Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
факультативи.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7.94 Mб
Скачать

7. Екологія (артекологія) рослин

Курс за вибором для учнів 8-х (9-х) класів загальноосвітніх шкіл (35 год, з них 1 год резервна)

Автор: Драган Г.І.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма “Екологія (аутекологія) рослин” пропонується для допро- фіш.ного навчання учнів 8-9 класів, які мають наміри обрати в майбут­ньому спеціальності, пов’язані з біологічними науками та бажають погли- (пі і и свої знання з екології.

В основі програми лежить Концепція про безперервну біологічну ос- мігу Курс “Екологія рослин” продовжує знайомити учнів загальноосвіт­ньої школи з рослинним світом, розкриваючи цього разу механізми при­писування рослин до умов зовнішнього середовища.

Освоєння даного курсу полегшить сприйняття учнями екологічних шань у профільних класах.

Вивчення курсу розраховано на 17 годин.

Головними завданнями курсу є:

оволодіння учнями сучасними знаннями про середовище існування рослин, фактори, що є необхідними для життя рослин і ті, що лі­мітують їх життєдіяльність, екологічні групи і життєві форми рос­лин, природу і механізми адаптації рослин до несприятливих умов середовища тощо;

  • формування в учнів цілісного наукового системного погляду на жи­ву природу і рослинний світ, уміння пояснювати природні процеси і шукати причинно-наслідкові зв’язки в природних явищах;

  • формування в учнів навичок практичного застосування набутих знань з екології рослин;

  • розвиток розумових здібностей, логічного мислення;

  • формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи, активної життєвої позиції щодо охорони природи і збереження біо- різноманітності, яке має своїм підгрунтям глибокі знання еколо­гічних закономірностей і законів.

Вимоги до навчальних досягнень учнів.

  • Учні повинні знати: основні екологічні вимоги рослин до середовища існування;

-особливості впливу екологічних факторів на процеси життєдіяль­ності рослин.

Учні повинні вміти:

  • визначати фактори, що лімітують життєдіяльність рослин в кон­кретних випадках. розрізняти основні сезонні (фенологічні) і вікові стани рослин;

  • розрізняти екологічні групи і життєві форми рослин у природі;

  • володіти агротехнічними прийомами, які забезпечують створення найкращих умов росту для рослин;

  • володіти навичками оцінювання стану навколишнього середовища за реакціями рослин індикаторів.

Дата

К-сть

годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Вступ

1

Вступ.

Предмет, цілі і завдання еко­логії (аугекології) рослин. Пра­ктичне значення результатів аутекологічних досліджень ро­слин для людини

Учень (учениця)

називає:

  • предмет, цілі і завдання еко­логії рослин;

  • зв’язок аутекології рослин з іншими розділами екології рослин і загальної екології;

наводить приклади:

  • застосування результатів аут­екологічних досліджень у практичній діяльності люди­ни: сільському і лісовому го­сподарстві, медицині, охоро­ні навколишнього середови­ща тощо

Темаї. Рослини і середовище їх існування

4

Світло, температура і вода як екологічні фактори

Учень (учениця) називає:

• основні екологічні фактори, які впливають на життєдіяль-

ність рослинних організмів;

характеризує:

  • особливості середовища іс­нування рослин;

пояснює:

  • значення світла як екологіч­ного фактора;

  • роль фотоперіодизму в житті рослин;

  • значення тепла як екологіч­ного фактора;

  • роль тепла в диференціації рослинного покриву Землі;

  • явище добового і сезонного термоперіодизму;

  • роль води як екологічного фактора, зв’язок водного об­міну з грунтовим і повітря­ним живленням рослин;

  • суть поняття “водний ба­ланс”;

обґрунтовує:

  • використання показника су­ми активних температур в наукових дослідженнях і практиці сільського і лісо­вого господарства;

  • розподіл рослин на екологічні групи по відношенню до пев­них екологічних факторів;

застосовує знання:

  • для догляду за рослинами на городі і присадибній ділянці, фенологічного прогнозу то­що

2

Особливості впливу на росли­ни грунтових (едафічних) та орографічних факторів (фак­торів рельєфу)

Учень (учениця)

називає:

  • основні компоненти едафіч- ного середовища;

  • орографічні фактори або фактори рельєфу;

  • фактори, що визначають ро­дючість грунтів;

медицині. Клас Птахи, ряд Ку­рині. Значення поживних ре­човин яєць ддя росту і розвит­ку зародка. Ряд Гусеподібні. Зна­чення гусячого жиру в меди­цині та в житті людини. Клас Ссавці. Родина Собачі, собака домашня. Зооантропонози та запобігання їм. Родина Ку­ницеві, барсук звичайний. Бурсучий жир та використан­ня його в фармацевтиці. Ряд Парнокопитні, олень плямис­тий. Пантокрин та фармацев­тика. Коза домашня. Викори­стання козячого пуху в народ­ній медицині. Властивості мо­лока як природного антиокси­данту. Свиня свійська. Вико­ристання жиру людиною в лікувальних цілях. Ряд Гризу­ни. Нутрія. Жир та м’ясо нутрії як дієтичний продукт

  • способи застосування ліків;

  • методи вирощування тварин в домашніх умовах.

спостерігає:

  • за поведінкою тварин у при­роді та вдома;

  • за сезонними змінами в жит­ті тварин

8

Тема 3. Тварини і людина

Пахучі секрети тварин. Цілю­щі властивості продуктів жит­тєдіяльності тварин. Аптека Нептуна. Парадокси тварин­ного світу.

Захист творчих робіт

Учень(учениця) називає:

  • пахучі секрети тварин;

  • цілющі властивості продук­тів життєдіяльності тварин;

пояснює:

  • парадокси тваринного світу;

  • застосування продуктів жит­тєдіяльності людиною

2

Узагальнення

Дотримання здорового спосо­бу життя, самоосвіта і самовдо­сконалення — запорука здоро­в’я людини

Учень (учениця):

називає:

  • правила дотримання здоро­вого способу життя;

  • джерела самоосвіти (з метою збереження здоров’я);

робить висновок:

  • про значення тварин в житті людини та у природі;

  • про використання пахучих речовин та продуктів жит­тєдіяльності тварин в сучас­ній фармацевтиці та нетра­диційній медицині

8.Екологія (аутекологія) рослин

Курс за вибором для учнів 8-х (9-х) класів загальноосвітніх шкіл (35 год, з них 1 год резервна)

Автор: Драган Т.І.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма “Екологія (аутекологія) рослин” пропонується для допрофільного

навчання учнів 8-9 класів, які мають наміри обрати в майбут- іи,ому спеціальності, пов’язані з біологічними науками та бажають погли- Пити свої знання з екології.

І! основі програми лежить Концепція про безперервну біологічну ос­ину. Курс “Екологія рослин” продовжує знайомити учнів загальноосвіт­ні,ої школи з рослинним світом, розкриваючи цього разу механізми при- с госування рослин до умов зовнішнього середовища.

Освоєння даного курсу полегшить сприйняття учнями екологічних шлнь у профільних класах.

Вивчення курсу розраховано на 17 годин.

Головними завданнями курсу є:

  • оволодіння учнями сучасними знаннями про середовище існування рослин, фактори, що є необхідними для життя рослин і ті, що лі­мітують їх життєдіяльність, екологічні групи і життєві форми рос­лин, природу і механізми адаптації рослин до несприятливих умов середовища тощо;

  • формування в учнів цілісного наукового системного погляду на жи­ву природу і рослинний світ, уміння пояснювати природні процеси і шукати причинно-наслідкові зв’язки в природних явищах;

  • формування в учнів навичок практичного застосування набутих знань з екології рослин;

  • розвиток розумових здібностей, логічного мислення;

  • формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи, активної життєвої позиції щодо охорони природи і збереження біо- різноманітності, яке має своїм підгрунтям глибокі знання еколо­гічних закономірностей і законів.

Вимоги до навчальних досягнень учнів.

Учні повинні знати:

  • основні екологічні вимоги рослин до середовища існування;

  • особливості впливу екологічних факторів на процеси життєдіяль­ності рослин;

  • основні форми взаємодії рослин між собою і з іншими організмами наслідки техногенної діяльності людини для рослинного світу Зем­лі;

  • способи і механізми пристосування рослин до несприятливих умов середовища.

Учні повинні вміти:

  • визначати фактори, що лімітують життєдіяльність рослин в кон­кретних випадках;

  • встановлювати можливі причини зниження продуктивності рос­лин;

  • розрізняти основні сезонні (фенологічні) і вікові стани рослин;

  • розрізняти екологічні групи і життєві форми рослин у природі;

  • володіти агротехнічними прийомами, які забезпечують створення найкращих умов росту для рослин;

  • володіти навичками оцінювання стану навколишнього середовища за реакціями рослин-індикаторів.

Дата

К-сть

годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Вступ

1

Вступ.

Предмет, цілі і завдання еко­логії (аутекології) рослин. Пра­ктичне значення результатів аутекологічних досліджень ро­слин для людини

Учень (учениця)

називає:

  • предмет, цілі і завдання еко­логії рослин;

  • зв’язок аутекології рослин з іншими розділами екології рослин і загальної екології;

наводить приклади:

  • застосування результатів аут­екологічних досліджень у практичній діяльності люди­ни: сільському і лісовому го­сподарстві, медицині, охоро­ні навколишнього середови­ща тощо

Тема. Рослини і середовище їх існування

4

Світло, температура і вода як екологічні фактори

Учень (учениця) називає:

• основні екологічні фактори, які впливають на житгєдіяль-

ність рослинних організмів;

характеризує:

  • особливості середовища іс­нування рослин;

пояснює:

  • значення світла як екологіч­ного фактора;

  • роль фотоперіодизму в житті рослин;

  • значення тепла як екологіч­ного фактора;

  • роль тепла в диференціації рослинного покриву Землі;

  • явище добового і сезонного термоперіодизму;

  • роль води як екологічного фактора, зв’язок водного об­міну з грунтовим і повітря­ним живленням рослин;

  • суть поняття “водний ба­ланс”;

обґрунтовує:

  • використання показника су­ми активних температур в наукових дослідженнях і практиці сільського і лісо­вого господарства;

  • розподіл рослин на екологічні групи по відношенню до пев­них екологічних факторів;

застосовує знання:

  • для догляду за рослинами на городі і присадибній ділянці, фенологічного прогнозу то­що

2

Особливості впливу на росли­ни грунтових (едафічних) та орографічних факторів (фак­торів рельєфу)

Учень (учениця)

називає:

  • основні компоненти едафіч- ного середовища;

  • орографічні фактори або фактори рельєфу;

  • фактори, що визначають ро­дючість грунтів;

характеризує:

  • стани газової і водної фази ґрунту;

  • фактори рельєфу, які впли­вають на формування умов місцезростання рослин.

пояснює:

  • значення гумусу для родю­чості грунтів;

  • відношення рослин до со­льового режиму і кислотно­сті фунту;

  • значення забезпеченості ґрун­тів вологою;

  • значення теплового і повіт­ряного режиму ґрунтів;

  • закон мінімуму Лібіха;

порівнює:

родючість різних типів ґрун­тів;

розпізнає:

' екологічні групи рослин за їх відношенням до рН, меха­нічного складу, сольового режиму грунту;

основні форми рельєфу (на но-, мікро-, мезорельєф).

Особливості впливу на росли­ни біотичних і антропічних факторів

Учень (учениця)

називає:

  • основні біотичні фактори се­редовища, які мають вплив на життєдіяльність рослин;

наводить приклади: антропічних впливів і їх нана­слідків для рослинних угру­повань і окремих видів рос­лин;

характеризує:

  • фітогенні фактори середови­ща: внутрішньовидові і між­видові взаємодії (конкурен­ція, паразитизм, коменса- лізм, аменсалізм) рослин;

явище алелопатії - хімічної взаємодії рослин через фізіо логічно активні речовини;

  • взаємодію рослин з мікроор­ганізмами через фіїонци- і ди;

  • найбільш важливі зоогенні фактори, які відіграють роль ужитті рослин;

  • явище зоофілії і зоохорії;

  • особливості охорони рідкіс­них і зникаючих рослин і рослинних угруповань;

пояснює:

роль антропічних (антропо­генних і техногенних факто­рів у житті рослин (хімізація сільського господарства, ін­тродукція рослин, техноген­не забруднення середовища тошо)

2

Практична робота

Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників (лі- хеноіндикація)

Учень (учениця)

називає:

  • основні форми лишайників за будовою талому;

  • найбільш поширені види лишайників, які використо вуються в ліхеноіндикації;

обгрунтовує:

  • використання лишайників як індикаторів атмосферного забруднення;

пояснює:

  • технологію проведення ліхе­ноіндикації;

особливості складання карти забруднення місцевості про­мисловими викидами

Тема 2. Екологічні аспекти основних процесів життєдіяльності і фаз

розвитку рослин

4

Екологія фотосинтезу і дихан­ня рослин

Гетеротрофне живлення рос­лин

Сезонні і вікові аспекти жит­тєдіяльності рослин

Учень(учениця) називає:

• основні зовнішні фактори, що впливають на фотосинтез: світло, температура, концен­трація вуглекислого газу у повітрі, вода, забруднювачі, тощо;

  • основні зовнішні фактори, що впливають на дихання рослин: температура повітря і грунту, світло, склад грун­тових газів тощо;

характеризує:

  • залежність інтенсивності фо­тосинтезу від інтенсивності світла;

  • пристосування рослин до різної інтенсивності світла (темнові і поняття компенсаційна точ­ка” і “світлове насичення”;

  • поняття компенсаційна точ­ка” і “світлове насичення”;

  • світлові листки, листкова мозаїка);

  • температурні межі фотосин­тезу, температурний опти­мум фотосинтезу;

  • вплив водопостачання на ефективність фотосинтезу;

  • залежність інтенсивності ди­хання від різних екологічних факторів: вологості, темпе­ратури, концентрації кисню тощо;

  • пристосування до нестачі кисню у болотяних рослин (аеренхіма, пневматофори);

пояснює:

  • причини зниження ефектив- І ності фотосинтезу при дії не­сприятливих зовнішніх фак- і торів: посухи, бідності грун- І тів, надлишку вологи, впли­ву шкідників і хвороб, пести­цидів тощо;

  • причини сезонних змін ін- І тенсивності фотосинтезу і дихання. поняття компенсаційна точ­ка” і “світлове насичення”;

застосовує знання:

  • для раціонального догляду за рослинами з метою отриман­ня найвищих врожаїв (чистої фотосинтетичної продукції);

робить висновок:

про зв’язок врожайності рос­лин з показниками фотосин­тезу і дихання

Учень (учениця)

називає:

  • екологічні групи факульта-. тивних і облігатних гетеро-1 трофів серед рослин;

  • найбільш поширені види ро-! слин паразитів і напівпара-’ зитів;

  • види рослин, що мають міке ■, трофний і бактеріотрофний * тип живлення;

характеризує: особливості життєвих циклів і рослин паразитів і їх присго-і сування до паразитизму; мікотрофний тип живлення | (за допомогою грибів); бактеріотрофний тип жив-: лення (за допомогою, азот-1 фіксуючих бактерій); особливості живлення кома­хоїдних рослин;

порівнює: спосіб живлення і пристосу­вання рослин напівпарази- тів, паразитів і автотрофних рослин;

робить висновок: про різноманітність типів живлення рослинних орга­нізмів, що є наслідком ево­люції рослин у специфічних умовах середовища\

Учень (учениця)

називає:

  • фази росту рослин;

  • фази сезонного циклу роз­витку рослин;

  • основні вікові періоди онто­генезу деревних рослин: про­росток, ювенільний період, іматурний період, генерати­вний період, сенільний пе­ріод;

  • основні типи рослин за три­валістю вегетації: вічнозе­лені, літньозелені, зимовозе- лені, ефемери, ефемерої­ди;

характеризує:

  • основні сезонні явища в житті рослин: стан спокою, вегетація, листопад;

  • зміни екологічних вимог ро­слин у процесі їх індивіду­індивіду­ального розвитку;

  • стан спокою, його типи і екологічне значення для ро­слин;

  • поняття “біологічний годин­ник”;

  • період спокою насіння;

  • типи проростання насіння і їх екологічна обумовленість;

  • вікові особливості онтогене­зу деревних рослин;

  • процес старіння і природної загибелі рослин;

пояснює:

  • причини сезонного періоди- зму, росту і розвитку рослин;

обгрунтовує: необхідність проведення до­гляду за рослинами з ураху­ванням періодичності їх ро­сту і розвитку.

2

Екологічні особливості репро­дуктивної діяльності та поши­рення рослин у природі

Учень (учениця)

характеризує:

  • вплив абіотичних і біотичних факторів на процеси запи­лення і запліднення у рос­лин;

  • способи запилення (анемофі­лія, зоофілія, гідрофілія тощо;

  • періодичність цвітіння та ут­ворення насіння і плодів;

  • вплив екологічних факторів на ріст і дозрівання плодів;

  • роль абіотичних і біотичних факторів в поширенні плодів і насіння (анемохорія, зоохо­рія, антропохорія тощо)

Тема 3. Адаптація рослин до навколишнього середовища

3

Принципи і механізми адапта­ції рослин

Учень (учениця)

наводить приклади:

  • адаптації рослин до навко­лишнього середовища;

характеризує:

  • типи адаптацій рослин до на­вколишнього середовища;

пояснює:

  • природу стійкості рослин до несприятливих зовнішніх факторів;

  • суть термінів “норма реакції”, “гомеостаз”, “стрес” і “фіто- стрес”, “фактори-стресори”;

  • фази стресової реакції (ада­птація, реституція, або від­новлення, загибель);

  • закон толерантності Шел- форда;

  • суть терміна “екологічна ва­лентність”;

порівнює:

  • різні типи адаптації: гене­тичну адаптацію і адаптацію на рівні фенотипу (аклама­цію і акліматизацію)

2

Стійкість рослин до несприят­ливих факторів зовнішнього середовища

Учень (учениця)

називає:

  • основні стресові фактори, що лімітують життєдіяльність ро­слин;

характеризує:

  • природу посухо- і жаростій­кості рослин;

  • природу холодо- і морозо­стійкості рослин;

  • природу солестійкості;

  • пристосування рослин гало­фітів;

  • стійкість рослин до забру­днення важкими металами (рослини — акумулятори, ін­дикатори, елімінатори);

  • газостійкість рослин;

  • радіаційний стрес, радіочут­ливість і радіостійкість;

  • стійкість до хвороб і шкідни­ків;

порівнює:

  • онтогенетичну і генетичну адаптацію

2

Практична робота №2

Визначення стану дерев і лісо- патологічного стану наса­джень візуальним методом

Учень (учениця)

називає:

  • зовнішні ознаки, за якими оцінюється стан дерев в на­садженнях;

  • показники, які застосову­ються при визначенні лісопа- тологічного стану насаджень;

характеризує:

  • технологію визначення ста­ну дерев і проведення розра­хунків лісопатологічного ста­ну насаджень

2

Знайомство з основними жит­

Учень (учениця)

тєвими формами рослин у

називає:

природі

• основні життєві форми ро­

слин за класифікацією Раун- кієра: фаиерофіти, хамефіти, гемікриптофіти тощо і Се­ребрякова

характеризує:

принципи класифікації

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Лльохін В.В. Географія рослин (з основами фітогеографії, екології і геоботаніки). — К.: Радянська школа, 1952. — 394 с.

  2. Білявський Г.О., Бутченко J1.1., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. — К.: Лібра, 2002. — 352 с.

  3. Драган Г.И. Интродукция редких и исчезающих растений в дендро- парке “Александрия” //Старовинні парки та проблеми їх збережен­ня. Мат. II Міжнар. Наук.-практ. конференції. — К.: Фітосоціо- центр, 2003. - С. 72-76.

  4. Лархер В. Экология растений. — М.: Мир, 1978. - 382 с.

  5. Мусієнко М.М., Брайон О.В., Серебряков В.В. Екологія. Охорона природи. - К.: Знання, 2002. - 503 с.

  6. Хржановский В.Г., Викторов B.C., Литвак П.В., Родионов Б.С. Бо­таническая география с основами экологии растений: Учебное по­собие для вузов. — М.:Агропромиздат, 1986. - 255 с

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]