Тема 2. Організація обліково-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки бюджетних установ та організацій
2.1. Основні функції системи економічної безпеки бюджетних установ та організацій
Необхідно розрізняти два поняття : система економічної безпеки та система забезпечення економічної безпеки
Система економічної безпеки побудована за функціональним принципом і відображає процеси взаємодії інтересів і загроз.
Система забезпечення економічної безпеки за своїм характером є організаційною системою сил і засобів, що покликані виконувати завдання економічної безпеки бюджетної установи.
Традиційно система забезпечення економічної безпеки включає інформаційне, обліково-аналітичне, технологічне, технічне, правове, кадрове забезпечення, завдяки можна всебічно управляти системою економічної безпеки.
Разом з тим світова фінансово-економічна криза, системна економічна криза в Україні, скорочення обсягів виробництва багатьох підприємств доводить, що сьогодні майже не існує надійних інструментів протидії негативним процесам у сфері економіки на всіх її рівнях, що спонукає до пошуку інноваційних чи адаптації наявних методик запобігання сучасним небезпекам і загрозам.
Одним із найважливіших напрямів у забезпеченні цього процесу є впровадження в систему економічної безпеки бюджетних установ сучасного обліково-аналітичного інструментарію, тому що бухгалтерський облік як ключова підсистема системи управління призначена для здійснення контролю за доцільністю та законністю використання ресурсів бюджетної установи, сприяє запобіганню загрозам ефективності та стабільності діяльності бюджетної установи і є джерелом забезпечення її економічної безпеки.
Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки являє собою цілісну систему , що об’єднує методи і технології всіх видів обліку та аналізу з метою прийняття управлінських рішень щодо протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам безпеці діяльності бюджетної установи і її сталому розвитку.
Система бухгалтерського обліку є основою усього інформаційного забезпечення системи управління господарською одиницею. Саме така функція обґрунтовує та підтверджує причини виникнення обліку як такого. Отже, інформаційна функція бухгалтерського обліку є визначальною серед інших його функцій.
У кожній окремо взятій бюджетній установі повинен вестись бухгалтерський облік відповідно до діючого законодавства. Отже, здійснюючи свою функцію інформаційного забезпечення працівники бухгалтерської служби, надають відповіді на інформаційні запити керівників.
Поряд із бухгалтерським обліком існує й економічний аналіз. У поєднанні їх можна назвати системою обліково-аналітичного забезпечення управління бюджетної установи.
Якщо ототожнювати обліково-аналітичне забезпечення із порядком ведення бухгалтерського обліку в бюджетній установі, то без сумнівів можна стверджувати, що усі без винятку дослідники теорії і практики бухгалтерського обліку є дослідниками обліково-аналітичного забезпечення, проте якщо визначити останнє дещо ширше, ніж просто техніка здійснення записів на рахунках бухгалтерського обліку, а доповнити ще й іншими функціями відповідно до функціонального призначення, поняття обліково-аналітичного забезпечення набуває іншого змісту.
Апріорі обліково-аналітичне забезпечення присутнє в будь-якій бюджетній установі, що веде бухгалтерський облік згідно із законодавством України, але нерідко рівень такого забезпечення не є достатнім для повноцінного інформаційного забезпечення управління діяльністю. Необхідно визначити сутність поняття „обліково- аналітичного забезпечення" для більш раціонального його використання у практиці ведення бухгалтерського обліку.
Відповідаючи на питання, чи можна економічну інформацію називати обліково-аналітичною, який саме зміст доцільно вкладати у дане поняття, варто почати із категорії „обліково-аналітична інформація". У даній категорії важливе значення мають визначення понять „облікова інформація" та „аналітична інформація".
Бухгалтерський облік фіксує і накопичує синтетичну (узагальнюючу) та аналітичну (деталізовану) бухгалтерську облікову інформацію про діяльність господарюючого суб'єкта за певний період. Вона містить відомості про активи організації, про стан майна, джерела його утворення, про зобов'язання, відносини з контрагентами, про формування доходів витрат, видатків і фінансових результатів тощо. Бухгалтерська облікова інформація формується на таких стадіях: виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення.
Твердження В. Ричаківської про те, що обліково-аналітичну інформацію становить інформація, зосереджена у підсистемах фінансового, управлінського та податкового обліку наводить на думку, що складова терміну „аналітична" вказує лише на певну аналітичність облікової інформації, що забезпечується веденням аналітичного обліку на підприємстві, без застосування методів економічного аналізу. С.М. Галузіна, дослідивши поняття обліково-аналітичної інформації стверджує, що складова „аналітична" в ньому має два основних значення. З однієї сторони, аналітична інформація - частина облікової інформаційної сукупності, яка відповідає вимозі аналітичності. При цьому аналітичні облікові показники є підмножиною множини облікових показників. З іншої - аналітична інформація представляє собою вид економічної інформації, отриманої із облікової інформації в результаті дій функцій управління: аналіз і синтез. В такому випадку, приходить до висновку С.М. Галузіна, множина обліково-аналітичної інформації є об'єднанням множини облікових показників (в тому числі аналітичних облікових показників) і аналітичних показників (тобто показників, отриманих у результаті дії управлінських функцій „аналіз" і „синтез") Як ми вже у попередній лекції розглядали:
Основними функціями реалізації економічної безпеки бюджетної установи:
Функції системи
економічної безпеки бюджетної установи
Організаційно-розпорядча функція реалізується шляхом підготовки рішень щодо організації та підтримання функціонування системи економічної безпеки, визначення повноважень, прав, обов’язків й відповідальності всіх суб’єктів забезпечення економічної безпеки бюджетної установи, організації взаємодії та координації між окремими підрозділами.
Господарсько-розподільча функція реалізується шляхом визначення фінансування діяльності за рахунок бюджетних коштів і джерел власних надходжень та формування видатків передбачених кошторисом, а також ресурсів, необхідних для забезпечення економічної безпеки діяльності установи та збереження майна, матеріалів, фінансових ресурсів тощо.
Соціально-кадрова функція реалізується за рахунок активної взаємодії між структурними підрозділами бюджетної установи чи організації, полягає в раціональній розстановці кадрів, виявлені негативних тенденцій, можливих причин та умов соціальної напруги, запобіганні локалізації конфліктів, створенні нормальної атмосфери, проведення інструктажів у межах їх компетенції щодо дотримання економічної безпеки.
Інформаційно-аналітична функція спрямована на організацію та проведення активної та цілеспрямованої роботи зі збирання, накопичення, обробці та аналізу інформації про процеси, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі.
Контрольно-діагностична функція реалізується шляхом постійного моніторингу процесів, що протікають у зовнішньому та внутрішньому середовищі з метою своєчасного виявлення реальних і потенційних загроз фінансової стабільності та фінансування діяльності бюджетної установи, а також проведення контролю за критичними ситуаціями та виявлення впливу різних чинників на фінансово-господарську діяльність.
Планово-прогностична функція спрямована на розробку концепції безпеки, стратегії безпеки, тактичних і оперативних планів протидії небезпекам і загрозам діяльності бюджетної установи та організації.
Техніко-технологічна функція здійснюється шляхом проведення заходів матеріально-технічного та фінансового забезпечення системи економічної безпеки . створення необхідних умов для запровадження та освоєння необхідної техніки та інноваційних технологій в бюджетних установах і організаціях.
Науково-методична функція реалізується шляхом вивчення передового досвіду та інновацій у сфері забезпечення економічної безпеки. Залучення наукових організацій та науковців до наукових досліджень, спрямованих на забезпечення системи економічної безпеки та методичного супроводу діяльності бюджетних установ.
Система забезпечення економічної безпеки включає інформаційне, обліково-аналітичне, технологічне, технічне, правове і кадрове забезпечення, що дає можливість всебічно управляти системою економічної безпеки.
Інформаційне забезпечення передбачає збирання інформації про чинники зовнішнього та внутрішнього середовища з метою формування стратегії та тактики протидії загрозам діяльності підприємства та його сталого розвитку.
Обліково-аналітичне забезпечення передбачає збір, узагальнення та аналіз інформації , яка дає змогу критерії оцінки рівня та стану економічної безпеки бюджетної установи та партнерів, які можуть вплинути на фінансовий стан установи.