14.6. Тимчасова консервація та ліквідація свердловини

Якщо при випробуванні із пласта одержано промисловий приплив нафти або газу, але площа не обладнана і не підготовлена до експлуатації, свердловину тимчасово консервують, тобто закривають так, щоб пізніше її можна було ввести в експлуатацію.

Спосіб консервації вибирають залежно від тривалості і від коефіцієнта аномальності пластового тиску. Якщо Ка>1, нижню ділянку свердловин заповнюють такою рідиною підвищеної густини на нафтовій основі або мінералізованій пластовій воді, яка не може викликати помітного погіршення колекторських властивостей пласта. Над інтервалом перфорації встановлюють цементний міст висотою не менше 25 м, а решту частини експлуатаційної колони заповнюють седиментаційно стійкою промивальною рідиною з відносною густиною (о = (І,О5І,І)Ка. Верхню ділянку колони довжиною приблизно 30 м, а у вічномерзлих породах від устя до глибини на 50-100 м нижче межі з нульовою температурою, заповнюють незамерзаючою рідиною. На час консервації насосно-компресорні труби залишають в експлуатаційній колоні над цементним мостом. Якщо Ка<1, то під час консервації свердловини на декілька місяців цементний міст можна не встановлювати. НКТ залишають у свердловині над верхніми отворами перфорації. Устя консервованої свердловини повинно бути обладнано фонтанною арматурою, всі засувки якої щільно закриті. З засувок знімають штурвали, фланці закривають заглушками, а в патрубки замість манометрів вкручують пробки. Якщо Ка<1, то при тривалості консервації більше одного року із газових свердловин глибиною до 2000 м та із нафтовик свердловин НКТ витягують, а на устя встановлюють засувку високого тиску, закриту глухим фланцем та контрольний вентиль.

Територію консервованої свердловини огороджують. На огорожі вказують номер свердловини, назву родовища, найменування підприємства і термін консервації. В перші 10 днів консервації щоденно перевіряють стан обладнання і відсутність пропусків газу. Надалі стан свердловини перевіряють не рідше одного разу в місяць, заміряють тиск на буфері, в міжтрубному та заколонному просторах і результати перевірки заносять у спеціальний журнал. Якщо при випробуванні розвідувальної свердловини приплив промислового значення не був одержаний із жодного об’єкта, то 1 ліквідуютъ. Для цього проти кожного випробуваного об’єкта встановлюють цементний міст з таким розрахунком, щоб підошва його була на 20-30 м нижче, а покрівля — вище границь інтервалу перфорації.

Якщо об’єкти розміщені поблизу, то можна встановити єдиний міст. Покрівлю моста над самим верхнім випробуваним об’єктом розміщують не менше, ніж на 50 м вище верхньої межі перфорації. На усті ліквідованої свердловини встановлюють репер, на якому з допомогою електрозварювання вказують номер свердловини, назву площі і підприємства, що пробурило свердловину, дату закінчення буріння. Якщо труби експлуатаційної колони не підняті із свердловини, то устя закривають глухою засувкою або глухим фланцем із привареним вентилем; заглушку і болти, що скріплюють фланець з колоною, прихоплюють зваркою. Якщо верхні труби експлуатаційної колони відняті із свердловини, то в кондуктор або в проміжну колону на глибину не менше 2 м, а у випадку вічномерзлий порід - дещо нижче межі мерзлоти, спускають манжетну пробку і простір над нею до устя заповнюють бетоном. Над устям свердловини встановлюють бетонну тумбу розміром 1 х 1 х 1 м. Витягувати із свердловини труби дозволяється в тому випадку, якщо це не призведе до виникнення міжпластових перетоків і до забруднення лікувальних та артезіанських вод.