2.Особливості формування економічної безпеки бюджетних установ та організацій
Головною проблемою при формуванні системи економічної безпеки бюджетної установи чи організації є недостатній рівень систематизації теоретичної бази та не адаптованість окремих її методик до особливостей економіки України.
Термін «система» розглядається як об’єктивна єдність закономірно пов’язаних один з одним предметів, явищ. Система охоплює комплекс взаємопов’язаних елементів , що діють як єдине ціле в інтересах досягнення поставлених цілей.
Необхідність у захисті бухгалтерської інформації від небажаних зовнішніх впливів та значних внутрішніх змін є базовою потребою бюджетних установ і організацій.
Процес забезпечення економічної безпеки бюджетної установи передбачає зниження ризику втрати достовірності інформації щодо фінансування та ефективного використання коштів відповідно до кошторисних призначень, трудових, фінансових та інших ресурсів.
При забезпеченні економічної безпеки бюджетної установи через організацію бухгалтерського обліку основними її цілями є:
своєчасне виявлення зовнішніх і внутрішніх загроз;
збереження та ефективне використання ресурсів (фінансових, матеріальних, інформаційних, кадрових );
своєчасне фінансування діяльності за рахунок загального фонду та збільшення доходів для розвитку бюджетних установ за рахунок спеціального фонду
Проблематика економічної безпеки розглядається у трьох взаємозалежних аспектах(рис.1.2):
перший аспект - організація та забезпечення функціонування системи економічної безпеки підприємства;
другий аспект – організація процесів із забезпечення економічної безпеки підприємства та оцінювання діяльності суб’єктів, що їх здійснюють;
третій аспект - оцінювання стану та рівня економічної безпеки.
Рис.1.2. Взаємозалежні аспекти та напрями їх дослідження
Кожний із зазначених аспектів характеризується проблематикою, що визначається переліком напрямів її дослідження.
При розгляді першого аспекту особливу увагу необхідно приділити глибокому розумінню того, якою повинна бути сучасна система економічної безпеки бюджетної установи щоб ефективно протидіяти несприятливим чинникам внутрішнього та зовнішнього середовища.
Другий аспект розглядає діяльність суб’єктів із забезпечення економічної безпеки в межах економічної безпеки бюджетної установи. Під діяльністю із забезпечення економічної безпеки бюджетної установ и слід розуміти вид професійної діяльності, що визначає комплексне використання кадрових і матеріально-технічних ресурсів, а також технологій, форм і методів протидії реальним і потенційним загрозам економічній безпеці бюджетної установи. Забезпечення економічної безпеки бюджетної установи дуже складний процес у якому можуть брати участь як внутрішні, так і зовнішні суб’єкти системи економічної безпеки. Всі вони можуть мати чіткі функції та повноваження із забезпечення економічної безпеки бюджетної установи. Так проект кошторису бюджетні установи розраховують самостійно, але в межах виділених лімітів, разом з тим використання коштів за кошторисними призначеннями також контролюються казначейством.
Третій аспект дає можливість оцінити стан функціонування системи економічної безпеки. Якщо бюджетна установа має як постійне фінансування за рахунок бюджетних асигнувань та надходження коштів за рахунок власних доходів, на здійснення своєї господарської діяльності, постійно розвивається, то його система економічної безпеки перебуває на досить високому рівні, тому що забезпечується постійний контроль за діяльністю та використанням бюджетних коштів як самої установи чи організації, так і з боку держави за використанням коштів за призначенням.
Натомість, при недостатньому фінансуванні та відсутності власних надходжень, виникають проблеми щодо можливості діяльності в повному обсязі, а також з розрахунками зі своїми контрагентами і працівниками, а в результаті недостатність ресурсів , то можна говорити, що його система економічної безпеки неефективна і не виконує покладених на неї завдань.
Під внутрішніми суб’єктами забезпечення економічної безпеки бюджетної установи відносяться: начальник (керівник, голова), штатний підрозділ з економічної безпеки, керівників і штатні працівники усіх підрозділів керівників.
До зовнішніх суб’єктів забезпечення економічної безпеки бюджетної установи належать органи державної влади та управління, правоохоронні органи, органи казначейства , партнери тощо.
Головна мета економічної безпеки бюджетної установи чи організації передбачає:
забезпечення стійкого фінансово-економічного стану бюджетної установи чи організації;
контроль за ефективним використання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів;
виявлення на ранніх стадіях проблемних місць в діяльності установи чи організації;
виявлення проблем щодо фінансування діяльності бюджетної установи;
підтримання збалансованості інтересів усіх груп зацікавлених осіб.
Для виконання мети перед суб’єктами поставлені наступні завдання:
ідентифікація ризиків і пов’язаних з ними загроз;
визначення індикаторів економічної безпеки суб’єктів;
упровадження системи діагностики стану економічної безпеки;
контроль та оцінка системи економічної безпеки;
створення необхідних фінансово-економічних умов, що забезпечують стабільний розвиток та існування бюджетної установи чи організації;
створення умов для узгодження інтересів усіх зацікавлених осіб;
підтримання фінансової стійкості та платоспроможності бюджетної установи та організації за рахунок фінансування та надходження власних надходжень;
мінімізація фінансових ризиків;
забезпечення за можливості більш швидкого виходу зі стану недофінансування діяльності та нейтралізація наслідків.
Економічна безпека бюджетної установи не може бути відокремлена від економічної безпеки держави, її національної економіки, і розглядати економічну безпеку установи без урахування впливу певних зовнішніх і внутрішніх чинників на різних суб’єктів та на державу в цілому неможливо.
Отже, при дослідженні стану системи економічної безпеки бюджетної установи необхідно розглядати її за трьома напрямами:
дослідження небезпечних процесів і явищ, які відбуваються як в Україні, так і в світовій економіці та можуть негативно вплинути на діяльність бюджетної установи;
дослідження стану безпеки національної економіки й тенденції розвитку несприятливих чинників, що негативно можуть вплинути на неї та на фінансування діяльності бюджетної установи і можливості виконання функцій наданих державою;
дослідження рівня захищеності бюджетних установ і організацій від впливу внутрішніх і зовнішніх негативних чинників на систему економічної безпеки.
При цьому поряд із різними методами, що застосовуються при дослідженні та вивченні фінансового стану бюджетної установи, такими, як методи оцінки фінансового стану можуть використовуватись методи соціологічні, психологічні, правові та інші види досліджень.
Розглядати економічну безпеку бюджетної установи слід, як багаторівневу структуру, а саме:
- складову специфічної соціальної організації;
- суб’єкта виду діяльності;
- суб’єкта фінансування за рахунок загального фонду із державного чи місцевого бюджету;
- суб’єкта фінансування за рахунок спеціального фонду;
- суб’єкта господарської діяльності;
- як складову національної сфери економіки.
Кожна із цих складових має свої внутрішні та зовнішні чинники впливу на діяльність та економічну безпеку бюджетної установи чи організації, свої індикатори та критерії оцінювання стану економічної безпеки .
Разом з тим економічна безпека бюджетної установи, як специфічної соціальної організації визначається узгодженістю інтересів установи, як юридичної особи та її керівництва (менеджерів, управлінців) різних рівнів, як фізичних осіб. При цьому керівництво бюджетної установи повинно чітко усвідомити, що командний підхід до управління персоналом не завжди призводить до реального забезпечення економічної безпеки установи. Тому необхідно шукати нові підходи до управління, що дозволить в цілому забезпечити підтримання економічної безпеки кожним працівником, що досягається за рахунок певних принципів і методів і контролю за їх виконанням.
Економічна безпека бюджетної установи, як складова національної безпеки визначає місце бюджетної установи в системі показників аналогічних бюджетних установ (за видами діяльності) району, області, регіону, України. Основними показниками цього рівня, що потребують аналізу будуть показники доходів і видатків по загальному і спеціальному фондах, чисельності працівників, кількості наданих послуг, співвідношення між видатками за рахунок загального та спеціального фондів, за видами видатків відповідно до затверджених кошторисів, які зібрані в фінансовій та бюджетній звітностях.
Для забезпечення своїх потреб у повній мірі бюджетні установи мають право згідно з чинним законодавством надавати різні послуги, використовуючи при цьому матеріальну базу держави, отримувати благодійну допомогу тощо. Усі ресурси, отримані в результаті такої діяльності, видатки здійснені за їх отримання, є відповідно доходами та видатками спеціального фонду бюджету
Функція управління можна поділити на дві групи при виконанні завдань пов’язаних з економічною безпекою:
функції, характерні для будь-якої системи управління;
функції системи управління як спеціального напряму менеджменту.
До першої групи відносять наступні функції управління економічною безпекою суб’єкта господарської діяльності:
формування повної та достовірної інформації, необхідної для прийняття адекватних, ефективних і законних рішень у сфері забезпечення економічної безпеки;
створення системи обліково-аналітичного забезпечення діагностики стану економічної безпеки , що вможливить визначення рівня деструктивного впливу економічного середовища на фінансово-економічні приорітети бюджетної установи;
створення системи стимулів і заохочень для керівництва щодо прийняття ефективних управлінських рішень і системи санкцій за неспроможність їх дій;
організація системи контрольних заходів з метою виявлення порушень при прийнятті управлінських рішень і виявлення невідповідності останніх встановленим вимогам.
До другої групи можна віднести:
розробка стратегії забезпечення економічної безпеки бюджетної установи на основі її поточного та довгострокового розвитку;
управління ресурсами бюджетної установи;
управління фінансовою стабільністю бюджетної установи;
управління фінансовими ризиками з метою мінімізації їх наслідків.
Оцінка економічної безпеки проводиться шляхом оцінювання стану та рівня економічної безпеки і вивчення процесу забезпечення економічної безпеки через діяльність її суб’єктів,