Управління конфліктами

в публічній службі

(слайди)

Лекція 4

«Управління особистісним рівнем конфліктності»

1. Поведінка конфліктної особистості.

2. Подолання фрустрації.

3. Управління стресами.

Література:

1. Ємельяненко Л.М., Сімоходська О.В. Управління конфліктами: Підручник. – К.: КНЕУ, 2011. – Розділ 8, 9.

2. Ємельяненко Л.М., Корчевна О.В. та ін. Управління конфліктами: Збірник тренінгових вправ: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2008. –

Розділ 1-3, 11.

Слайд 1

Управління конфліктами

в публічній службі – л.4.

Конфліктна особистість – особистість, яка під впливом певних власних якостей є ініціатором багатьох негативних або деструктивних конфліктів, а також має схильність уплутуватися в конфлікти, що створюються іншими.

Внутрішні умови конфліктних особистостей (за результатами експертних оцінок):

• сильна психологічна схильність до конфліктної поведінки;

• природні фактори - тип темпераменту:

• екстрапунітивне реагування на ситуації перешкод.

Рівні в системі внутрішніх умов конфліктної особистості:

• біологічний (з підструктурами темпераменту, статевих, вікових та інших якостей);

• психічні процеси (підструктури волі, почуттів, сприйняття, мислення, відчуттів, пам’яті);

• досвіду (з підструктурами звичок, умінь, навичок, знань);

• спрямованості (підструктури переконань, світогляду, ідеалів, схильностей, інтересів, бажань).

Джерела формування конфліктності людини - особистісні психологічні протиріччя.

Конфліктостійкість особистості – це специфічний прояв психологічної стійкості, який розглядається як здатність людини оптимально організовувати свою поведінку у важких ситуаціях соціальної взаємодії, безконфліктно вирішувати проблеми, що виникають у стосунках з іншими людьми.

Слайд 2

Управління конфліктами

в публічній службі – л.4.

Внутрішньособистісний конфлікт - гостре негативне переживання, що викликане тривалою боротьбою структур внутрішнього світу особистості, що відображає протирічні зв’язки із соціальним середовищем і затримує прийняття рішень.

Показники внутрішньоособистісного конфлікту.

1. Когнітивна сфера: суперечливість “образу Я”; зниження самооцінки; усвідомлення свого стану як психологічного тупика, затримка прийняття рішення; суб’єктивне визнання наявності проблеми ціннісного вибору, сумніви в істинності мотивів та принципів, якими суб’єкт раніше керувався.

2. Емоційна сфера: психоемоційна напруга, глибокі негативні переживання.

3. Поведінкова сфера: зниження якості та інтенсивності діяльності; зниження задоволеності діяльністю; негативний емоційний фон спілкування.

4. Інтегральні показники: порушення нормального механізму адаптації; посилення психологічного стресу

Особистісні умови виникнення внутрішньоособистісного конфлікту - наявність в індивіда:

• складного внутрішнього світу та актуалізацію цієї складності;

• складної і розвиненої ієрархії потреб та мотивів;

• високого рівня розвитку почуттів і цінностей;

• складно організованої і розвиненої когнітивної структури;

• спосібності індивіда до самоаналізу і саморефлексії.

Ситуативні умови, що роблять внутрішньоособистісний конфлікт актуальним розподіляються на зовнішні та внутрішні.

Слайд 3

Управління конфліктами

в публічній службі – л.4.