1.6 Система адміністративного права України

Галузь адміністративного права утворює певну систему норм, оскільки об’єднує відносно самостійні складові інститути та підгалузі права. Система адміністративного права – це внутрішня єдність галузі адміністративного права України, що відображає послідовне розміщення і взаємозв’язок її структурних елементів (частин) – адміністративно-правових інститутів і підгалузей адміністративного права, що складаються з певних сукупностей однорідних адміністративно-правових норм. Головним критерієм об’єднання адміністративно-правових норм та їх розподілу за структурними частинами є предмет правового регулювання. У минуло епоху система адміністративного права складалась із загальної та спеціальної частин. Сучасна система українського адміністративного права у зв’язку з розвитком суспільних відносин зазнає істотних змін, наповнюється новим змістом. При цьому головним напрямком реформування вітчизняного адміністративного права є приведення його до загальноприйнятої в Європейському Союзі структури. В ЄС найбільш авторитетними є розробки вчених- адміністративістів ФРН, які поділяють систему адміністративного права на «Загальне адміністративне право» та «Особливе адміністративне право». У новітньому наповненні система адміністративного права України має таку структуру: Загальне адміністративне право, в якому розкриваються основоположні та спільні для всіх сфер суспільного життя положення адміністративного права: - предмет і метод адміністративного права; - система адміністративного права; - адміністративно-правова норма, джерела адміністративного права; - адміністративно-правові відносини; - адміністративно-правовий статус суб’єктів адміністративного права; - принципи адміністративного права; Отже, складовими особливого адміністративного є адміністративна відповідальність; адміністративні процедури; адміністративні послуги; екологічне право; енергетичне право; інфраструктурне право; культурне право; медичне право; митне право, муніципальне право; освітнє право; поліцейське право; податкове право, право захисту від надзвичайних ситуацій; соціальне право; спортивне право.

1.7 Роль адміністративного права у правовій системі України

Адміністративне право, зберігаючи своєрідність, виражену в його предметі й методі, тісно взаємодіє практично зі всіма галузями права. Характеризуючи цю взаємодію, треба мати на увазі, що право охоплює своїм регулятивним впливом найрізноманітніші галузі та сфери суспільного життя. За місцем в ієрархічній системі юриспруденції адміністративне право пов’язане з численними вертикальними та горизонтальними відносинами з іншими галузями (підгалузями) права та деякими галузями науки: – адміністративне право України є похідним від конституційного, має розвивати й уточнювати його положення в галузях, сферах і секторах внутрішньодержавного суспільного життя; – норми та інститути загального адміністративного права є вихідними (основоположними) для митного, податкового, муніципального права, а в деяких аспектах – і для господарського, фінансового, екологічного, земельного права та інших галузей публічного права; – адміністративне право України є матеріальною основою самостійної процесуально-правової галузі, яка регулює судочинство в адміністративних судах (адміністративного процесу України); – особливе адміністративне право пов’язане горизонтальними зв’язками з цивільним, фінансовим, господарським, аграрним, земельним і кримінальним правом; – галузь адміністративного права має тісний горизонтальний та вертикальний взаємозв’язок із державним управлінням. Найбільш тісна взаємодія спостерігається між адміністративним і конституційним правом, яке складає основу всіх галузей права, включаючи й адміністративне. Предметом конституційного права України передусім є суспільні відносини, які виникають під час здійснення влади народом України та забезпечення вибраними ним органами державної влади й місцевого самоврядування прав і свобод людини і громадянина1 . Конституційні положення закріплюють місце органів публічної влади в системі державного механізму, найважливіші принципи їх формування й діяльності. Але цим не вичерпується зв’язок конституційного та адміністративного права. У нормах першого закріплено загальні принципи адміністративно- правового регулювання. Так, щодо принципу законності у частині другій ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачено Конституцією і законами України. Цей принцип отримує втілення в нормативно- правових актах, які регламентують процедури діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у різних сферах2 . Тим самим розпорядження норм конституційного права є основоположними засадами для норм адміністративного права, які регулюють різноманітну і повсякденну виконавчо-розпорядчу діяльність суб’єктів адміністративно-правового регулювання. У нормах адміністративного права розвиваються і деталізуються положення Конституції України й інших джерел конституційного права щодо функціонування різноманітних сфер суспільного життя.