- •1. Розкрийте сутність, значення та завдання моніторингу корпоративної соціальної відповідальності в системі управління організацією.
- •2Концептуальна модель системи моніторингу
- •3. Обґрунтуйте актуальність діагностики ксв.
- •4. Назвіть спільні риси та відмінності соціальної та фінансової звітності.
- •5. Охарактеризуйте спектр аудиторських процедур при проведенні соціального аудиту та обґрунтуйте доцільність їх застосування в процесі вирішення конкретних завдань аудиторської перевірки.
- •6. Визначте та охарактеризуйте основні етапи процесу підготовки соціального звіту.
- •7. Поясніть сутність корпоративної інформаційної політики у сфері ксв
- •8. Розкрийте сутність основних принципів формування інформаційної політики у сфері ксв
- •10. Назвіть і опишіть основні елементи системи комунікацій з ксв.
1. Розкрийте сутність, значення та завдання моніторингу корпоративної соціальної відповідальності в системі управління організацією.
Моніторинг корпоративної соціальної відповідальності — це комплексний
метод збору об’єктивної цільової інформації щодо створення соціальних бізнес-продуктів, реалізації екологічних та соціальних програм за допом.
безперервного або періодично повторюваного спостереження. Моніторинг корпоративної соціальної відповідальності слід розглядати як
функцію, що визначає систематичну сукупність даних щодо індикаторів корпо-
ративної соціальної відповідал.
У процесі моніторингу виконанням низки завдань:
- виявлення закономірностей формування конкурентоспромо-
жності організації;
визначення поточного рівня конкурентних переваг та невикористаних мож-
ливостей;
виявлення ресурсів та резервів підвищення рівня конкурентних перевагів;
розроблення конкретних адресних заходів щодо оптимізації набору соці-
альних продуктів;
забезпечення вірогідного та оперативного динамічного аналізу стану та
розвитку організацій в регіональному та галузевому розрізі;
інвентаризація ресурсного потенціалу організації та розроблення варіантів
стратегії її розвитку.
Потреба в моніторингу соціальної відповідальності бізнесу виникає у зв’язку
з тим, що:
1) з’являється можливість одержання своєчасної об’єктивної та надійної інформації для ефективного управління соціальними ризиками з метою мініміза-ції втрат прибутку, зменшення збитків, оптимізації використання можливостей
у формуванні конкурентних переваг;
2) виявляється залежність фінансово-економічних результатів діяльності організації від показників стану та динаміки розвитку корпоративної соціальної
відповідальності;
3) визначається доцільність оптимізації бюджету з урахуванням розширення складу та обсягів соціальних продуктів;
4) забезпечується розширення інформаційної бази для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері соціального розвитку.
2Концептуальна модель системи моніторингу
соціальної відповідальності бізнесу
Предмет Пріоритетні очікування стейкхолдерів
Обєкт-Складові КСВ
Суб’єкт- Центр відповідальності за реалізацію соціально орієнтованих технологій (проектів)
Технологія:
спостереження, опитування
розрахунково-аналітичні
операції, моделювання
оцінка, діагностика, генезис,
прогноз
Результат - Використання звітів, прогнозів, висновків, рекомендацій, сценаріїв тощо в управлінні
Зворотний зв’язок - урахування вигід і невикористаних можливостей, громадська думка
Мета- Формування конкурентних переваг на базі соціальної відповідальності бізнесу
Принципи- цілепокладання,інформативність, розвиток і адаптивність, індивідуалізація технологій, інтегрованість,відповідальність
Фактори впливу та мотивації:
державна соціальна політика
науково-технічний прогрес та інновації
інфляція та інвестиційний клімат
потреби трудового колективу, місцевої громади
ресурсні можливості та компетенції виконавців
екологічна ситуація та виклики ХХІ ст.
Під інформаційною потребою мається на увазі перелік коректно та чітко сфомульованих питань, за якими необхідно надати інформацію в певному режимі (час,
місце, обсяг, зміст, показники, користувачі) у межах певного виду соціально відпо-
відальної діяльності. Інформаційна база у сфері корпоративної соціальної відпові-
дальності вирізняється багатомірністю, нелінійністю, неоднорідністю, похибками
вимірів, впливом неврахованих факторів, просторово-часовою динамікою.
