3.Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні

правопорушення 

Одним з основних джерел адміністративного права є Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), який було прийнято 7 грудня 1984 р. і введено в дію 1 червня 1985 р. У ньому зосереджено матеріальні та процедурні норми, що охороняють важливі суспільні відносини у галузях, сферах і секторах суспільного життя через інститути адміністративного правопорушення та адміністративної відповідальності. Незважаючи на те, що КУпАП було прийнято в попередню епоху, у цілому він відповідає вимогам сьогодення, оскільки до нього законами України було внесено понад 250 змін і доповнень, крім того деякі його застарілі положення були скасовані рішенням Конституційного суду України як такі, що не відповідають Конституції України1 . За структурою КУпАП складається з 5 розділів і 35 глав. Розділ І «Загальні положення» складається з однієї однойменної глави та 6 чинних статей. Вони містять завдання та положення щодо системи законодавства про адміністративні правопорушення, компетенції та повноважень державних органів і органів місцевого самоврядування. Зокрема, відповідно до ст. 1 завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного й неухильного дотримання Конституції та законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством. Розділ ІІ «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність» складається із Загальної та Особливої частин. Загальна частина включає в себе три глави (глава 2 «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність»; глава 3 «Адміністративні стягнення»; глава 4 «Накладення адміністративного стягнення»). Тут закріплюється поняття адміністративного правопорушення, елементи об’єктивних і суб’єктивних ознак складу адміністративного проступку, поняття й види адміністративних стягнень, загальні правила їх накладання. В Особливій частині закріплюються види адміністративних проступків у різних галузях і сферах суспільних відносин, визначено стягнення за їх здійснення. Особлива частина складається з тринадцяти глав: глави 5 «Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення»; 6 «Адміністративні правопорушення, що посягають на власність»; 7 «Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури»; 8 «Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів»; 9 «Адміністративні правопорушення у сільському господарстві, ветеринарно-санітарних правил»; 

4. Характеристика розділів XVIII, хiх Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495‐VI як вагомого джерела адміністративного права

Окремим рядком серед різноманіття джерел адміністративного права потрібно виділити розділ XVІІІ «Порушення митних правил та відповідальність за них» і розділ ХIХ «Провадження у справах про порушення митних правил» Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI (далі – МКУ), оскільки в них розкрито матеріальні та процедурні питання провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення митних правил. У розділі XVІІІ «Порушення митних правил та відповідальність за них» визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке становить собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений МКУ та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МКУ чи іншими законами України і за які МКУ передбачена адміністративна відповідальність. Розділ ХIХ «Провадження у справах про порушення митних правил» МКУ присвячено розкриттю процедурних питань провадження у справах про порушення митних правил. У ньому визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе: по-перше, проведення процесуальних дій, зазначених у ст. 508 МКУ: 1) складання протоколу про порушення митних правил – порушення справи про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів; 5) митного обстеження; 78 Адміністративне право України 6) пред’явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертизи; 8) взяття проб і зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи). При цьому під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4-6, 8, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів); по-друге, розгляд справи; по-третє, винесення постанови; по-четверте, перегляд постанови у зв’язку з оскарженням (опротестуванням). Глава 70 «Адміністративне затримання» МКУ визнає, що з метою припинення порушення митних правил, установлення особи, яка вчинила порушення митних правил, а також для складення протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на місці вчинення правопорушення, дозволяється адміністративне затримання особи, яка вчинила таке порушення, на строк до трьох годин. У справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі (ст. 527 МКУ). Главу 72 МКУ присвячено оскарженню постанов у справах про порушення митних правил. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАСУ. У главі 73 МКУ розкриваються питання виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил. При цьому зазначається, що постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження. Отже, у розділі XVІІІ «Порушення митних правил та відповідальність за них» розкрито матеріальні положення адміністративної відповідальності, а у розділі ХIХ «Провадження у справах про порушення митних правил» сформульовано провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення митних правил.