного навантаження, безладних статевих стосунків, нераціонального харчування, гіподинамії та інших складників нездорового способу життя.
За даними ВООЗ Україна посідає шосте місце у світі за станом куріння одинадцятирічних, восьме – серед тринадцятирічних, тринадцяте – серед п’ятнадцятирічних. На жаль, Україна є в числі «сумних лідерів» і за вживанням алкоголю: вона займає 8-е місце в світі серед одинадцятирічних підлітків, 16-е – серед тринадцятирічних, 20-е – серед п’ятнадцятирічних. Кожен п’ятий підліток вживає алкоголь один раз на тиждень, кожен десятий – 2-3 рази на тиждень. Україна займає третє місце у світі за вступом у ранні статеві стосунки 15-річних, на 13-му місці у світі – за рівнем статевої розпусти неповнолітніх (В.М.Оржеховська).
Соціально-небезпечною проблемою став СНІД (ВІЛ-інфекція): за
темпами розвитку цієї епідемії Україна посідає чи не перше місце у світі. Більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів – особи віком від 15 до 30 років; спостерігається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів-підлітків і дітей.
В Україні відзначається щорічне погіршення психічного здоров’я дітей і підлітків, насамперед унаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин.
На шляху до здоров’я існує чимало перепон. Серед них є ті, що не залежать від волі людини (спадковість, екологічні проблеми, соціальні катаклізми, епідемії). Але є і ті, які людина створює собі сама. Насамперед, тут ідеться про спосіб життя людини.
Отож проблема формування у дітей і молоді позитивної мотивації на здоровий спосіб життя (ЗСЖ) є актуальною.
У зазначеному контексті серед завдань навчальних дисциплін, зміст яких сприяє формуванню здорового способу життя зростаючої особистості,чільне місце посідають такі:
надати пріоритетності проблемі формування здорового способу життя дітей та молоді в усіх ланках освіти;
гуманізувати та демократизувати стосунки учасників навчально-виховного процесу; забезпечити у навчальних закладах сприятливий психологічний мікроклімат та відповідне інформаційно-предметне середовище;
упровадити в навчально-виховний процес особистісно орієнтовану модель формування в учнів і студентів навичок здорового способу життя, вміння приймати оптимальні рішення щодо збереження і зміцнення власного здоров’я в різних життєвих ситуаціях, зокрема екстремальних;
залучити учнівську та студентську молодь до активної участі у
просвітницькій та волонтерській роботі з пропаганди здорового способу життя в середовищі однолітків;
удосконалити форми і методи формування здорового способу
життя; формувати у дітей та молоді негативне ставлення до шкідливих поведінкових звичок; посилити ефективність механізмів подолання залежності від них;
підтримати розвиток національних та родинних традицій здорового способу життя та виховання здорової дитини;
дати дітям і молоді «точку опори» (допомогти усвідомити цінності й пріоритеті, наставити на правильний шлях, навчити уникати невиправданих ризиків і створених ними самими проблем);
навчити молоду людину приймати рішення і діяти з позицій здорового глузду (розвивати у дітей і молоді навички критичного мислення, вчити їх всебічно аналізувати ситуації, зважувати альтернативи, робити вибір і брати на себе відповідальність за його наслідки);
навчити зростаючу особистість протистояти соціальному тиску (тренувати навички відмови, протидіяти маніпуляціям, підвищувати стійкість дітей і молоді до пропозицій, які можуть спричинити проблеми);
навчити учнів і студентів долати стреси (в умовах інтенсивного навчального процесу уміти розподіляти час, відпочивати і розслаблятися душею і тілом, ін.);
показати молодим людям, як можна жити у світі без насилля (навчити спілкуватися і розуміти одне одного; сприяти набуттю досвіду мирного розв’язання конфліктів і пошуку компромісів; пробудити в дітей інтерес до того, що відчувають і як думають інші люди; розвинути у них толерантність і співчуття);
вселити у зростаючу особистість надію (розвивати у дітей і молоді навички самооцінки; переконати їх, що доля людини знаходиться у її руках; захистити їх від негативного впливу оточення, яке, можливо, щодня нагадує про відсутність життєвих перспектив);
забезпечити якісну підготовку і перепідготовки педагогічних кадрів, здатних формувати в учнів і студентів позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя;
визначити пріоритети в педагогічній роботі з батьками і громадськістю щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.
Реалізація зазначених завдань спрямована на те, щоб сучасна молода людина була не лише освіченою, а й добре вихованою, гармонійно розвиненою та стійкою особистістю, яка знає, чого хоче в житті і як цього досягти.
