- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни Факультет ветеринарної медицини
- •Академічна історія хвороби Методичні вказівки з виконання і оформлення курсової роботи студентами спеціальності 211 – «Ветеринарна медицина»
- •Академічна історія хвороби
- •Проведення курації тварин
- •Попередні відомості про хвору тварину:
- •Власні дослідження:
- •1. Гематологічні дослідження:
- •2. Урологічні дослідження:
- •Оформлення академічної історії хвороби
- •Описання окремих частин академічної історії хвороби тварини Перша частина. Клінічний статус
- •Дослідження окремих систем
- •Друга частина. Перебіг хвороби та лікування
- •Третя частина. Епікриз
- •Порядок викладення матеріалу в «Епікризі»
- •Історія хвороби тварини
- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни Факультет ветеринарної медицини
- •Історія хвороби тварини
- •Кому належить тварина _________________________________
- •Загальне дослідження
- •Дослідження окремих систем
- •Лабораторні дослідження
- •Перебіг хвороби та лікування
- •Дослідження крові
- •Дослідження сечі
- •Хімічний аналіз сечі
- •3.Мікроскопічні дослідження сечі
- •Молочна кислота __________________ Загальна кислотність __________________
- •Мікроскопічні дослідження шлункового соку
- •НуБіП україни клініка факультету ветеринарної медицини дослідження фекалій
- •Фізичні властивості фекалій
- •Хімічний аналіз фекалій
- •Мікроскопічні дослідження фекалій
- •Рентгенологічне дослідження
- •Епікриз (Epicrisis)
- •Список використаної літератури
Проведення курації тварин
Мета. Навчити майбутнього лікаря ветеринарної медицини правильно складати і оформляти історію хвороби, як основного документа лікувальної роботи, навчити його логічно мислити.
Вибір матеріалу. Для проведення курації використовують тварин, які надходять у клініку для амбулаторного чи стаціонарного лікування. Робота може виконуватися на найближчій фермі, або під час виробничої практики. Для курації одного пацієнта призначають не більше двох студентів (див. типову програму курсу «Внутрішні хвороби тварин», затверджену Міністерством аграрної політики та продовольства України 18.10.2011 р.).
Час курації. Будь-яка пора року (рекомендовано під час проходження виробничої практики). Тривалість курації залежить від діагнозу і стану хворої тварини, але не повинна перевищувати семи діб. У випадку, якщо захворювання продовжується більше, ніж 10 діб, дозволяється коротко описати наступні доби хвороби і повідомити остаточний результат захворювання.
Схема клінічного дослідження тварини:
-
Попередні відомості про хвору тварину:
а) реєстрація тварини;
б) збір анамнезу.
-
Власні дослідження:
Стан хворої тварини на початку спостереження за нею (status praesens).
А) загальні дослідження:
1) визначення габітусу тварини;
2) дослідження видимих слизових оболонок;
3) дослідження волосяного (шерстного) покриву, шкіри і підшкірної клітковини;
4) дослідження лімфатичних вузлів;
5) вимірювання температури тіла.
Б) спеціальні дослідження:
1) серцево-судинної системи;
2) системи дихання;
3) системи травлення;
4) сечостатевої системи;
5) нервової системи;
6) крові і системи кровотворення.
В) додаткові дослідження:
а) лабораторні дослідження: фізико-хімічні (крові, сечі, калу, шлункового соку, спинномозкової рідини, ексудату і транссудату); мікроскопічні (крові, осадів сечі, калу, шлункового соку, спинномозкових та ін. рідин, одержаних методом проколу). Інколи проводять мікроскопію шматочків тканини); бактеріологічні та серологічні дослідження.
б) інструментальні дослідження.
Г) специфічні дослідження:
Використовують у тих випадках, коли результати загальних і спеціальних досліджень виявились недостатніми: електрокардіографія (ЕКГ), ультразвукове дослідження (УЗД), рентгенологічне дослідження, ехоостеометрія, ендоскопічні дослідження (лапароскопія, гастроскопія, ректоскопія, цистоскопія та ін.).
Підготовка до курації. Крім клінічного обстеження, проводять основні лабораторні дослідження, що необхідні для діагностики внутрішніх хвороб тварин і враховують стан довкілля та індивідуальні особливості кожного пацієнта. У відповідності з цим визначають, що з наведеної схеми потребує більш детального вивчення, а на що може бути звернено менше уваги. В окремих випадках, у залежності від характеру хворобливого процесу, доводиться відступати від даної схеми клінічного дослідження тварин, вносячи до неї деякі зміни.
До обов’язкових лабораторних досліджень відносяться ):
1. Гематологічні дослідження:
а) фізико-хімічні та морфологічні дослідження крові;
б) біохімічні дослідження крові.