2. Порядок купівлі-продажу акцій за законодавством України

З прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р., процедура купівлі-продажу акцій зазнала певних змін. Так, за Законом України «Про акціонерні товариства»:

• акції публічного акціонерного товариства можуть продаватися на біржах або позабіржовому ринку,

• акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися або продаватися на фондових біржах, за винятком продажу на біржі акцій з аукціону (ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Також слід вказати, що дані правила щодо публічних акціонерних товариств торкаються виключно оплатних угод, проте в разі дарування акцій продаж акцій здійснюється на позабіржовому ринку.

Обов’язковою умовою відчуження акцій незалежно від типу акціонерного товариства є залучення посередника - торговця цінними паперами. Отже в разі купівлі-продажу акцій є обов’язковим залучення торговців цінними паперами вимоги щодо діяльності якого визначені чинним законодавством, зокрема ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Законодавець чітко визначає, що правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», є нікчемними.

Договір доручення, договір комісії або договір про управління цінними паперами укладається з торговцем цінними паперами в письмовій формі. Права та обов'язки торговця цінними паперами стосовно його клієнта, умови укладення договорів щодо цінних паперів, порядок звітності торговця перед його клієнтом, порядок і умови виплати торговцю винагороди визначаються у договорі, що укладається між ними.

Торговець цінними паперами зобов'язаний виконувати доручення клієнтів за договорами доручення, договорами комісії та договорами про управління цінними паперами на найвигідніших для клієнта умовах. Доручення клієнтів виконуються торговцем цінними паперами у порядку їх надходження, якщо інше не передбачено договором або дорученням клієнтів. У разі укладення торговцем цінними паперами договорів за власний рахунок разом з укладенням ним договорів за рахунок клієнта виконання договорів для клієнта є пріоритетним.

Торговець цінними паперами має здійснювати облік цінних паперів, грошових коштів окремо для кожного клієнта та окремо від цінних паперів, грошових коштів та майна, що перебувають у власності торговця цінними паперами, відповідно до вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України, а у випадках, установлених законодавством, - також з Національним банком України. На грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговця цінними паперами в управління, не може бути звернене стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами, що не пов'язані із здійсненням ним функцій управителя.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім випадків:

• розміщення емітентом власних цінних паперів;

• викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;

• внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;

• дарування цінних паперів;

• спадкування та правонаступництва цінних паперів;

• вчинення правочинів, пов'язаних з виконанням судових рішень;

• вчинення правочинів у процесі приватизації.

Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами діяльність, якщо особа укладає правочини на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі - продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами.

Для вчинення правочину щодо оплатного відчуження акцій, особа – власних іменних акцій має надати документи, що підтверджують право власності на акції. До таких документів чинне законодавство відносить:

1. сертифікат акцій (в разі існування цінних паперів в документарній формі);

2. виписку з реєстру власників цінних паперів (в разі випуску акцій в бездокументарній формі, що передбачено законами України «Про акціонерні товариства» та «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Вимоги щодо ведення депозитарієм, реєстратором реєстру власників іменних цінних паперів (депозитарною установою) визначається Законом України «Про депозитарну систему України» від 06 липня 2012 р. та Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. № 1000. Також цими документами визначаються особливості реєстрації операцій з цінними паперами.

Зокрема, згідно Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України

За загальним правилом право власності на акції виникає у момент внесення відповідного запису до реєстру акціонерів певного акціонерного товариства. У відповідності до положень Закону України «Про депозитарну систему України» реєстр власників іменних цінних паперів - перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм цінних паперів або, у випадках, встановлених законодавством, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної НКЦПФР.

Торговець цінними паперами зобов'язаний подавати до загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів для подальшого розміщення таку інформацію про всі вчинені поза фондовою біржею ним або за його участю правочини щодо акцій:

• найменування емітента акцій та його ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

• вид, тип, клас, форма існування та форма випуску цінних паперів;

• міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів;

• кількість акцій за кожним правочином;

• ціна акцій;

• дата вчинення правочину;

• інші відомості, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До зазначеної інформації не включаються відомості про сторони правочинів, оскільки метою надання інформації є інформування зацікавлених осіб, насамперед інвесторів про вартість акцій та опосередковано про майнове становище емітента акцій. Порядок та строки подання торговцем цінними паперами зазначеної інформації, а також порядок її подальшого розміщення встановлюються Порядком подання та розміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів торговцями цінними паперами та фондовими біржами, який затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05 лютого 2013 р. № 131. Зокрема, торговець цінними паперами подає до загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів для подальшого розміщення інформацію про всі вчинені поза фондовою біржею ним або за його участю правочини щодо емісійних цінних паперів протягом двох робочих днів після дати виконання правочину щодо емісійних цінних паперів. Фондова біржа подає до загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів для подальшого розміщення інформацію про всі вчинені на ній правочини щодо емісійних цінних паперів до кінця наступного робочого дня після дати виникнення правочину щодо емісійних цінних паперів

В окремих випадках законодавець встановлює спеціальні правила щодо купівлі-продажу акцій в залежності від типу акціонерного товариства та інших чинників. Такі спеціальні правила встановлюються з метою захисту прав акціонерів, в першу чергу міноритарних акціонерів. Зокрема, Закон України «Про акціонерні товариства» визначає особливі вимоги щодо купівлі-продажу акцій в залежності від виду товариства та розміру пакету акцій, що відчужується або набувається. Так, ст. 7 Закону визначає, що акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Проте виключно статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Зокрема, акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право придбання самим приватним акціонерним товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій.

Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, може бути реалізовано протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня тримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства та самого товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції. Якщо акціонери приватного акціонерного товариства та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам.

У разі порушення переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право на придбання акцій товариством, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати у судовому порядку переведення на них прав та обов'язків покупця акцій. Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається, при цьому вбачається що відповідне обмеження поширюється як на акціонерів такого товариства, так і третіх осіб.

Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва. У разі виникнення права звернення стягнення на акції у зв'язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на такі акції.

Проте Закон України «Про акціонерні товариства» має певну ваду, а саме не передбачає випадку безоплатної передачі акцій у власність іншим особам, акцентуючи увагу на купівлі-продажі акцій. При цьому, зазначені вище операції щодо акцій укладаються за участю торговців цінними паперами. Таким чином, у разі дарування акцій та спадкування переважні права акціонерів приватних акціонерних товариств не можуть бути реалізовані.

Також слід вказати, що ст. 64-65 Закону України «Про акціонерні товариства» регламентує порядок придбання значного або контрольного пакету акцій акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про акціонерні товариства» особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих (голосуючих) акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його НКЦПФР, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі НКЦПФР. У повідомленні зазначаються кількість, тип та/або клас акцій товариства, що належать особі (кожній з осіб, що діють спільно) та кожній з її афілійованих осіб, а також кількість простих акцій товариства, які особа (особи, що діють спільно) має намір придбати.

Товариство, значний пакет акцій якого придбавається, не має права вживати заходів з метою перешкоджання такому придбанню.

Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації. Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає до товариства публічну невідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів - власників простих акцій товариства про придбання акцій на адресу за місцезнаходженням товариства на ім'я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) та повідомляє про це НКЦПФР і кожну фондову біржу (біржі), на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов'язана надіслати зазначену письмову пропозицію кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).

Пропозиція акціонерам про придбання належних їм акцій має містити дані про:

1. особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій товариства, та її афілійованих осіб - прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб;

2. запропоновану ціну придбання акцій та порядок її визначення;

3. строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції щодо придбання акцій відповідно до частини третьої цієї статті;

4. порядок оплати акцій, що придбаваються.

Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу (осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 30 до 60 днів з дати надходження пропозиції. Ціна придбання акцій не може бути меншою за ринкову ціну, визначену. Протягом 30 днів після закінчення зазначеного у пропозиції строку особа (особи, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, повинна сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної у пропозиції ціни придбання.

Поряд із унормуванням питання придбання акцій значним інвестором, не менш важливим є питання викупу акціонерним товариством емітованих ним акцій. Зокрема Закон України «Про акціонерні товариства» передбачає випадки викупу та обов’язкового викупу акцій. Так, акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій. Порядок реалізації цього права визначається у статуті товариства та/або рішенні загальних зборів. Рішенням загальних зборів обов'язково встановлюються:

1) порядок викупу, що включає максимальну кількість, тип та/або клас акцій, що викуповуються;

2) строк викупу;

3) ціна викупу (або порядок її визначення);

4) дії товариства щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж).

Строк викупу включає строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій та строк сплати їх вартості. Строк викупу акцій не може перевищувати одного року. Письмова пропозиція акціонера про продаж акцій товариству є безвідкличною. Ціна викупу акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі.

У разі якщо загальними зборами прийнято рішення про пропорційний викуп акцій, товариство надсилає кожному акціонеру письмове повідомлення про кількість акцій, що викуповуються, їх ціну та строк викупу. Для товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 1000 осіб приймання пропозицій акціонерів про продаж товариству акцій здійснюється протягом не менше ніж 30-денного строку від дати надіслання акціонерам зазначеного повідомлення.

Загальні збори можуть прийняти рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за їх згодою. У такому разі рішення має містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції, та кількість акцій певного типу та/або класу, які викуповуються у цих акціонерів.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про викуп акцій, якщо:

1. на дату викупу акцій товариство має зобов'язання про обов'язковий викуп акцій;

2. товариство є неплатоспроможним або стане таким внаслідок викупу акцій;

3. власний капітал товариства є меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу.

Кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.

Відповідно до абз. 14 розділу 7 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затв. рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р. № 1000 унесення у систему реєстру записів про перехід прав власності за цінними паперами за наслідками цивільно-правових договорів здійснюється реєстроутримувачем на підставі подання таких документів:

• передавального розпорядження, складеного від імені зареєстрованої особи (залишається у реєстроутримувача);

• сертифіката цінних паперів власника, який передає цінні папери, який погашається та залишається у реєстроутримувача (за наявності такого) або виписки із рахунку цінних паперів;

• оригіналу або нотаріально засвідченої копії цивільно-правового договору, укладеного за участю торговця, що підтверджує перехід права власності на цінні папери (залишається у реєстроутримувача).

Участь торговця не є обов'язковою за операціями: дарування та спадкування цінних паперів; операціями, пов'язаними з виконанням рішення суду; придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію. Проте всі інші документи є обов’язковими, в тому числі і передавальне розпорядження.