Друга частина. Перебіг хвороби та лікування

Ця частина є головним документом куратора, що показує його лікувальну роботу, тому її оформлення повинно бути чітким, логічним, конкретним і послідовним упродовж усієї курації. Ця частина складається з таких розділів: дата (чи час), перебіг хвороби, основні клінічні ознаки і дані повторних лабораторних досліджень, лікувальні заходи, режим утримання, дієта і рецепти (дивись бланки історії хвороби, що додаються). Як мінімум двічі на добу: вранці (о 8 годині) і увечері (о 16–17 годині) проводять термометрію, визначають частоту пульсу та дихання і записують дані у відповідні графи бланка історії хвороби.

У графі «Перебіг хвороби» описують усі дані спостережень і досліджень хворої тварини. Описуючи перебіг хвороби, варто точно формулювати відхилення загального стану, окремих систем і особливо зміни основного патологічного процесу. Описувати перебіг хвороби необхідно так, щоб із викладеного випливало відповідне лікування. У цій графі описують також зміни функцій органів і систем, що викликані дією лікарських засобів, звертаючи увагу на зміни основного патологічного процесу. Тут здійснюють позначки щодо проведених лабораторних та спеціальних досліджень із зазначенням їхніх результатів.

Лікування та режим утримання. У цій графі необхідно дати характеристику всієї лікувальної роботи і режиму утримання пацієнта під час курації, описати техніку підготовки ліків, їхніх доз і шляхів введення в організм. Необхідно також повідомити про призначену дієту і привести рецепти на всі медикаменти, що були застосовані під час курації тварини. Рецепти необхідно писати згідно “Правил виписування рецептів на лікарські засоби та вироби ветеринарного призначення,” затверджених наказом Міністерства Аграрної Політики України №2 від 5 травня 2001 року. При застосуванні того самого препарату кілька разів рецепт можна писати один раз із призначенням його на курс лікування.

Закінчення курації та рекомендації. По закінченні курації студенти роблять висновок про результат лікування хвороби тварини. Він може бути різним: 1. Клінічно здорова тварина. 2. Тварина виписана в значно кращому стані. 3. Тварина передана для подальшої курації. 4. Тварина відправлена на відгодівлю. 5. Тварина відправлена на забій. 6. Тварина вимушено забита. 7. Тварина загинула.

У всіх сприятливих наслідках захворювання необхідно дати рекомендації господарству чи власнику тварини з режиму утримання, годівлі та експлуатації тварин.

Третя частина. Епікриз

Епікриз − особлива думка лікаря щодо причин, перебігу, патогенезу, клінічних ознак хвороби, характеру і особливостей лікування даної тварини та його результату. Це спеціальний розгорнутий висновок, завершальна частина історії хвороби. В епікризі дається докладний аналіз і робиться узагальнення розглянутого випадку хвороби. За якістю виконання цієї частини роботи оцінюється клінічна підготовка студента-куратора, його терапевтична ерудиція, організаційні здібності.

Під час викладу епікризу студент-куратор повинен виказати свої знання і вміння узагальнювати (аналізувати) результати клінічних, лабораторних і спеціальних досліджень, проведених упродовж курації, обґрунтувати діагноз і лікувальні заходи. Із закінченням курації студент-куратор повинен розробити ефективні заходи профілактики.